ДСЯО дослідила якість корекційно-розвиткових занять для дітей з ООП

Система корекційно-розвиткових занять (КРЗ) для дітей з особливими освітніми потребами працює в умовах розриву між задекларованими зобов’язаннями та реальними можливостями їх виконання. Водночас рівень доступності та якості таких занять значною мірою залежить від кадрового забезпечення, фінансування та територіальних умов.

Таких висновків дійшла Державна служба якості освіти України за результатами моніторингового дослідження щодо якості надання КРЗ та ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку осіб з особливими освітніми потребами у 2025 році.

“Отримані дані вказують на те, що система фінансування корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами функціонує в умовах стійкого розриву між задекларованими зобов’язаннями та фактичними можливостями їх реалізації. Державна субвенція залишається базовим інструментом підтримки, однак її обсяг і правила використання не забезпечують повного покриття потреб дітей з особливими освітніми потребами та не дозволяють гнучко реагувати на зміну контингенту і рівнів підтримки”, – зазначив заступник голови ДСЯО Іван Юрійчук.

Дослідження показало, що субвенція залишається основним джерелом фінансування КРЗ, однак її обсягу часто недостатньо. У громадах із високим рівнем використання субвенції вдається покрити від 50% до 76% потреби в заняттях, тоді як у громадах із низьким рівнем використання – лише від 0% до 28%.

Крім того, майже половина громад змушена дофінансовувати КРЗ із місцевих бюджетів. Водночас у сільській місцевості така практика поширена значно менше, що посилює нерівність у доступі до послуг.

Найбільш проблемною залишається ситуація саме в сільських громадах. Там зафіксували нижчий рівень доступу дітей до передбачених індивідуальними програмами розвитку занять, а також більшу частку батьків, які повідомляють про їх неповне надання.

Однією з ключових причин дослідники називають кадровий дефіцит. У закладах загальної середньої освіти лише 38,6% фахівців, які проводять КРЗ, мають профільну підготовку. Майже 30% працюють без спеціальної освіти або відповідного підвищення кваліфікації. Схожа ситуація спостерігається й у дитсадках.

Особливо гостро відчувається нестача вчителів-дефектологів і вчителів-реабілітологів. Через це частину занять проводять педагоги без спеціальної дефектологічної підготовки або їх замінюють іншими психолого-педагогічними послугами.

Моніторинг також виявив розрив між плануванням та фактичним виконанням індивідуальних програм розвитку. Попри те, що заклади освіти планують 82–89% рекомендованого обсягу КРЗ, фактично виконують значно менше. У громадах із високим рівнем використання субвенції реалізують лише 51–66% запланованих занять, а в громадах із низьким рівнем – 8–11%.

За даними дослідження, найефективнішими залишаються очні заняття. У школах у такому форматі проводять від 68% до 87% КРЗ, а в закладах дошкільної освіти – від 87% до 100%. Саме очне навчання демонструє найвищий рівень результативності та задоволеності батьків – від 65% до 94%.

Водночас дистанційний і змішаний формати використовують значно рідше. Вони можуть бути ефективними лише за умови активної участі батьків та належного методичного супроводу, а для дітей із четвертим і п’ятим рівнями підтримки мають суттєві обмеження.

Окрему увагу дослідники звернули на залученість батьків. Попри високий рівень задоволеності якістю занять, частина з них недостатньо обізнана про особливості підтримки своїх дітей. Так, 14% батьків школярів і 10% батьків дошкільнят не знають рівня підтримки своєї дитини, який визначає обсяг та формат КРЗ. Крім того, до чверті батьків не залучені до обговорення змісту або розкладу занять.

У ДСЯО наголошують, що система КРЗ загалом позитивно впливає на розвиток дітей з ООП, а більшість батьків високо оцінює якість наданих послуг. Проте результати моніторингу свідчать, що позитивні оцінки не завжди означають повне виконання індивідуальних програм розвитку, оскільки обсяг і регулярність занять значною мірою залежать від кадрової спроможності громад, управлінських рішень і територіальних умов.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що для першокласників з ООП сформують потребу в спеціальних підручниках на 2028 рік.

Фото – istockphoto