Як Крим представлений у шкільному курсі історії України

З відновленням незалежності України у 1991 році висвітлення Криму в шкільних програмах з історії України відбувалося в річищі радянсько-російських наративів. Справжня переоцінка історії півострова та ролі його корінних народів в процесі українського державотворення відбулася у 2014 році, після окупації півострова росією. Оновлені програми з історії України зʼявилися вже у 2015-му.

• Що з представленням історії Криму в шкільному курсі історії України зараз;
• чому історію Криму важливо вивчати українським школярам;
• які питання з історії Криму потребують особливої уваги нині –

намагалися зʼясувати у новому матеріалі.

[Нагадуємо, що в проєкті аудіоуроків “Вчися вухами” є окремий курс “Історія Криму”. На початку жовтня 2024 року саме цей курс посів 3 місце в аудіопремії найкращих подкастерів України “Слушно” у номінації “Історичний подкаст”].

ЧОМУ ІСТОРІЮ КРИМУ ВАРТО ВИВЧАТИ В ШКОЛІ

“Історія Криму має бути обов’язковим компонентом для вивчення у середній школі з декількох причин.

1. Насамперед, з огляду на те, якою цікавою та насиченою подіями є історія Кримського півострова, – вважає кандидат історичних наук і дослідник історії Криму Мартін-Олександр Кислий. –
2. Історія Криму – це ключ до розуміння багатьох процесів в Історії України: починаючи від античних міст-полісів, закінчуючи сталінською геноцидною політикою. Ба більше, Крим, як регіон, що з прадавніх часів перебуває на перехресті цивілізацій та культур, є певним містком між історією України та світовою історією людства”.
3. Мартін-Олександр додає, що історія Криму варта вивчення ще й з огляду на те, що це батьківщина корінних народів України: кримських татар, караїмів та кримчаків. Саме на півострові сформувалися ці три унікальні народи. На території України мешкає багато національних меншин, але корінних народів у нас лише три. І всі вони нерозривно пов’язані з Кримом.
4. “Зараз у школах вчаться діти, які ніколи в житті не були в Криму. Вони не мають ані спогадів, ані уявлень про цю землю. Саме шкільна освіта відповідальна за те, аби у школярів формувалося уявлення про півострів, як невіддільну частину батьківщини.
5. Насамкінець, за поточних обставин, коли триває повномасштабна війна росії проти України, ми маємо пам’ятати про те, яке значення в цій війні відіграє Крим. “З Криму все почалося – Кримом і закінчиться” [цитата Президента України Володимира Зеленського на відкритті Другої Кримської платформи]. 27 лютого 2014 – це початок російської окупації, початок неоголошеної війни, яка змінила Україну та змінила нас. Ми не маємо права забувати з чого все почалося, адже саме розуміння причин та наслідків робить нас сильнішими й наближає нашу перемогу”, – каже науковець.

росія займалася глорифікацією [прославленням, возвеличенням чогось – ред.] і фальсифікацією своєї історії, формуючи власний наратив щодо історії поневолених нею народів.

Тож фальсифікація росією історії актуалізує гостру потребу у розвінчуванні міфів та поширенні правдивої інформації про історію і культуру корінних народів Криму.

Фундаментальні дослідження кримськотатарських дослідників, архівні матеріали, спогади свідків злочинів совєцької й російської влади у XX-XXI ст. потребують розголосу. А в умовах сучасної російської окупації Криму, доступ до матеріалів чи живих свідків історичних подій, які залишилися на півострові, ускладнений обставинами окупації. Окрім цього, хоч багато хто виїхав з Криму на підконтрольну територію України, але їхні рідні можуть досі перебувати в окупації та зазнавати утисків. Тому не кожен / не кожна готовий / готова публічно ділитися спогадами – власними чи родинними.

Упродовж совєцької окупації України, вивчення історії в школі зосереджувалося довкола історії росії, як прямого нащадка Російської імперії і як головної республіки в СРСР. Історія Криму і корінних народів півострова залишалася великою білою плямою. В 1990-х роках, після відновлення незалежності України, висвітлення історії кримськотатарського народу у підручниках історії України відбувалося в річищі радянсько-російських наративів через мізерні згадки про створення Кримського ханства, через опис взаємин кримських татар і козаків як ворожих, через поширення міфу про кримський півострів, як подарунок Хрущова Україні.

Переоцінка історії Криму і ролі його корінних народів в процесі українського державотворення відбулася аж у 2014 році, після окупації півострова росією. Тоді ж почалося поступове вписування історії Криму та його народів в шкільну програму з історії України.

ЯКІ ЗМІНИ В НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ ВІДБУЛИСЯ ПІСЛЯ 2014 РОКУ

Оновлена навчальна програма з історії України для 5–9-х класів зʼявилася вже у 2015 році. У її пояснювальній записці з-поміж іншого з’являється доповнення мети історичної освіти: “толерантність до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур”. А одним із принципів, на яких ґрунтується відбір програмного матеріалу, є полікультурний, який “акцентує на органічній єдності культури, мови, традицій і звичаїв, які забезпечують наступність і спадковість поколінь власного народу, а також на потребі шанобливого ставлення до культур і звичаїв інших народів”.

• Втім, у частині програми для 7 класу увага зосереджується на утворенні Кримського ханства та походах кримських ханів саме на українські землі. Таке формулювання теми дублює совєцьку традицію щодо створення негативного образу корінних народів Криму в історії.
• Аналіз програми для 9 класу свідчить про концентрацію уваги у кожній темі на етнічних українцях. Питання поліетнічності населення українських земель у XIX ст. у програмі відсутнє. Не згадуються й події Кримської війни, кримськотатарське національне відродження чи культурне надбання народів України XIX ст.
• У новій програмі з історії України для 10–11-х класів 2016 року політична історія Криму представлена значно ширше, ніж у попередніх.
• У навчальній програмі для 5–9-х класів з історії України 2017 року у частині програми для учнівства 7 класу зʼявляються теми, повʼязані з середньовічною історією Криму. У 8 класі вперше програма пропонує розглянути тему першої анексії Криму росією у 1783 році. У програмі 2017 року для 9 класу зʼявляються теми, повʼязані з міжетнічними відносинами на території України у XIX - на початку XX ст. Для 10–11-х класів у програмі з історії України 2018 року з’являються нові теми, повʼязані з політичною історією півострова в добу відродження незалежності України.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну спонукало Міністерство освіти і науки доопрацювати існуючі навчальні програми з історії України. Так, у серпні 2022 року було затверджено нову навчальну програму з історії України для 6–11-х класів. Програма містить низку нових тем, що формують повніше уявлення про політичну історію Криму. Наскрізно у програмі пропонують розглянути

• міграційні процеси, репресії імперської та совєцької росії проти народів України;
• повсякденні практики, гендерні, міжетнічні, міжрелігійні, культурні й соціально-економічні відносини населення України в різні періоди історії.

Докладніше про доповнення програм “кримськими темами” ми окреслили у таблиці нижче.

Реалізація реформи НУШ сприяла появі низки модельних програм з історії України. Так, у 2023 році МОН затвердило 3 модельні програми з історії України та 2 програми з інтегрованого курсу “Історія: Україна і світ” для 7–9-х класів НУШ.

• Модельні програми з історії України загалом так чи так дублюють теми з історії Криму, що вже фігурували у програмі 2022 року.
• Що ж до програм інтегрованого курсу, то в змісті навчально-пізнавальної діяльності тема Криму в них висвітлена значно менше ніж у програмах з історії України. Зокрема, відсутня тема першої анексії Криму росією у 1783 році. У програмі інтегрованого курсу авт. Власова Н. С. та ін. фігурує питання “Етногенезу кримських татар”, щоправда, у темі “Середньовічні держави кочовиків”. Це наразі єдина чинна програма з історії, де висвітлено питання походження кримськотатарського етносу.

ЯКІ ПИТАННЯ З ІСТОРІЇ КРИМУ ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ НИНІ

Сучасні шкільні програми з історії України є досить інклюзивними й містять важливі аспекти політичної, соціально-економічної та культурно-релігійної історії Криму і народів півострова. Втім, нині деякі питання історії кримськотатарського народу досі потребують перегляду та більш змістовного представлення. Так, українська політикиня кримськотатарського походження Ельміра Аблялімова зазначила, що, на її думку, надважливо додати до курсу історії України теми:

• етногенезу кримськотатарського народу;
• взаємовідносин кримськотатарських і козацьких спільнот у ранньомодерну добу;
• колоніальної політики Російської імперії у Криму після першої анексії (1783 р.).

Аспекти, що їх виокремила пані Ельміра, є надважливими й актуальними для розуміння учнівством історії українських земель та її народів. Ці теми наразі є найменш висвітленими у шкільному курсі історії України.

Юлія Топольницька, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: ms.detector.media