У PISA-2022 зафіксували зниження частки учнів із “мисленням зростання”

Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти переклали новий мінізвіт за результатами міжнародного дослідження Programme for International Student Assessment 2022 року, присвячений зв’язку між “мисленням зростання” та успішністю учнівства.

Про це повідомив УЦОЯО.

У дослідженні “мислення зростання” визначають як переконання, що інтелектуальні здібності можна розвивати завдяки навчанню, зусиллям і роботі над помилками. Натомість фіксоване мислення ґрунтується на уявленні, що інтелект є незмінним від народження.

Аналітики PISA наголошують, що віра учнів у власний розвиток сама по собі не гарантує високих результатів. Утім, дослідження показало: школярі з мисленням зростання зазвичай мають кращі результати з математики, читання та природничих наук, ніж їхні однолітки з фіксованим мисленням.

Показник мислення зростання вперше включили до циклу PISA-2018, а повторне вимірювання у 2022 році дало змогу простежити зміни. Зокрема, у країнах ОЕСР зафіксували зменшення частки учнівства з таким типом мислення. Це відбулося на тлі загального погіршення академічних результатів після пандемії COVID-19.

У мінізвіті також проаналізували, як мислення зростання пов’язане з допитливістю, наполегливістю, здатністю до самостійного навчання та проактивною поведінкою учнів. Окрему увагу автори приділили ролі вчительства й освітнього середовища – зокрема тому, як підтримка педагогів і навчальні практики можуть посилювати або послаблювати віру дітей у власний розвиток.

Автори дослідження зазначають, що для поліпшення освітніх результатів недостатньо лише мотивувати учнів “вірити в себе”. Ефект мислення зростання проявляється тоді, коли його підтримують якісне навчання, конструктивний зворотний зв’язок, посильні виклики та шкільна культура, у якій учні мають змогу бачити власний поступ.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, чи можливий баланс між навчанням та цифровим дозвіллям поза школою.

Фото – istockphoto