Дайте нам навчати дітей!

Продовжувати канікули чи відновлювати навчання? Відпускати дитину до школи чи залишити вдома і вимагати дистанційку? Чи можливо взагалі тримати освіту в умовах таких сильних морозів і жорстоких обстрілів з боку ворога? Дискусії на цю тему поляризували (вкотре!) українське суспільство. Особливо в Києві, де в деяких школах, дійсно, температура в класах наближується до нуля, а в інших хоча і тепло, але там тепер центри порятунку від морозів, і поновити навчання  дуже складно.

Тим не менш, вчительство наполягає: ми маємо продовжувати працювати, діти мають навчатися, вчителі – навчати, школи – працювати, заради того, щоб у нашої країни було майбутнє.

Саме так вважає директорка київської школи № 179 Ірина Чернілевська.

У такі важкі часи випробувань ми маємо залишатися людьми і жити. Наші діти - діти війни - не мають іншого часу для життя.

Ми навчалися й у лютому 2022 року. Дистанційно, але навчалися. Відновили очне навчання з вересня 2022 року, дистанційно навчали учнів, які роз’їхалися по всьому світу. У нас не було стільки укриттів, ми не мали генераторів, але ми вчилися!

Наступні роки кількість учнів у нас тільки зростала. Ми проводили уроки, брали участь в олімпіадах та конкурсах, писали роботи МАН, складали НМТ.

Минулий навчальний рік теж тривав на фоні тривог, бомбардувань, укриттів. Але наш досвід, наша стійкість були за нас – і ми навчались.

2025-2026-й навчальний рік став екстремальним. Таких морозів та обстрілів, дійсно, не було раніше. Таких руйнувань критичної інфраструктури теж не було. Але невже це привід здатися і забрати навчання у такий важливий для наших дітей час?

Будь-який вчитель скаже, що те, що вивчили восени або взимку, краще запам’ятовується. У травні та червні складно навчати: то пригріває весняне сонце, то приходить літня спека. Результативність освітнього процесу в цей час низька.

Мені б хотілося, щоб мене почули як освітянку, як директорку школи, де, за результатами опитування батьків, 88,7 % учнів (а це 1315 анкет батьків) готові вийти на очне навчання. У ліцеї 26 градусів тепла, є генератор на всю будівлю, ми забезпечуємо гарячим харчуванням. У нас є і були всі умови для повноцінного навчання.

Розумію, що так – не всюди. В нашому Голосіївському районі є 7 закладів, де через відсутність належних умов треба навчатися дистанційно. Директори разом з управлінням освіти опрацьовують моделі. Можливо, будуть виходи учнів у інші заклади. Рішення буде.

Я прошу всіх, хто дотичний до ухвалення рішень, припинити політичну боротьбу. Заклади освіти й діти – це не майданчик для змагань.

Ми, школи Києва, підставили плече своєму місту і виконуємо величезну кількість невластивих нам завдань. Ми – це Пункти Незламності, які працюють цілодобово без фінансування, ми - осередки громад наших мікрорайонів. Ми – це теплі укриття з туалетами, водою, лавочками.

Ми розуміємо всі виклики. Кожен директор столичної школи, що має генератор, є порушником, адже нам все заборонено: і пальне зберігати, і генератори розміщувати, і сторонніх осіб до шкіл пускати.

Але ми зберігаємо пальне, розміщуємо генератори і обігріваємо сотні людей щодня. Тому що зараз ми ще й пункти обігріву.

Тож давайте припинимо словоблуддя про безпеку, небезпеку, загрози: вони були і є. Триває війна. Але ми зможемо, ми вистоїмо! Просто дайте нам, окрім всього додаткового, виконувати нашу роботу – навчати дітей! Бо поки Україна навчає молодь і має людей, які можуть проєктувати і випускати ракети, писати програми, ми будемо жити!

І, звичайно, слава нашим ЗСУ, Національній гвардії, ДСНС, електрикам, тепловикам, енергетикам, лікарям, водіям, продавцям… Кожен має робити свою справу і не заважати, а допомагати один одному!

Нагадаємо, сьогодні медіа НУШ повідомляло, що Міністерство освіти і науки України рекомендує обласним і Київській міській державним адміністраціям ухвалювати рішення щодо формату навчання в школах з урахуванням енергетичної ситуації та погодних умов у регіонах.

Колаж - Ірини Чернілевської