МОН відібрало 150 ліцеїв, які долучаються до пілотування профільної школи

Ще 150 ліцеїв долучаються до другого етапу пілотування старшої профільної школи.

Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий на своїй сторінці у Фейсбуці.

З 1 вересня 2026 року ліцеї розпочнуть упровадження нової моделі старшої школи. Серед них — школи з міських і сільських громад, з різною кількістю учнів і форматами навчання, з гірських і прифронтових територій, ліцеї з пансіонами для проживання, а також заклади з навчанням мовами національних меншин.

“У 2026 році ці ліцеї отримають 1,2 млрд грн на оновлення освітніх просторів і обладнання. Йдеться про сучасні лабораторії, техніку та інструменти, які дають можливість працювати з експериментами, технологіями та практичними завданнями”, - повідомив міністр.

Такі зміни вже відбуваються в ліцеях, які долучилися до передпілоту раніше. Нині 30 закладів завершують переоблаштування навчальних просторів за новими принципами.

Як виглядають навчальні класи в одному з ліцеїв у Чернівцях, показав Оксен Лісовий, який відвідав заклад освіти. Цей ліцей отримав 10 млн грн і провів переоблаштування відповідно до методичних рекомендацій старшої профільної школи: закупив сучасне обладнання та облаштував нові навчальні простори.

Таку ж підтримку отримали й інші ліцеї, які беруть участь у передпілоті. Кожен із 30 комунальних ліцеїв, що працюють очно, отримав по 10 млн грн.

Керівник Офісу впровадження реформи НУШ Міністерства освіти та науки Ігор Хворостяний наголосив, що 150 ліцеїв, які долучилися до пілотування - не просто список закладів. Там триває постійна спільна робота МОН з академічними ліцеями.

На практиці це означає наступне:

• підтримка впровадження змістових рішень: навчально-методичних матеріалів, освітніх програм, методичних підходів, інструментів організації профільного навчання;
• робота з командами закладів: директорами, заступниками, вчительством, їх професійний розвиток, бо пілотування профільної — це не лише про новий навчальний план, а й про нову управлінську й педагогічну логіку;
• супровід рішень для сучасного освітнього середовища: меблів, обладнання — простору в цілому, без яких профільна школа не може бути справді профільною.
• уважне збирання зворотного зв’язку. Бо цінність пілоту не тільки в тому, щоб “спробувати”. А в тому, щоб побачити, що працює добре, що потребує доопрацювання, і що саме треба змінити перед масштабуванням на всю країну.

Нагадаємо, старша профільна школа — третій етап реформи “Нова українська школа”, що триває з 2017 року. До цього етапу держава готувалася послідовно: розробляла нормативну базу, запускала пілотування, перебудовувала інфраструктуру старшої школи та залучала інвестиції уряду й міжнародних партнерів.

Реформа НУШ є одним із ключових індикаторів для міжнародних партнерів, завдяки якому до української системи освіти залучаються міжнародні ресурси для оновлення шкільної інфраструктури та освітнього середовища.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про етапи реформи старшої профільної школи: коли старт, як формують ліцеї та чи обов’язково змінювати заклад.

Фото - фейсбук-сторінка Оксена Лісового