МОН розробляє нову стратегію розвитку освіти до 2033 року: які пріоритети вона визначатиме

Міністерство освіти і науки готує єдину Секторальну стратегію розвитку освіти і науки на 2027–2033 роки. Документ має об’єднати чинні окремі стратегії в спільне бачення розвитку галузі на наступні сім років із конкретними цілями, вимірюваними результатами та визначеним бюджетом.

Про це йшлося 4 листопада під час засідання Секторальної робочої групи з питань освіти, де представили перебіг підготовки документа міжнародним партнерам, повідомляє МОН.

Нова стратегія передбачатиме чотири основні напрями розвитку:

• Безпечна освітня інфраструктура – створення умов, за яких діти зможуть навчатися в безпечному середовищі.
• Сучасні компетентності учнів – розвиток знань і навичок, необхідних для навчання та подальшої реалізації.
• Кадрова спроможність освітян – посилення потенціалу працівників освітньої сфери.
• Розвиток науки – посилення її внеску в обороноздатність і відновлення України.

Окремим питанням залишається гнучкість освітньої системи в умовах війни. У МОН наголошують на необхідності адаптувати організацію навчання до безпекової ситуації, зберігаючи якість освіти та можливість для дітей досягати необхідних навчальних результатів.

Зокрема, закладам освіти пропонують визначати, які навчальні предмети та заняття найбільше потребують безпосередньої взаємодії з учителем, і насамперед використовувати для них доступний час очного навчання. Інші освітні завдання можна поєднувати з роботою в облаштованих укриттях, дистанційним навчанням і самостійною роботою учнів.

“Наш пріоритет — зберегти якість освіти та забезпечити дітям можливість досягати необхідних навчальних результатів навіть в умовах частих і тривалих повітряних тривог”, – зазначив заступник міністра освіти і науки Іван Юрійчук.

За його словами, безпека залишається обов’язковою умовою під час ухвалення рішень щодо організації навчального процесу.

Як війна вплинула на освітню інфраструктуру

Станом на 29 жовтня 2026 року в Україні працюють 12 210 закладів загальної середньої освіти разом із філіями. Із них 90% забезпечують очний або комбінований формат навчання.

Водночас від початку повномасштабного вторгнення росія зруйнувала 401 заклад освіти, а понад 4 тисячі закладів різних рівнів зазнали пошкоджень. Роботи з відновлення вже провели майже у 1900 закладах.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що Європейська комісія позитивно оцінила зміни в українській освіті та науковій сфері й підвищила рівень готовності України за переговорним напрямом “Освіта та культура”. Водночас європейська сторона визначила ключові завдання, які Україна має виконати для подальшого просування до членства в ЄС. 

Фото – istockphoto