Оновлено правила роботи освітнього омбудсмена: конкурс, нові вимоги та штрафи

Кабінет Міністрів України постановою від 5 лютого 2026 року №149 оновив Положення про освітнього омбудсмена та Порядок звернення до нього. Документи виклали в новій редакції. 

Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.

За її словами, зміни до законодавства Служба освітнього омбудсмена напрацювала ще у грудні 2024 року спільно з Міністерством освіти і науки України та Секретаріатом Кабміну. Вони мають на меті удосконалити правове регулювання діяльності омбудсмена та підвищити прозорість цієї інституції.

Обов’язковий конкурс на посаду освітнього омбудсмена

Однією з ключових новацій стало закріплення на рівні урядової постанови обов’язкового конкурсу на посаду освітнього омбудсмена. Раніше конкурсна процедура законодавчо не була визначена, хоча фактично застосовувалася.

Відтепер освітнього омбудсмена призначає Кабмін строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджує МОН. Конкурс мають оголошувати не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень чинного омбудсмена, а у разі дострокового припинення повноважень – протягом 30 календарних днів.

Розширено вимоги та обмеження для кандидатів

Оновлене Положення зберігає базові вимоги до кандидатів – громадянство України, проживання в країні протягом останніх п’яти років, вища освіта, щонайменше п’ятирічний досвід у сфері освіти або науки та вільне володіння державною мовою.

Водночас розширено перелік обмежень. Зокрема, освітнім омбудсменом не може бути особа, яка:

• має судимість або була притягнута до відповідальності за корупційні правопорушення;

• визнана недієздатною чи обмежено дієздатною;

• притягувалася до відповідальності за домашнє насильство, булінг або невиконання батьківських обов’язків;

• визнана винною у злочинах проти статевої свободи чи недоторканості.

Врегульовано складання адмінпротоколів

Також постановою впорядковано питання складання протоколів про адміністративні правопорушення. Хоча таке право передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, раніше воно не було прописане в Положенні і не врегульовано процедурно, що не дозволяло ефективно притягувати до відповідальності порушників.

Йдеться про відповідальність за невиконання законних вимог освітнього омбудсмена, перешкоджання його діяльності або ненадання чи надання недостовірної інформації. За такі порушення передбачені штрафи для посадових осіб – від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом року – від 200 до 400.

Освітня омбудсменка висловила вдячність усім, хто долучився до розробки змін, та зазначила, що оновлене законодавство дозволить ефективніше захищати права учасників освітнього процесу.

У коментарі для медіа “НУШ” перший освітній омбудсмен у 2019-2024 роках Сергій Горбачов привітав пані Надію Лещик із важливими змінами, які безумовно дозволять більш ефективно захищати права в освіті:

“Буквально з перших днів роботи освітнім омбудсменом я зіткнувся із недосконалістю законодавства і дуже малим спектром інструментів захисту прав в освіті. І хоча у Кодексі України про адміністративні правопорушення із 2020 року існує стаття 188-5 про відповідальність за невиконання законних вимог освітнього омбудсмена, застосувати цю статтю на практиці не вдавалося жодного разу, оскільки цього не дозволяли процедури накладання адміністративних стягнень. Наразі ці обмеження зняті, і я щиро вітаю пані Лещик із тим, що тепер, в результаті кількарічної складної роботи освітній омбудсмен має суттєво більше можливостей ефективно впливати на порушників прав в освіті” – повідомив Сергій Горбачов.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло про те, що Надія Лещик призначена новим освітнім омбудсменом з 1 листопада 2024 року. 

Фото – istockphoto