Академічна доброчесність у школах: чому політики мають працювати щодня, а не формально

В Україні обговорили, як на практиці впроваджувати академічну доброчесність у школах і закладах фахової передвищої освіти. Ключовий акцент – перейти від формального виконання вимог до їх реального застосування в освітньому процесі. 

Про це повідомила Державна служба якості освіти. 

Дискусії відбулися 8–9 квітня в змішаному форматі. До них долучилися народна депутатка Юлія Гришина, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, а також освітянська спільнота з різних регіонів.

Під час обговорень голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак зазначив, що закон про академічну доброчесність потребує подальшого доопрацювання – зокрема через розроблення підзаконних актів і механізмів його реалізації на практиці.

Окремо учасники наголосили, що принципи доброчесності мають охоплювати всі рівні освіти. За словами Юлії Гришиної, їх потрібно формувати ще зі шкільного віку, адже саме це закладає основу якості освіти в майбутньому.

Водночас результати інституційних аудитів показують: у багатьох школах політики академічної доброчесності залишаються формальністю. Тому закладам освіти рекомендують інтегрувати ці принципи в щоденну роботу – забезпечувати чесне оцінювання, розвивати культуру доброчесності, дотримуватися правил академічного письма та чітко реагувати на порушення.

Учасники підсумували, що академічна доброчесність має стати не лише нормою в документах, а реальною практикою, яка визначає якість освітнього процесу.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що закон про академічну доброчесність набрав чинності: які порушення визначили та коли почнуть діяти санкції.

Фото – depositphotos