“Профільна” старша школа: коли старт, як формують ліцеї та чи обов’язково змінювати заклад

Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує пілотний етап реформи профільної старшої школи – продовження трансформації, розпочатої у 2017 році з впровадженням Нової української школи. Якщо раніше зміни охопили початкову та базову ланки, то тепер ідеться про 10–12 класи.

Про це інформує МОН.

Повноцінний запуск нової моделі запланований на 1 вересня 2027 року. А вже з осені 2026-го 150 закладів освіти в усіх регіонах апробуватимуть роботу академічних ліцеїв.

Що зміниться для старшокласників

Реформа передбачає, що учні 10–12 класів навчатимуться в академічних ліцеях, де зможуть обирати профіль і предмети для поглибленого вивчення відповідно до своїх інтересів та професійних планів. У 10 класі запровадять адаптаційний період – у цей час можна буде змінити обраний напрям.

Мета змін – підвищити якість освіти, дати учням реальний вибір і зменшити різницю в освітніх можливостях між містом і селом.

Хто вирішує, яка школа стане ліцеєм

Рішення про створення ліцеїв ухвалюють органи місцевого самоврядування як засновники закладів освіти. Вони аналізують шкільну мережу та визначають, де доцільно організувати навчання для 10–12 класів.

Під час формування мережі враховують:

• кількість учнів;

• логістику та можливість підвезення;

• кадрове забезпечення;

• матеріально-технічну базу.

Міністерство освіти і науки не приймає таких рішень замість громад. Перелік затверджених закладів оприлюднюють на спеціальній платформі МОН.

Хто відповідає за підвезення учнів

Відповідно до статті 13 Закон України “Про освіту” та статті 32 Закон України “Про повну загальну середню освіту”, підвезення учнів забезпечують засновники закладів коштом місцевих бюджетів.

Держава надає громадам субвенції на закупівлю шкільних автобусів. Із 2023 року вже придбано понад 1500 автобусів, а у 2026 році передбачено ще 2 млрд грн на закупівлю понад 500 одиниць транспорту.

У більшості випадків ліцеї планують розміщувати на відстані до 30 км від місця проживання учнів. Якщо щоденний доїзд неможливий, закон дозволяє організувати проживання у пансіоні при ліцеї коштом місцевого бюджету. Засновник має забезпечити безпечні та належні умови перебування дітей.

Чому десятикласникам радять переходити до ліцеїв із 2026 року

З 1 вересня 2027 року старша школа функціонуватиме лише у форматі академічних ліцеїв. Інші заклади працюватимуть як гімназії – до 9 класу.

Якщо учень у 2026 році залишиться у школі, яка не стане ліцеєм, то з 2027-го цей заклад уже не зможе забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти. У такому разі змінювати школу доведеться перед 11 класом. Саме тому громадам рекомендують здійснювати перехід заздалегідь – щоб уникнути додаткового стресу для родин.

Чи можна відкласти реформу

Перехід до трирівневої структури середньої освіти та запуск профільної старшої школи з 2027 року передбачені ще законом 2017 року. Уже затверджено державний стандарт профільної середньої освіти, типову освітню програму для академічних ліцеїв, формується мережа закладів, триває підготовка педагогів.

У МОН наголошують: перенесення старту означало б перегляд рішень громад, зупинку підготовчих процесів і додаткову невизначеність для учнів та вчителів.

Чи можуть “не-НУШівці” навчатися до 12 класу

Так, якщо заклад входить до 150 пілотних ліцеїв. У такому разі навчання за новою програмою розпочнеться вже у 2026 році, і учні зможуть завершити 12 класів, навіть якщо вони не навчалися за програмою НУШ. Водночас у пілотних ліцеях не передбачено отримання свідоцтва після 11 класу – повна освіта здобувається за підсумками 12-го.

Чи обмежує реформа право на освіту

Право на доступність повної загальної середньої освіти гарантує стаття 53 Конституція України та профільне освітнє законодавство. Органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити територіальну доступність навчання.

У МОН підкреслюють: реформа не звужує право на освіту, а змінює модель організації старшої школи, щоб розширити можливості для учнів і підвищити якість підготовки до вступу у ЗВО.

МОН проводить зустрічі з батьками

Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова повідомила, що МОН розпочало кластерні зустрічі з батьками учнів тих закладів, які рекомендовані до пілотування профільної старшої школи.

За її словами, міністерство продовжує адвокаційну кампанію реформи та прагне обговорювати зміни не лише з управлінцями й педагогами, а й із родинами школярів.

Під час зустрічей представники МОН відповідають на практичні запитання – що зміниться для дітей, як працюватиме мережа ліцеїв, які профілі та освітні траєкторії будуть доступні, чого очікувати від навчальних програм.

Громади, які хочуть організувати окрему зустріч із батьківською спільнотою, можуть звернутися до керівника закладу освіти або до місцевого департаменту освіти. У міністерстві заявляють про готовність долучатися до таких обговорень.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало про реформу “профільної” та що відбувається на місцях: відкласти або скасувати не вдасться.

Фото – istockphoto