“Кум, сват, брат”. Як запобігти неякісному відбору вчителів та керівників до академічних ліцеїв

Неякісний відбір вчителів та вчительок разом із відсутністю прозорих умов конкурсного відбору на посади керівників новостворених академічних ліцеїв може призвести до провалу реформи старшої профільної школи.

В цьому переконаний директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска. В інтерв’ю виданню Гала.Інфо він розповів про проблеми, з якими стикалися в області під час підготовки до старту реформи старшої профільної школи.

Серед основних проблем - це непропорційність розподілу гуманітарних та природничих профілів серед закладів освіти, а також відсутність прозорих механізмів відбору викладачів та викладачок ліцеїв.

За словами Олега Паски, на державному рівні досі не затверджено типове положення про конкурс, і саме відсутність прозорих правил може призвести до провалу реформи.

“Невизначеність і неструктурованість вимог до керівників ліцею, від яких, на моє переконання, на 90% залежить якість освітнього процесу, можуть стати ключовою загрозою реформи. Є ризик, що окремі громади підуть шляхом непрозорих, політично вмотивованих призначень і обиратимуть директорів без належного досвіду чи педагогічної освіти. Потім мають бути проведені конкурси на посади вчителів, і тут ми теж переживаємо, що замість фахового відбору найкращих педагогів може спрацювати принцип “кума, свата, брата” або їх пролобіює політична партія, яка потрапила в місцеву раду. Це буде страшний злочин і проти держави, і проти дітей, проти нашого майбутнього”, – пояснив він.

Що стосується проблеми розподілу профілів між академічними ліцеями і суттєвого дисбалансу в бік гуманітарних наук, то тут проблему довелося вирішувати широкою комунікацією з батьками та учнями в окремих громадах.

“80% академічних ліцеїв планували гуманітарний напрям, і лише 20% – природничий. Така структура не відповідає нашим можливостям і сучасним викликам. Саме природничі науки визначають прогрес країни: її економічний потенціал, військовий потенціал. Якщо подивитись на вищу освіту, то саме в фізиці, хімії, біології, математиці та ІТ Україна має сильні наукові школи і високий рівень у світі. Тому ми почали проводити велику роз’яснювальну роботу в громадах”, – розповів Олег Паска.

Він пояснив, що якби мережа була затверджена виключно за побажаннями вчителів, батьків та дітей, держава ризикувала б втратити ці наукові осередки, що якраз забезпечують країні лідерство. Окрім того, багато професій з доброю оплатою праці залишаються поза увагою випускників, які часто обирають шлях під впливом соцмереж, а не реальних перспектив. Він додав, що коли цю проблему озвучили на одній із нарад у Міністерстві освіти, там рекомендували, щоб профілі ліцеїв усе ж затверджували на рівні області. Завдяки цьому співвідношення вдалося вирівняти до показників 42% на 39%.

Реформа встановлює чіткі вимоги до створення ліцеїв: в 10-х класах має бути не менше 60 учнів, що гарантує наявність щонайменше трьох профілів. У громадах, де кількість дітей буде недостатньою, забезпечать довезення.

“Ми по кожній громаді аналізували реальну кількість дітей і показували, скільки ліцеїв вона фактично може наповнити. Часом громада хотіла створити 2-3 ліцеї, але ми пояснювали, що без достатнього набору у підсумку у них не буде жодного – діти просто підуть навчатися в сусідні громади. Тому важливо аргументовано пояснювати реальність реформи, адже вона насамперед робиться для учня”, – зазначив директор департаменту.

Остаточний перехід на 12-річну систему навчання з 2027 року, на думку очільника департаменту, є значною перевагою для дітей. Додатковий рік навчання забезпечить глибшу профілізацію та якісну підготовку до вступу у заклади вищої освіти, фактично розпочинаючи профорієнтацію ще з дев’ятого класу.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про етапи впровадження “Профільної” старшої школи: коли старт, як формують ліцеї та чи обов’язково змінювати заклад

Фото - ілюстративне, freepik