32
0
Платформа пам’яті Меморіал спільно з медіа НУШ вшановують пам’ять загиблих працівників освіти.
В Україні діє закон, який впроваджує щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00 для вшанування загиблих внаслідок агресії рф. Це обов’язковий захід для державних установ, місцевої влади та ЗМІ, що покликаний консолідувати суспільство. Медіа НУШ долучається до загальнонаціональної хвилини пам’яті.
Життя 48-річної Світлани Акулової відібрав російський обстріл села Вільхуватка, що в Купʼянському районі Харківщини. 10 січня 2024 року ворог скинув на село керовані авіабомби, одна потрапила на територію приватного сектору. Внаслідок вибуху Світлана загинула на місці.
Світлана Акулова народилася 27 березня 1975 року. Закінчила Вільхуватську школу. Багато років працювала вихователькою в Харківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей “Надія”. У вільний час обожнювала вʼязати, шити. Була талановитою, творчою, любила і плекала красу навколо.
Колеги й вихованці пам’ятають її доброю, чуйною; людиною, яка знаходила слова підтримки для кожного. Рідні згадують також про її турботливість і відданість.
“Моя мама жила світлом, добротою й любов’ю до людей. Усе, до чого торкалася, ставало красивим і затишним. Вона мала багато талантів: грала на акордеоні, співала і мала прекрасний голос, писала вірші, доглядала дім, із любов’ю вирощувала квіти. Особливо любила троянди – вони прикрашали її подвір’я й ніби віддзеркалювали її власну ніжність і силу. Любила свою родину, дбала про близьких. Допомагала всім, хто звертався. Вона була справжнім прикладом безкорисливої любові, доброти і життєвої мудрості. Мама була моєю найкращою подружкою – ми зідзвонювались по три рази на день. Була завжди підтримкою для своєї доньки та сина, завжди приходила до батьків, була дуже турботливою. Неймовірно важко без тебе нам, наша найрідніша душа”, – розповіла Аліна Акулова.
“Ще з дитинства Світлана брала участь у художній самодіяльності, різноманітних конкурсах. Виступала, співала на сцені в школі та нашому будинку культури. Скромна, добра, світла. Підтримувала гарні стосунки з колегами, а вихованці нашого притулку дуже її любили й поважали, як і все село”, – розповіла товаришка і колега Тетяна Гусєва.
Світлану Акулову поховали у селі Вільхуватка на центральному кладовищі. У неї залишилися двоє дітей, двоє онуків, батьки, брат.
“Для нас це невимовно болісна втрата, яку неможливо виміряти словами”, – сказала донька Аліна Акулова.
Допоможіть вшанувати пам’ять загиблих українців – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму для загиблих військових та форму для убитих росією цивільних.
Обговорення