У МОН прокоментували зміни в оцінюванні учнівства 5–9-х класів

У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило нові рекомендації для оцінювання результатів навчання учнів і учениць 5–9-х класів відповідно до чинного Державного стандарту базової середньої освіти. Так, у попередніх критеріях 2011 року акцент був на знаннєвому компоненті (здатність учнів відтворити частину знань, володіння певними поняттями та змістом), а в оновленому документі – на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).

Про це йдеться в листі-відповіді МОН журналістам “Суспільного”.

Нагадаємо, у жовтні фахівці МОН провели вебінар про оцінювання учнів 5–9-х класів, які навчаються за програмами НУШ. Найважливіші деталі роз’яснення можна знайти в нашому матеріалі за посиланням.

Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12-бальна система. Проте тепер заклад освіти може також використовувати власну шкалу (а вже під час виставлення підсумкової річної оцінки переводити в 12-бальну). Як пояснили в МОН, такі зміни покликані узгодити систему оцінювання в класах НУШ з Державним стандартом базової середньої освіти.

У МОН також наголосили, що оновлення стосуються саме 5–9-х, а не 5–11-х класів.

“У 2024–2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5–7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8–9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом”, – йдеться в листі.

Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь:

• читання з розумінням;
• уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
• критично й системно мислити;
• здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.

Крім того, у критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.

“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо”, – розповіли в МОН.

Так, у рекомендації для оцінювання результатів навчання школярів і школярок визначили:

• загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
• критерії оцінювання за освітніми галузями (стосуються конкретної дисципліни).

Водночас критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові):

• початковий (1–3 бали);
• середній (4–6 балів);
• достатній (7–9 балів);
• високий (10–12 балів).

Один рівень складається з 3-х балів, які в сумі дають 12.

У документі також запропонували типову форму Свідоцтва досягнень учня / учениці (.docx, .pdf). Утім школи можуть вносити в нього зміни й адаптувати до освітньої програми свого закладу освіти та потреб учнівства.

Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня / учениці. Він складається з 2-х частин:

1. характеристика навчальної діяльності. Учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року (розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо). Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги й допомоги”. Заповнювати цю частину вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник;
2. характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі 4 групи результатів навчання, які визначені в Державному стандарті базової освіти. Загальна оцінка за семестр формується на підставі цих чотирьох оцінок, а річна – на основі семестрових.

Крім того, для організації оцінювання результатів навчання учнів педагог / педагогиня має визначити:

• форми формувального й підсумкового оцінювання на семестр;
• сформулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі, основою для яких є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.

“Саме формувальне оцінювання дає змогу коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, завдяки ким можна простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку (навчання – ред.) досягнув”, – розповіли в МОН.

Щодо підсумкового оцінювання, то тут педагоги мають оцінювати не прочитаний текст / написаний твір, а результати навчання, які визначені в Державному стандарті.

“Там чітко визначені очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не лише загальними чи галузевими, а й із критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє”, – пояснили в МОН.

Водночас педагог може змінювати, добирати види діяльності для учнівства й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи, спрямовані на оцінювання певної групи / груп результатів навчання.

У МОН також додали, що вчителі зможуть докладніше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Читайте також: “”Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП”: для освітян створили методичний посібник”.

Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”, Київський ліцей №241