529
0
Мовний омбудсман України Тарас Кремінь запропонував створити в закладах освіти мовні курси для батьків і учнів. На його думку, це дасть змогу дорослим і дітям покращити свій рівень володіння державною мовою й познайомитися з новими творами української літератури.
“Такі мовні курси вже є, але я вважаю, що вони повинні бути при кожній школі. […] Це і розмовні клуби, і зустрічі з цікавими людьми…” – розповів він в інтерв’ю порталу “Українська правда життя”.
Нагадаємо: нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №12086. У ньому пропонують зобовʼязати учнів і вчителів говорити українською мовою протягом усього часу перебування в школі, а не лише під час занять.
За словами мовного омбудсмена, ініціатива покликана дати чітке визначення українськомовного освітнього процесу, а також “інструментарію контролю за виконанням мовного закону, зокрема 21 статті, яка визначає, що мовою освіти є державна мова”.
Раніше авторка законопроєкту, народна депутатка Наталія Піпа, розповіла, що до цього було важко довести, що позаурочний час (наприклад, перерви, час у їдальні тощо) – це теж частина освітнього процесу. Тож законопроєкт має розв’язати це питання й дати тлумачення: ”…весь заклад освіти, уся його територія й усе, що там відбувається, – це освітній процес”.
Як додав Тарас Кремінь, він також запропонував:
“Від батьків залежить, якою мовою спілкуються діти вдома. Відповідно, ця мова автоматично стає і мовою спілкування на перервах, і в соціальних мережах”, – пояснив він.
За словами омбудсмена, організація таких курсів і “створення найкращих можливостей для батьків” покладатиметься на місцеву владу.
“Якщо не подолати в Україні режим двомовності, ми будемо мати незворотні наслідки. Сучасна двомовність – це, зокрема, і результат феномену соціолінгвістичного характеру, який називається диглосія. Диглосія в нинішньому мовному просторі означає російсько-українську двомовність, де в пріоритет ставиться російська – в домашньому спілкуванні, соціальних мережах і у спробах захистити себе як носія та мовця російської мови в окремих сферах суспільного життя”, – додав він.
Тарас Кремінь порівняв це з ситуацією у ХХ столітті, коли українська мова асоціювалася з мовою села, невисокої культури, а російська мова була начебто мовою імперії, влади, культури.
Він також додав, що, на його думку, з двомовністю треба боротися, зокрема, законодавчими ініціативами й посиленням присутності української мови в усіх сферах суспільного життя.
На запитання журналіста, чи вистачить у закладах освіти ресурсів для створення мовних курсів (зокрема, і вчителів, для яких це може стати додатковим навантаженням), Тарас Кремінь відповів, що це питання слід адресувати директорам і засновникам шкіл.
“Якщо є виклики, на них треба адекватно реагувати. Я, як учитель, як викладач університету, прекрасно розумію, що такі можливості були, я ними користувався. І в мене серед студентів, батьківства, серед моїх учнів ніколи таких проблем не було […] Якщо ми не хочемо, щоб ця війна дісталася нашим дітям, ми повинні розмовляти зі своїми дочками і синами українською мовою”, – резюмував мовний омбудсмен.
Раніше ми розповідали, що 96% учителів проводять уроки лише українською мовою, а 80% педагогів спілкуються державною й за межами школи.
Титульне фото: freepic.com
Обговорення