Як подолати позаурочну двомовність у школах: мовна омбудсменка підтримала законопроєкт Піпи, який рік чекає на ухвалення

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що одним із найскладніших викликів для мовної політики залишається позаурочна двомовність у школах. Для вирішення цієї проблеми вона закликала Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроєкт №13072 авторства Наталії Піпи та Олександра Корнієнка, який передбачає створення українськомовного освітнього середовища не лише під час уроків, а й на перервах та в позакласному спілкуванні.

Про це мовна омбудсменка сказала в інтерв’ю LB.ua.

“Ми маємо припинити дискусії про те, чи є перерва частиною освітнього процесу. Юридично так, це час, протягом якого дитина перебуває під опікою закладу освіти”, – наголосила омбудсменка.

За її словами, зараз учні та вчителі часто сприймають спілкування поза уроками як “приватний простір”, де можна переходити на російську мову. Водночас Івановська вважає це спадком радянської та імперської політики русифікації.

Мовна омбудсменка підтримала законопроєкт №13072 “Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі”, зареєстрований у березні 2025 року. Документ пропонує закріпити поняття “українськомовне освітнє середовище” та зобов’язати використовувати державну мову не лише на уроках, а й упродовж усього перебування дітей у закладі освіти.

“Ми дуже чекаємо на його ухвалення. Тоді керівники освітнього процесу будуть діяти відповідно до свого обов’язку, викладеного в цьому законі, а не лише керуючись переконаннями”, – сказала Івановська.

Вона також заявила, що проблема потребує не лише законодавчих змін, а й комплексної державної політики. Зокрема, йдеться про створення україномовного дитячого контенту, розвиток мовних курсів та роботу з батьками.

Окремо омбудсменка звернула увагу на вплив алгоритмів YouTube та інших платформ, які після перегляду україномовного контенту часто пропонують російськомовні відео.

“Маємо перестати бути об’єктами чужих алгоритмів і стати авторами власної цифрової реальності”, – сказала вона.

Івановська також виступила проти радикальних методів покарання дітей за використання російської мови. Коментуючи заяви актора Богдана Бенюка про “різки” для російськомовних школярів, вона заявила, що “радикальні заклики до фізичних покарань – це шлях в нікуди”.

Натомість омбудсменка пропонує фіксувати порушення мовного режиму як недотримання правил внутрішнього розпорядку школи та створювати середовище, де російська мова не буде нормою.

Також Івановська підтримала ідею посилення відповідальності за систематичні порушення мовного законодавства. За її словами, чинні штрафи для окремих бізнесів є “нечутливими”.

“Помножити штрафи на 10 – це цілком робочий варіант для системних порушників”, – заявила вона.

За даними омбудсменки, від початку 2026 року до її офісу надійшло 1045 звернень, із яких 78 стосувалися порушень мовного законодавства у сфері освіти. Загалом у секретаріаті уповноваженого працює близько 40 людей, а державний контроль за дотриманням мовного закону здійснюють лише сім представників на всю країну.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що українська мова зміцнює позицію в освіті, але в побуті серед молоді є тенденція русифікації контенту в соцмережах.

Фото – istockphoto