Як оберегти підлітків від небезпек ворожої дезінформації: практичні курси і матеріали для уроків

Поки правоохоронці розслідують нещодавні події в Петропавлівській Борщагівці, ми вкотре переконалися, що розвиток медіаграмотності, навчання інформаційної безпеки та протидія дезінформації - це наша зброя у боротьбі із жорстоким та підступним ворогом. Ситуація, коли натовп швидко радикалізувався і об’єктивно працює на користь ворожої пропаганди, знову привернула увагу суспільства і освіти до необхідності протидіяти дезінформації, формувати критичне мислення і вчити перевіряти джерела інформації. Це нагадало тим, хто встиг забути: інформаційна війна триває, а в нашому медіапросторі тривають ворожі інформаційні операції.

Редакція медіа “Нова українська школа” поспілкувалася з еспертами, які є розробниками курсів формування медіаграмотності та протидії фейкам, щоб окреслити наявні проблеми та запропонувати освітянам інструменти для боротьби з ворожою дезінформацією.

Думки еспертів: де чатує небезпека - і що нам робити?

Співавтор курсу з протидії дезінформації та вербуванню через соцмережі Сергій Штурхецький звертає увагу на те, що участь підлітків у подіях, де натовп швидко радикалізується, показує, наскільки важливо школі допомагати підліткам розпізнавати дезінформацію, усвідомлювати ризики вербування та як безпечно поводитися в медіапросторі:

- Такі ситуації знову привертають увагу суспільства до протидії дезінформації, критичного мислення й перевірки джерел. Вони нагадують тим, хто встиг забути: інформаційна війна триває, а в нашому медіапросторі й далі відбуваються ворожі інформаційні операції. Участь підлітків у цих подіях і їхня активність у медіа показують: нам ще багато треба зрозуміти, визначитись, чому протидіяти. Висновки мають зробити й правоохоронці. Та поки вони розслідують події й аналізують власні помилки, ми, вчителі, можемо працювати над собою та вдосконалювати свої знання, - наголошує медіаексперт.

На думку пана Сергія, підлітки у ситуації на Петропавлівській Борщагівці стали не лише свідками подій, а й учасниками та поширювачами контенту про них. Дорослі: і батьки, і школа - мають враховувати, що підліток може опинитися в натовпі, стати джерелом відеокадрів або мішенню для вербування через друзів, гроші чи прагнення хайпу. І вчителі можуть допомогти підліткам уникнути цих небезпек.

Відповідаючи на запитання медіа НУШ, викладачка КНУ ім.Т.Шевченка, фактчекерка та співавторка освітніх курсів Альона Романюк, окреслила низку проблем та варіанти можливих дій освітян як реакції на ці загрози.

Чому підлітки так легко стають учасниками таких подій, і яку роль тут відіграють стріми та Telegram?

- Здебільшого йдеться про гроші: за даними СБУ, близько 80% залучених підлітків виконували завдання саме за гроші. Вербувальники спочатку залучають дітей до виконання легких завдань – прогулятися біля конкретного обʼєкта, подивитися, чи є техніка і військові, зробити фотографію. Часто це може починатися з підробітку чи квесту, а ризик заховано далі, коли підліток уже отримав перші кошти. Знову ж таки, підлітки, які шукають можливості підзаробити, легше відгукуються на швидку винагороду і гірше зважують наслідки. Далі працює воронка: “тестове завдання” на кшталт фото чи графіті, потім підпали, а після першого правопорушення шантаж. Telegram бере на себе всю логістику: там знайомляться, видають завдання, приймають звіт і платять, а куратору легко бути ніким.

Які тривожні сигнали вчитель може помітити в класі, щоб вчасно розпізнати вербування?

- Окремо жоден сигнал нічого не означає, важлива зміна у поведінці і поєднання кількох аспектів. Наприклад, якщо дитина різко змінилася, стала замкнутою, дратівливою, приховує спілкування в мережі, несподівано отримує подарунки чи гроші. Знову ж таки, розмови про “легкий заробіток”, спроби втягнути в нього однокласників та друзів, раптовий інтерес до фото військових авто чи залізниці і страх, схожий на шантаж: дитина нервує від сповіщень і просить нічого не казати батькам.

Із чого почати розмову з класом, щоб не вийшло нотації чи залякування?

- Я б почала з питання: хто з вас бачив оголошення про легкий заробіток? Так розмова одразу йде на рівних. Говорити варто про механізм, а не про страшилки: коли підлітки розуміють, як працює схема від умовного “тестового завдання” і легких перших грошей до шантажу, вони можуть ідентифікувати її. Окремо наголошу, що залякування навряд чи можна вважати найкращим прийомом. Значно краще обговорити “А що робити, якщо…”, тобто в розмові має бути більше дій, ніж страху: не відповідати, зробити скриншоти, заблокувати, розповісти дорослому. І обов’язково сказати, що звернутися за допомогою до дорослих безпечніше, навіть якщо вже щось скоїли.

Найкраще починати з позитивного прикладу. Цього літа 12-річний школяр із Тернополя отримав у Telegram пропозицію підпалити автомобіль ТЦК, заблокував користувача і одразу розповів інспектору освітньої безпеки. “Будь як він” працює значно краще, ніж “не будь як ті, кого затримали”.

Але що можемо зробити вже цього тижня? Ось п’ять кроків, які може зробити вчитель чи вчителька вже зараз:

1. Розберіть кейс на годині спілкування. Не називайте імен і не показуйте відео з дитиною. Достатньо самої схеми: вкид, “свідок”, стрім, натовп.
2. Дайте учням три запитання перед репостом. Хто написав це першим? Чи є підтвердження з офіційних джерел? Що мене закликають зробити і хто з цього виграє?
3. Поговоріть про “легкий заробіток” і “ходімо з пацанами”. Поясніть, як дітей залучають через друзів, гроші чи прохання зняти відео.
4. Нагадайте, куди звертатися. Дайте номер поліції 102 і перевірені канали СБУ та кіберполіції (актуальні посилання додамо в тексті).
5. Підключіть батьків. Надішліть у батьківський чат коротке повідомлення з рекомендаціями МОН про ознаки вербування.

Поспілкувашися із експертами, редакція НУШ підібрала для освітян низку різноманітних курсів із розвитку медіаграмотності та протидії дезінформації: як тих, які можна пройти на “Векторі” за рахунок програми “Гроші ходять за вчителем”, так і безкоштовних, які доступні на інших ресурсах.

Що пропонує “Вектор”?

Принагідно нагадаємо, що прийом заявок на участь у програмі “Гроші ходять за вчителем” тривав до 1 листопада. А ті, хто вже подав заявки, мають використати кошти програми до 30 листопада. Звернімо увагу, що на сторінці УІРО у Facebook колеги із інституту звернулися до освітян із проханням прискорити подання заявок, бажано - до 20 листопада, щоб напеввно встигнути із оформленням необхідних документів за програмою “Гроші ходять за вчителем”.

Теорія брехні: фейки, маніпуляції та психологія довіри

Курс пояснює, чому люди довіряють повідомленням і як працюють фейки, маніпуляції та інформаційні бульбашки. Освітяни вчитимуться оцінювати новини й дописи, перевіряти цифрові джерела та застосовувати фактчекінг. Практичні завдання охоплюють аналіз повідомлень, розпізнавання фішингу й соціальної інженерії, створення пам’яток і алгоритмів реагування. Окрема увага — психології довіри та навчанню учнів безпечної поведінки онлайн. Курс проводить ТОВ “Академія інноваційного розвитку освіти”: 30 годин, дистанційно й асинхронно, 1000 грн. Можлива оплата за програмою “Гроші ходять за вчителем”.

Медіаграмотність та кібербезпека: безпечний інформаційний простір сучасного закладу освіти

Курс присвячений безпечному інформаційному середовищу в закладі освіти. Освітяни розглянуть медіаграмотність, оцінку джерел, пропаганду, маніпуляції та онлайн-загрози. Практичні теми — кібергігієна, захист пристроїв, акаунтів і персональних даних, двофакторна автентифікація, безпечне користування соцмережами й месенджерами. Також ітиметься про цифрове благополуччя, фото й відео учнів та відповідальне використання штучного інтелекту. Курс веде ТОВ “Академія інноваційного розвитку освіти”: 30 годин, дистанційно й асинхронно, 1000 грн. Можлива оплата за програмою “Гроші ходять за вчителем”.

Протидія дезінформації та вербуванню через соцмережі: медіаграмотність педагога і здобувачів освіти

Курс допомагає педагогам розпізнавати дезінформацію та розуміти, як соцмережі використовують для маніпуляцій і вербування підлітків. Учасники розглянуть ознаки підозрілих контактів і повідомлень, ризики спілкування з незнайомцями та поширення особистих даних. Практичні завдання присвячені перевірці контенту, алгоритмам реагування й підготовці матеріалів для учнів. Програму веде Сергій Штурхецький; співавтори — Андрій Юричко й Альона Романюк. Навчання триває 30 годин, проходить асинхронно з онлайн-сесіями та практикою, коштує 750 грн. Можлива оплата за програмою “Гроші ходять за вчителем”.

Кіберзлочинці і кіберохоронці та національна безпека

Тренінг показує, як кібербезпека й інформаційна безпека пов’язані з безпекою людей, установ і держави. Учасники розглянуть шахрайство, соціальну інженерію, вплив соцмереж, захист персональних даних і оцінювання загроз. Через презентації, обговорення й рольові вправи вони спробують себе в ролях зловмисників і захисників та проаналізують модельні ситуації. Практичним результатом стануть план запобігання загрозам і порядок дій у разі інциденту. Тренінг проводять Наталія Зубар і Сергій Петров; тривалість — 9 годин, вартість — 630 грн. Навчання відбувається очно за адресою замовника.

Які курси доступні на інших платформах?

Варто звернути увагу на інші безкоштовні освітні ресурси формування медіаграмотності та протидії дезінформації поза “Вектором”.

Дія.Освіта. “Онлайн-безпека для освітян”

Інтерактивний симулятор допомагає освітянам розібратися, як організувати безпечну онлайн-комунікацію з учнями та проводити уроки в цифровому середовищі. Ресурс пояснює, з якими ризиками діти найчастіше стикаються в інтернеті, зокрема кібербулінгом і грумінгом, та як учитель може вчасно їх помітити. Симулятор стане практичним вступом до розмови з учнями про приватність, безпечне спілкування й звернення по допомогу. Ресурс Дія.Освіта розрахований на вчителів та інших освітян і зосереджений на кібергігієні та онлайн-безпеці.

Міністерство освіти і науки України. “Як розпізнати ознаки вербування дитини? Рекомендації батькам і освітянам”

Рекомендації МОН пояснюють, як ворог намагається залучати підлітків через соціальні мережі й месенджери, використовуючи психологічний тиск, маніпуляції та обіцянки легкого заробітку. У матеріалі перелічено ознаки, на які варто звернути увагу: раптові зміни поведінки, нові незрозумілі кошти чи дорогі речі, приховане онлайн-спілкування, нові знайомі та розмови про “легкі гроші”. Батькам і педагогам радять підтримувати довірливий діалог, цікавитися онлайн-контактами дітей і пояснювати ризики приватної інформації, фейків та протиправних завдань.

Академія української преси — Портал медіаосвіти і медіаграмотності

Портал Академії української преси зібрав матеріали з медіаосвіти й медіаграмотності, які можна добирати для різних вікових груп і професійних потреб. У розділах для вихователів, учителів початкової, середньої та старшої школи є розробки занять, публікації, відео й презентації; викладачі та медіаспоживачі знайдуть лекційні програми й інші ресурси. На порталі також доступні матеріали семінарів, бліц-тест, відеокурс про освітні практики в часи інфодемії та посилання на онлайн-курси. Це зручне джерело для підготовки уроків і власного професійного розвитку.

Центр протидії дезінформації

Сайт Центру протидії дезінформації дає змогу стежити за актуальними інформаційними загрозами, фейками та пропагандистськими кампаніями. У розділах зібрані повідомлення про загрози з боку росії, Білорусі, інших держав і внутрішні інформаційні ризики, а також аналітичні звіти, статті, пояснення та тематичні продукти Центру. Стрічка новин регулярно оновлюється: тут публікують розбори поточних наративів, попередження про маніпуляції та рекомендації щодо відповідальної поведінки в інформаційному просторі. Ресурс корисний педагогам, які хочуть звірити сумнівне повідомлення з офіційними поясненнями.

“Кібер Брама”. “Кібербезпека в освіті”

Розділ “Кібербезпека в освіті” на порталі “Кібер Брама” допомагає освітянам орієнтуватися в цифрових ризиках і пояснювати їх учням. Тут зібрані матеріали про шкідливий контент, приватність дітей, кібербулінг, небажані контакти та грумінг, а також рекомендації для роботи з учнями на тимчасово окупованих територіях і випадки, коли онлайн-жарт переростає в цькування. Є добірки відео, курсів, вебінарів, ігор і навчальних матеріалів. Розділ підказує, як розвивати кібергігієну, захищатися в мережі та куди звертатися у разі кіберзагрози.

“Фільтр” — національний проєкт із медіаграмотності

“Фільтр” — національний проєкт з медіаграмотності, який об’єднує освітні матеріали, дослідження та актуальні новини. На сайті є Національний тест з медіаграмотності, аналітика й добірка проєктів: онлайн-курси, відео, ігри, книжки та заходи для різних авдиторій. Зокрема, ресурси пояснюють, як розпізнавати маніпуляції, мову ворожнечі, дезінформацію та пропаганду, критично оцінювати повідомлення й перевіряти факти. Портал можна використовувати для підготовки занять, самостійного навчання та пошуку матеріалів, які допоможуть обговорити з учнями інформаційні загрози.

Stop-sexting / Dignity Online. Посібник “Протидія залученню дітей до протиправної діяльності в інтернеті. Теорія та практика”

Посібник Dignity Online та проєкту #stop_sexтинг присвячений протидії залученню дітей до протиправної діяльності в інтернеті. У ньому розглянуто, як ворог може маніпулювати підлітками, пропонувати гроші за “просте завдання” чи використовувати довіру до онлайн-знайомих, а також які ризики виникають для дитини. Видання призначене для батьків і педагогічних працівників та містить рекомендації щодо безпеки, розмов із дітьми й реагування на підозрілі ситуації. Посібник підготовлено за підтримки кіберполіції, ювенальної поліції, Генеральної прокуратури та Державної служби якості освіти України.

Prometheus. “Медіаграмотність для освітян”

Безкоштовний 60-годинний курс Prometheus допомагає освітянам орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, розуміти вплив медіа й захищати себе та учнів від інформаційних загроз. У програмі — основи медіаграмотності, психологічні засади сприйняття інформації, стандарти журналістики, авторське право, спілкування із журналістами та використання медіа для розвитку позитивного іміджу закладу освіти. Окремі теми присвячені безпеці дітей в інтернеті та протидії кібербулінгу. Навчатися можна у зручний час; після виконання завдань учасники отримують сертифікат.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про “Медіаграмотність у школі: чи готові учні до інформаційної війни?”

Наостанок маємо вкотре нагадати собі і колегам: росія веде проти України жорстоку війну, де маніпуляції і дезінформація - небезпечна зброя нашого екзістенційного ворога. Наша ж зброя у боротьбі за життя і незалежність - правда і знання, які протистоять російським фейкам та облудній пропаганді.

Фото: головне зображення згенероване штучним інтелектом на запит редакції медіа “Нова українська школа”