Громадянка світу – Леся Українка. Освітня програма для уроку та виховної години

Щороку 25 лютого, у день народження Лесі Українки, ми відкриваємо все нові грані цієї геніальної людини. Поетеси, перекладачки, здібної піаністки й художниці, літературознавиці, фольклористки, талановитого педагога, громадської активістки.

Пропонуємо інтерактивну освітню програму для учнів 8–9 та 10–11 класів для уроків української літератури, географії, країнознавства, історії або ж для позакласної роботи. Підготувала матеріали для уроку Ярослава Музиченко, музейний педагог.

Школярі через роботу з текстами й зображеннями ніби пройдуть європейськими та азійськими шляхами Лесі, краще зрозуміють її світогляд, інтереси, цінності, досвід та її творчість: мотиви, сюжети, сенси.

Тривалість заняття пропонується – 90 хвилин. Утім, залежно від обставин, програму можна трансформувати чи скорочувати, тоді заняття триватиме один урок.

Матеріали:

• Адміністративна мапа Євразії.
• Роздруківки зображень – Додаток 1.
• Роздруківки текстів – Додаток 2.
• Бажано: технічні засоби для показу презентації (її можна розробити на основі Додатку 3).
• М’який м’яч із тканини, приємний на дотик, жовтогарячого кольору.
• Яскраві стікери-прапорці.

Хід уроку

На дошці – портрет Лесі Українки та цитата з її драматичної поеми “Камінний господар”:

При світлі волі всі краї хороші,

Всі води гідні відбивати небо,

Усі гаї подібні до Едему!

І. Актуалізація знань

На столі розкладені роздруківки зображень із Додатку 1 (їх потрібно розрізати по контуру). Зображень є 32, на столі їх має бути стільки, скільки учнів у класі.

Кожен обирає собі зображення, яке подобається.

Кімната Лесі. Реконструкція в Музеї Лесі Українки в Колодяжному.

Учитель пропонує учням розглянути свої зображення, роздивитися деталі; за бажання, висловитися, чому саме ці зображення обрали.

Додаток 1.

ІІ. Коло, розповідь учителя

Учитель/ка питає:

Як ви гадаєте, що об’єднує всі ці зображення?

Діти міркують.

Учитель розкриває тему: усі ці місцевості, що є на зображеннях, пов’язані із Лесею Українкою.

Хто така Леся Українка?

Це людина, яка:

• Знала понад 10 іноземних мов.
• Знала чудово світову літературу, світову культуру й історію.
• Бувала у десятках країн – бачила музеї, бібліотеки, театри, ресторани.
• Вдягалася за європейською модою, поєднувала тогочасну моду з елементами української етніки – крій, аксесуари, прикраси.
• Політична діячка, яка вплітала світовий визвольний досвід в українську літературу.

Леся зростала у великій дружній родині. Батько, Петро Косач – юрист, високоосвічений дворянин, поміщик, дійсний статський радник, повітовий маршалок, голова з’їзду мирових посередників декількох міст на Волині.

Йому належали: родовий маєток на Чернігівщині та маєток у Колодяжному (514 гектарів). Знаєте великий Ботанічний сад на Печерську в Києві? Так це як чотири такі Ботанічні сади.

Мати, Ольга Драгоманова-Косач – дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, активістка українського руху. Предки роду походили з греків, один з них був перекладачем гетьмана Богдана Хмельницького.

Лесиній мамі належала садиба Зелений Гай на Полтавщині (понад 100 гектарів).

У родині Косачів було шестеро дітей.

• Найстарший син Михайло – фізик, метеоролог, перекладач.
• Леся – письменниця, перекладачка, громадська діячка.
• Ольга – лікарка, письменниця, перекладачка.
• Микола – інженер-агроном, громадський діяч.
• Оксана – музикантка, перекладачка.
• Ізидора – агрономка, перекладачка, культурологиня.

“Усі ми зростали в атмосфері родинного щастя, що порушувалося лише турботами за здоров’я Лесі, яка стільки хворіла протягом такого короткого життя“.

Ізидора Косач, наймолодша сестра Лесі.

Гімназії тоді були всі російські, тому Косачі готували дітей до середньої школи вдома, аби діти не зазнали русифікації. У 14-15 років вони вступали відразу до четвертого або до п’ятого класу гімназії.

Леся до гімназії не ходила, бо дуже хворіла. Усе, що вона знала – самоосвіта.

Узимку вона повинна була жити в сухому теплому кліматі на курортах чи санаторіях у Криму, Італії, Єгипті. А влітку більшість часу перебувала з родиною.

ІІІ. Інтерактив: Лесині міста

На дошці чи стіні вивішується карта Європи та Азії.

На столі – роздруківки з короткими текстами про перебування Лесі в різних містах України та інших країн.

Роздруківки з текстами відповідають роздруківкам із зображеннями. Тобто, до кожного зображення є свій текст.

Перша частина

Учитель пояснює учням правила гри.

Потрібно кожному взяти аркушик із текстом, який відповідає зображенню, яке вони взяли раніше. У кого на зображенні Берлін – той бере текстик про Лесю в Берліні, у кого Прага – про Лесю в Празі, і так далі.

Діти мають 3 хвилини, щоб прочитати свій текст.

Після цього всі стають у коло і за командою вчителя “ловлять” котрогось однокласника чи однокласницю і розповідають прочитану історію про Лесю, а той чи та у відповідь розповідає свою історію – поки пролунає команда вчителя ловити наступного слухача. Так повторюється тричі.

Після цього діти вже готові до наступного етапу гри.

Друга частина

Потрібно стати в коло. Учитель починає гру.

Спершу демонструє дітям м’ячик. Розповідає:

Лесю Українку називали “дочкою Прометея”. Як ви гадаєте, чому?

Так, вона дарувала людям вогонь – духу, стійкості, надії. А ще брала вогонь знань і уявлень у різних країнах під час своїх мандрівок і приносила цей вогонь в Україну – у своїх літературних творах. Ось цей м’ячик символізуватиме для нас вогнисту Лесю і її мандрівки…

Учитель/ка дає котромусь учню чи учениці м’ячик і той/та називає місто, країну, що йому дісталися в тексті і розповідає найголовніше, на його думку, з його історії про Лесю. Учитель іде до мапи і відзначає це місто стікером.

Учень, який уже розповів, передає м’яч іншому, виходить із кола і стає біля мапи.

Учень чи учениця з м’ячем називає своє місто, країну і розповідає. Учень, який розповідав першим і вже біля дошки, позначає стікером це місто на мапі.

Після розповіді кожен школяр, відповідно, передає м’яч іншому, а сам виходить до дошки і готується позначати на мапі наступне місто.

Так триває, поки всі презентують свою історію про Лесю і місто.

Після того, як усі перейшли до “команди карти”, вчитель підсумовує гру, наголошуючи на тому багатому досвіді і знаннях, які здобула Леся в подорожах.

Додаток 2.

ІV. Коло. Розповідь учителя.

Учитель нагадує про цитату, з якої починався урок:

При світлі волі всі краї хороші,

Всі води гідні відбивати небо,

Усі гаї подібні до Едему!

Основні теми творів Лесі Українки – це свобода і рівність. Свобода будь-кого, як окремих осіб, так і цілих народів. Рівність чоловіків і жінок, природи і людини, духовного і фізичного.

Леся Українка бачила всі народи “у світлі волі” - красивими, сильними, добродійними. Вона вивчала визвольний досвід народів і привнесла його в українську поезію. Також збагатила нашу літературу новими темами й мотивами. А ще вона ініціювала величезну працю з перекладання українською мовою літературних творів із семи європейських мов.

Учитель демонструє діаграму про переклади.

Табличка з матеріалами для презентації – у Додатку 3.

V. Підсумки

Учитель питає:

• Що вам сподобалося сьогодні на уроці?
• Що нове ви відкрили про Лесю?
• Які цікаві факти ви дізналися про друзів Лесі?
• Де захотілося побувати?

Додатково:

Почитати:

“Лесині маршрути”. Інтерактивна мапа місцями життя і творчости Лесі Українки. Спецпроєкт “Локальної історії” до 150-річчя з дня народження письменниці.

Мандри Лесі Українки. Інтерактивна мапа.

Подорожі Лесі Українки.

Мандрівки з Лесею. Світовий конгрес українців.

Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук. Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки.

Соломія Вівчар. Єгипетські подорожі Лесі Українки

Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки

Лариса Масенко. 150-літній ювілей. Леся Українка і визвольна боротьба України

Оксана Пеленська. Прага Лесі Українки: листи в дорозі

Від Відня до Єгипту: що зачарувало Лесю Українку під час подорожей.

Подивитися:

Карпа про Лесю Українку. Книга-мандрівка. Україна.

Лісова Казка Волинського краю. Озеро Нечимне, описане Лесею Українкою в Лісовій пісні.

“Не така як всі” (2016), телепередача з циклу “Історична правда з Вахтангом Кіпіані.