Чи заборонять учням користуватися телефонами на уроках: рішення комітету ВР

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував повернути на доопрацювання законопроєкт №15105, який пропонує зобов’язати учнів не використовувати під час уроків телефони, планшети та смартгодинники, окрім освітніх або медичних потреб. Водночас комітет рекомендував Міністерству освіти і науки спільно із заінтересованими сторонами напрацювати комплексні підходи до врегулювання використання цифрових пристроїв у школах. 

Про це повідомили під час засідання комітету.

Законопроєкт передбачає внесення змін до статті 53 Закону України “Про освіту” щодо обов’язків здобувачів освіти.

Заступник голови комітету Сергій Колебошин, представляючи висновок профільного підкомітету, зазначив, що проблема використання гаджетів у школах є актуальною, однак її не варто вирішувати лише через законодавчу заборону.

За його словами, більшість учасників обговорення – представники МОН, Мінцифри, МОЗ, Головного науково-експертного управління та інших стейкхолдерів – дійшли висновку, що ключову роль мають відігравати педагогічні, а не адміністративні механізми.

Колебошин також наголосив на безпековому аспекті. За його словами, під час війни мобільні телефони дозволяють дітям залишатися на зв’язку з батьками, а школам – оперативно комунікувати під час надзвичайних ситуацій.

Водночас він застеріг, що запропонований законопроєкт покладає на вчителів непритаманні їм функції. Зокрема, педагогам довелося б визначати, у яких випадках використання гаджетів є освітньою чи медичною потребою, а також відповідати за їх зберігання.

Секретарка комітету Наталія Піпа підтримала повернення законопроєкту на доопрацювання, однак наголосила, що проблему використання телефонів у школах не можна залишати без системного вирішення.

За її словами, міжнародні дослідження свідчать, що смартфони погіршують концентрацію учнів під час навчання. Вона також навела приклади Данії, Швеції, Австралії, Франції, Фінляндії, Великої Британії та Німеччини, де діють або впроваджуються різні моделі обмеження використання гаджетів у школах.

Піпа запропонувала, щоб кожен заклад освіти визначав власні правила використання телефонів у статуті школи, враховуючи особливості освітнього процесу.

Крім того, вона нагадала, що комітет уже рекомендував МОН розробити єдину цифрову рамку використання цифрових пристроїв у школах, навчальні модулі з цифрової гігієни та методичні рекомендації щодо використання гаджетів для освітніх, безпекових, медичних та інших обґрунтованих потреб.

Освітня омбудсменка Надія Лещик під час засідання зазначила, що результати закордонних досліджень свідчать про негативний вплив смартфонів на академічну успішність учнів і студентів. За її словами, використання гаджетів під час навчання також пов’язують із підвищеним рівнем тривожності, самотності, депресії та нижчим рівнем задоволеності життям.

Вона також навела дані дослідження медіаспоживання українців, презентованого Міністерством культури та стратегічних комунікацій у квітні 2026 року. За словами Лещик, молоді люди проводять за екранами від 6 до 16 годин на добу, а близько 40% перевіряють телефон постійно або кожні 5–10 хвилин. На її думку, це може свідчити про залежність частини молоді від гаджетів.

Водночас омбудсменка наголосила, що телефони допомагають фіксувати випадки порушення прав учасників освітнього процесу, зокрема булінгу чи насильства, а під час війни залишаються важливим засобом зв’язку дітей із батьками.

Дискусія щодо впливу гаджетів на дітей триває й поза парламентом. Так, 30 червня громадська організація Dignity Online разом із дослідницькою агенцією Sense Research презентували результати всеукраїнського дослідження онлайн-безпеки дітей, у якому взяли участь понад 3 тисячі респондентів.

Згідно з дослідженням, кожна четверта дитина отримує перший гаджет уже у трирічному віці, а близько 80% школярів починають активно користуватися соціальними мережами у 6–10 років. Крім того, понад половина підлітків (54%) протягом останнього року стикалися з кібербулінгом, 74% регулярно бачать у мережі жорстокі кадри війни, 51% – контент про екстремальне схуднення, а 36% – матеріали про самоушкодження.

Під час панельної дискусії організатори також повідомили, що через надмірне використання гаджетів 56% школярів стали менше приділяти часу навчанню, кожен третій проводить онлайн більше часу, ніж офлайн із друзями, а кожна друга дитина безуспішно намагалася самостійно обмежити час перебування в інтернеті.

За підсумками розгляду комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді включити законопроєкт №15105 до порядку денного сесії та за результатами першого читання повернути його автору на доопрацювання. Одночасно депутати рекомендували Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими сторонами напрацювати комплексні підходи до врегулювання використання цифрових пристроїв під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало про мобільні телефони в школі: чому заборони можуть порушувати права учнів.

Фото – istockphoto