Вшановуємо пам’ять загиблих українців: Марк Матяш-Мирний з Харкова

Платформа пам’яті Меморіал спільно з медіа НУШ вшановує пам’ять загиблих українців.

В Україні діє закон, який передбачає щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00 на вшанування загиблих через агресію рф. Цей захід є обов’язковим для державних органів, місцевої влади та ЗМІ і має на меті об’єднати суспільство. Медіа НУШ також приєднується до хвилини пам’яті.

Життя Марка Матяша-Мирного відібрав російський авіаудар по Харкову 30 жовтня 2024-го. 11-річного хлопчика дістали з-під завалів із тяжкими травмами голови й переломами. Медики більш ніж пів години проводили реанімаційні заходи, однак врятувати дитину не вдалося.

У вересні Марк святкував свій день народження в рідному Харкові. Там навчався у шостому класі гімназії №111. Зростав добрим, чуйним. Прагнув допомагати іншим, тішити подарунками своїх улюблених вчителів і друзів. Улюбленими заняттями Марка були стрім в інтернеті й онлайн-ігри з друзями. Також він часто грав у футбол, баскетбол, танцював і знімав відео у Тік Ток. 

“Нам довелося на деякий час покинути місто через війну, та коли поверталися – очі сина світилися від щастя. Із усмішкою згадую, як він впевнено називав себе кіберспортсменом й обіцяв, що виросте, буде заробляти великі гроші й тішитиме маму”, – розповіли батьки Володимир і Тетяна.

“А як тільки він трішки підріс, тато почав брати його з собою на риболовлю та в сауну. Після цього сина переповнювали емоції. Йому хотілося всім розповісти, як гарно він провів час. Кожного разу мене вражало, як швидко Марічок розвивається, висловлюється, ніби дорослий; з ним завжди було цікаво”, – додала мама.

Марк любив тварин. Батьки пообіцяли йому придбати маленького лабрадора, проте не склалося… Рідні планують виконати обіцянку для сина й дбати про улюбленця, якого він хотів.

“Наш хлопчик був світлим промінчиком, сенсом життя, яким я не могла насититися. Не віриться, що ми з його татом залишилися одні. У нас забрали найдорожче. Зараз у моїй душі велика чорна діра, а серце розірвало на шматки та не заживає. Для когось – це страшна, важка історія, а для мене – втрата всього мого життя”, – розповіла Тетяна. 

У Марка залишилися батьки, двоє бабусь, дідусь й інші рідні. 

Допоможіть вшанувати пам’ять загиблих українців – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму для загиблих військових та форму для убитих росією цивільних.