231
0
У законі про профільну середню освіту є чимало небезпек, тож його потрібно ретельно аналізувати. Чи варто змінювати правила утворення академічних ліцеїв зараз, коли громади вже провели обговорення й затвердили рішення про формування мережі? У Службі освітнього омбудсмена вважають деякі норми закону неможливими до виконання.
Про це розповіла нова освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю “Новій українській школі”.
“Саме через створення мережі ліцеїв виникає дуже багато конфліктів у громадах, а до нас надходить чимало звернень про те, що закривають школу, не набирають 1 чи 10 клас. Це гарячі питання, і якщо законопроєкт ухвалять, то громади мають заново провести громадське обговорення щодо формування ліцеїв, затвердити мережу і знову пройти весь шлях про скасування та присвоєння статусу академічного ліцею”, – пояснила посадовиця.
Це може не становити проблеми для великих міст, де набереться необхідна кількість дітей (за вимогами законопроєкту це 100 осіб за одним роком навчання – не менше як чотири класи). Однак кількість дітей шкільного віку в Україні зменшується – через демографічні причини та повномасштабну війну.
Винятки для малих громад і громад у гірській місцевості потрібно, на думку омбудсменки, чітко сформулювати. Потребують відповідей також інші питання. “Наприклад, мене запитував очільник департаменту освіти великого міста, до якого возитимуть учнів із сусіднього невеличкого міста, в якому не буде ліцею, хто має платити за довезення: бюджет великого чи малого міста?” – пояснила вона.
Інше питання, що потребує уточнення, – можливість створювати один ліцей для декількох громад, які фінансуватимуть його залежно від кількості “своїх” учнів. Співфінансування закладу освіти є в законі “Про місцеве самоврядування в Україні”, але цей механізм не відпрацьований – за словами Надії Лещик, ним дуже рідко користуються. “Якщо говорити “офіційною мовою”, то це механізм міжбюджетних трансфертів, який, на жаль, доволі заплутаний та неоднозначний”, – прокоментувала омбудсменка.
Отже, на думку посадовиці, потрібно обговорити з фахівцями всі можливі ризики цього законопроєкту, провести відкриту суспільну дискусію з очільниками департаментів великих міст і всіх областей. Наразі Служба освітнього омбудсмена надіслала рекомендації щодо законопроєкту.
Читайте також: “Реформа профільної середньої освіти: МОН затвердило концептуальні засади”.
Титульне зображення: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”
Обговорення