59% українських підлітків мають базовий рівень креативного мислення

Про це свідчать результати дослідження PISA–2022, під час якого оцінювалися навички 15-річних підлітків з креативного мислення. Результати українського учнівства, попри широкомасштабну війну й потребу проходити тестування в укриттях, суттєво не відрізняються від результатів деяких країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), наголошують у Міністерстві освіти і науки України.

Ознайомитися докладніше з Національним звітом PISA–2022 щодо успішності українського учнівства в галузі креативного мислення можна за покликанням. Звіт підготував Український центр оцінювання якості освіти.

Наскільки креативними є українські підлітки:

• 59% учнівства досягають щонайменше базового, третього, рівня з креативного мислення в 6-рівневій шкалі PISA. Водночас кожен четвертий 15-річний підліток показує успішність саме на рівні 3. На цьому рівні учні й учениці демонструють здатність генерувати ідеї для простих і помірно складних завдань на креативне письмове або візуальне вираження ідей та креативне розв’язання соціальних і наукових проблем. А також починають демонструвати здатність генерувати оригінальні ідеї або рішення у відомих їм контекстах;
• 13% учнів і учениць в Україні досягають найвищих рівнів – 5-го або 6-го. На цих рівнях учнівство здатне генерувати креативні ідеї, оцінювати й удосконалювати власні ідеї або ідеї інших в різноманітних і складних завданнях, зокрема, в завданнях на створення абстрактного дизайну або завданнях, які стосуються незнайомих сценаріїв розв’язання наукових і соціальних проблем;
• 18% українських 15-річних підлітків мають найнижчий результат із креативного мислення – 1-й рівень або нижчий. Це означає, що такі учні/учениці можуть створювати дуже прості візуальні конструкції, спиратися на шаблонні (типові, очевидні, неоригінальні) ідеї як основу для своєї відповіді.

Україна в оцінюванні PISA–2022 з креативного мислення показала середній результат – 27 балів (у шкалі 0–60) і посіла в діапазоні рангів серед 64 країн/економік позиції між 32 й 42. Результат України на 6 балів нижчий за середній показник країн ОЕСР. Водночас показники України статистично не відрізняються від результатів Греції та Колумбії, які є членами ОЕСР.

Серед референтних країн, які обрали для порівняння з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або на культурну чи історичну спорідненість, істотно нижчий результат, ніж в України, мають лише Молдова (24 бали) і Болгарія (21 бал), натомість результати, наприклад, Польщі та Естонії виразно вищі (36 балів і 34 бали відповідно).

Як впливає академічна успішність на креативність підлітків?

В Україні, як і в середньому в країнах ОЕСР, успішність учнівства в креативному мисленні позитивно корелює з академічною успішністю: що ліпші результати вони мають із математики, читання та природничо-наукових дисциплін, то вищі з креативного мислення. Однак оцінки успішності в цих трьох ключових галузях PISA все ж більш тісно пов’язані між собою, ніж з оцінками з креативного мислення.

Отже, в Україні успішність у креативному мисленні та академічна успішність певною мірою доповнюють одна одну, але академічна успішність не є передумовою для успішності в креативному мисленні. Іншими словами, креативними можуть бути як академічно успішні підлітки, так і підлітки, які мають проблеми в навчанні.

Чи впливають на креативність відмінності між закладами освіти?

Для України частка варіації результатів з креативного мислення, зумовлена відмінностями між закладами освіти, становить 31%. Це трохи вище від середнього показника країн ОЕСР (26%). Високоефективні системи освіти, як правило, мають меншу варіативність результатів між закладами, що свідчить про меншу сегрегацію учнівства.

Також учнівство коледжів, технікумів, професійно-технічних закладів освіти відстає на 5 балів від учнів і учениць середніх шкіл, навчальних комплексів. Ті ж трохи менше, але значуще, відстають від учнівства ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл – майже на 2 бали.

Які є гендерні особливості у результатах з креативного мислення?

Українські дівчата показують ліпші результати в креативному мисленні ніж хлопці, отримуючи в середньому на 2 бали більше. Хоча цей розрив суттєвий, він є найменшим серед референтних країн і меншим, ніж у середньому в країнах ОЕСР (3 бали). У жодній країні/економіці хлопці не перевершують дівчат у креативному мисленні.

Окрім того, як в Україні, так і в країнах ОЕСР хлопці рідше демонструють високі досягнення в креативному мисленні.

• Наприклад, в Україні 26,3% дівчат і 23,7% хлопців потрапляють до чверті учнівства із високими результатами (тобто їхні результати в межах 75-го процентиля).
• В Україні більше дівчат досягли базового рівня 3 і вищих (65% дівчат і 56% хлопців), натомість більше хлопців перебуває на рівні 1 та нижче (14% дівчат і майже 22% хлопців).

Як впливає на креативне мислення соціально-економічний статус?

Учні й учениці із сімей з високим соціально-економічним статусом демонструють кращі результати в креативному мисленні ніж їхні однолітки з сімей з низьким соціально-економічним статусом.

• В Україні різниця є значною і становить 11 балів (у країнах ОЕСР – 9,5 бала).
• У креативному мисленні учнівство із сільської місцевості відстає на 6 балів від своїх однолітків з міст із населенням понад 100 тисяч.
• Менше ніж половина учнів із сіл досягла базового рівня 3 або вищих, водночас у великих містах таких учнів і учениць майже 80%.
• Кількість 15-річних підлітків, які досягли рівня 5 або 6, збільшується відповідно до розміру населеного пункту: від 8% у селах до 30% у великих містах.

Важливо, що розрив в успішності з креативного мислення міських і сільських учнів не є прямим відображенням відмінностей в якості освіти. Він швидше відображає залежність між рівнем креативного мислення та певними характеристиками учнів й учениць. Зокрема, соціально-економічним статусом і школами, які, імовірно, пов’язані з тим, у якій місцевості вони розташовані. Після врахування чинників статі, соціально-економічного статусу учнівства й закладів освіти розрив у результатах між учнівством з міст і сільської місцевості незначно (на 1 бал) змінюється на користь сіл.

Читайте також: “Для учнів 5–6-х класів розробили інтегрований курс кримськотатарської мови та літератури”.

Фото: МОН