Чому не можна залишити 10–11 класи в кожній школі: Гриневич пояснила логіку реформи старшої школи

Перетворення частини шкіл на гімназії є необхідною умовою для якісної профільної освіти, адже невеликі заклади не здатні забезпечити учням широкий вибір профілів, предметів і фахівців. 

Про це заявила проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю Укрінформу.

За її словами, головна ідея реформи старшої школи полягає не в тому, щоб просто додати ще один рік навчання чи зберегти нинішню модель 10–11 класів у кожній школі. Натомість учні мають отримати можливість обирати профіль, поглиблено вивчати окремі дисципліни та відвідувати курси за вибором.

“Суть у тому, щоб додатковий третій рік у старшій школі не був просто механічним продовженням старої програми. Учні мають отримати реальну палітру вибору: поглиблене вивчення предметів, підготовку до вступу, курси за вибором, міждисциплінарні модулі”, – пояснила Гриневич.

Вона навела приклад, що школяр може одночасно поглиблено вивчати математику чи фізику й обирати курси з мистецтва, дизайну або підприємництва.

За словами Гриневич, саме через це ресурси потрібно зосереджувати в академічних ліцеях. Невеликі школи, як правило, не мають достатньої кількості педагогів і можливостей, щоб запропонувати різноманітні освітні траєкторії.

“Перетворити кожну нинішню школу на повноцінний багатопрофільний ліцей кадрово й фінансово неможливо“, – наголосила вона.

Ексміністерка також зазначила, що до викладання окремих курсів у ліцеях можуть долучатися не лише вчителі, а й представники університетів, бізнесу чи громадських організацій, якщо вони мають відповідну кваліфікацію та працюють із педагогічним супроводом.

Водночас Гриневич вважає, що під час війни держава має застосовувати гнучкий підхід до формування мережі ліцеїв. Якщо громада не має доступу до спроможного академічного ліцею, а підвезення дітей є надто тривалим, можливими рішеннями можуть бути якісний шкільний транспорт, ліцеї-пансіони, мережеве навчання, філії або тимчасове збереження профільних класів в опорних школах за умови забезпечення належної якості освіти.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало про ліцензування за крок до профільної школи: що мають знати керівники та засновники у 2026 році.

Фото – istockphoto