Як за допомогою сучасних художніх текстів розвивати в учнівства навички письма та цікавість до читання – готовий інструментарій для вчителів

Штучний інтелект, соцмережі, тайм-менеджмент, пластикові відходи, професії майбутнього… Це те, чим цікавляться сучасні діти та підлітки. На основі таких актуальних тем у межах “Національного проєкту: пишемо есе” від ГО “Смарт освіта” для роботи вчителів з учнями створили збірку художніх (та публіцистичних) текстів, які об’єднані спільною проблематикою, але містять різні погляди.

Це дає дітям змогу вчитись аналізувати різні думки та висловлювати власні, а ще розвиває читацьку грамотність та навички креативного письма, адже після прочитання тексту їм, зокрема, пропонують написати есе. Усі матеріали разом із методичкою є в безплатному доступі за посиланням.

Докладніше про те, як вчителі можуть використовувати на своїх уроках художні тексти зі збірки, та як з їхньою допомогою урізноманітнювати свої заняття, “Новій українській школі” розповіли Марія Блажко, Тетяна Байдаченко, співавторки методичного посібника для вчителів у межах “Національного проєкту: пишемо есе”, та Тетяна Стус, завідувачка лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ МАНУ, дитяча психологиня, письменниця.

З матеріалу ви дізнаєтеся:

• як використовувати художні тексти під час занять та з якими предметами їх можна інтегрувати;
• як використовувати збірку в підготовці до діагностичних робіт за групами результатів;
• що художні тексти розвивають в учнівства;
• чому важливо знайомити учнів із різними видами текстів.

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ЗБІРКУ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ

Аналіз художніх текстів, які порушують спільну проблематику, але мають дискусійний характер, – ефективний інструмент для розвитку критичного мислення, зв’язного мовлення, читацької грамотності та навичок письма в учнівства. Саме тому на допомогу вчителям ГО “Смарт освіта” в межах “Національного проєкту: пишемо есе” створила збірку, яка містить 14 добірок коротких художніх творів сучасних українських письменників. Їх можна безплатно переглянути чи завантажити на сайті (також за посиланням доступна й добірка публіцистичних текстів).

“Для створення художніх текстів у збірці запросили сучасних українських письменників та письменниць, які пишуть як для дитячої та підліткової аудиторій, так і для дорослої. Адже підлітки також цікавляться текстами, які виходять за межі їхньої вікової категорії. Їм важливо читати щось на дорослі теми, з дорослими формулюваннями”, – додає Тетяна Стус, завідувачка лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ МАНУ, дитяча психологиня, письменниця.

За її словами, письменники й письменниці мали обрати собі одну із запропонованих тем і написати до неї три тексти з різними думками. Варто додати, що самі теми стосуються актуальних та близьких сучасним дітям подій і явищ, як-от соцмережі, тайм-менеджмент, штучний інтелект, вегетаріанство, професії майбутнього, пластикові відходи тощо.

Збірка художніх текстів демонструє учням, як можна творчо та креативно висловлювати свої думки, залучаючи чуттєвий складник, який характерний художній літературі, каже Тетяна Стус. Також це приклад того, як твори сучасних письменників відрізняються своєю оповідною стилістикою від класичних творів художньої літератури та загалом літературного канону, до якого учні звикли в школі. Звісно, класика розкриває важливі теми, відображає реалії минулих часів. Але нам також важливо показувати дітям, як пишуть сучасні письменники, якою є сучасна література, як вона осмислює актуальні проблеми, з якими діти стикаються кожного дня.

“Сучасним учням історії про кріпаків, які жили в минулих століттях, можуть бути вже не такими близькими (хоча безперечно знати це важливо, особливо з боку історії). Зараз діти живуть у зовсім іншому контексті. Тому також важливо розповідати їм про персонажів, які живуть тут і тепер, та стикаються з тими ж самими викликами, що й сучасні учні”, – акцентує фахівчиня з дитячого читання.

ЯК ВЧИТЕЛІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ХУДОЖНІ ТЕКСТИ ЗІ ЗБІРКИ НА УРОКАХ

Кожна художня добірка складається з трьох текстів, у яких порушуються одночасно декілька проблем та презентуються різні погляди на одну й ту саму проблему. Водночас не кожна проблема охоплює всі тексти, розповідає Тетяна Байдаченко, заслужена вчителька України, авторка методичних інструментів по роботі з художніми текстами, співавторка методичного посібника для учителів у межах “Національного проєкту: пишемо есе”, тренерка проєкту.

Тому для зручності вчителів до кожної добірки подають рекомендації в таблицях, де чітко простежується, що об’єднує всі три тексти (розповімо про це трохи нижче).

“Зараз вчителі мають право на академічну свободу, тому ми не пропонуємо закритого переліку вправ. Натомість у методичному “Орієнтирі для педагога”підказуємо потенціал кожного тексту для роботи на уроці”, – пояснює вона.

Вчителі, за її словами, можуть пропонувати учням тексти відповідно до теми та особливостей класу з урахуванням указаних акцентів, водночас використовуючи власний методичний інструментарій або запропонований на платформі “Національного проєкту: пишемо есе”. Проаналізувавши таблицю до певної добірки, учитель бачить, що саме і з якою метою може запропонувати учням та ученицям, а згодом обирає оптимальний шлях досягнення поставлених завдань. Педагоги можуть працювати як з усіма трьома текстами, так і з одним чи двома. Один текст можна обрати тоді, наприклад, якщо хочемо порівняти його з певним програмовим.

Загалом збірка орієнтована на старших та молодших підлітків (від 7 років). Навпроти кожного тексту є позначка, для якого віку він підійде найкраще.

“Хоча коли ми говоримо про читання художньої літератури, то треба мати на увазі, що немає універсального читача. Є діти, які вже у 7–8 років можуть прочитати “Гаррі Поттера” й цілком готові сприймати складніші тексти та сенси. Кожна дитина йде у своєму темпі, тож тут дорослі мають зважати на індивідуальні читацькі компетенції учнів”, – акцентує Тетяна Стус.

У методичці пропонують працювати за такими кроками:

1. Спочатку учні читають тексти з добірки та намагаються побачити між ними зв’язок.

Так вони можуть осягнути цілісну проблему під різними кутами, зіставити різні погляди, додає Марія Блажко, вчителька української мови, української та зарубіжної літератур, авторка методичних інструментів по роботі з художніми текстами, співавторка методичного посібника для вчителів у межах “Національного проєкту: пишемо есе”, тренерка проєкту.

2. Проблеми для обговорення.

Після прочитання учні мають визначити проблематику кожного з текстів та з’ясувати, що їх об’єднує, додає Тетяна Байдаченко. Якщо учням це дається складно, то вчитель/ка може поставити проблемне запитання. Для зручності їх також подано в таблиці разом із проблемами, які висвітлює кожен із текстів. Цікаво, що різні проблемні запитання передбачають різні сценарії уроків. Таблиця допомагає вчителям швидко ідентифікувати перетини між текстами та зрозуміти, що можна робити з матеріалом:

Приклад проблематики до однієї з добірок

“Звісно, вчителі можуть змінювати проблемні запитання. Можна об’єднати дітей в групи чи в пари й дати їм завдання сформулювати запитання до тексту, які б допомогли розкрити певну проблему. Далі зробити обмін питань між групами (парами) і в групах обговорити ці питання. Тобто таблиця всього лише орієнтир”, – акцентує Марія Блажко.

3. Можливості для міжпредметної інтеграції.

У наступному блоці розкривають потенціал текстів для міжпредметної інтеграції. В окремій таблиці відображено, з якими предметами інтегрується той чи той текст:

Скриншот із методички

У текстах порушують проблеми, які буде доречно розглянути й на інших предметах, крім мови та літератури. Адже уміння читати й розуміти текст мають формувати всі предмети, а не лише мовно-літературна галузь.

Також матеріали педагоги можуть використовувати не тільки на своїх окремих предметах, а й у міжпредметній інтеграції: коли вчителі різних предметів об’єднуються й опрацьовують тексти паралельно на своїх уроках чи проводять уроки спільно. Наприклад, тему про пластикові відходи можуть також обговорити на своїх уроках вчителі екології, географії, хімії та історії. А текст про соцмережі можна використати під час занять з етики, інформатики, біології, додає пані Марія.

4. Стилістичні особливості в художніх текстах.

Не завжди в педагога може бути достатньо часу для ретельного попереднього вивчення особливостей мови текстів та художніх засобів, зауважує Тетяна Байдаченко. Тому в цьому розділі вчителям пропонують своєрідні підказки, на які стилістичні особливості варто звернути увагу під час аналізу кожного тексту: чи то на фразеологізми, чи то на неологізми, порівняння, повтори, метафори тощо.

Скриншот із методички

5. У світі мистецтва.

Інтеграція різних видів мистецтва дає змогу здійснити глибший аналіз, розвинути творче мислення, естетичний смак.

“До кожної добірки запропоновані твори образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, кіномистецтва тощо та посилання на них. Така інтеграція дає змогу учням побачити життя поза стінами класу, а вчителеві – розширити спектр методів роботи та напрямів дискусії під час роботи з текстами”, – каже Тетяна Байдаченко.

Крім того, пані Марія додає, що така робота з медіатекстами є невіддільним складником сучасного навчання. Саме використання медіатекстів не лише розширює межі дискусії та пізнавальні можливості учнівства, а й сприяє розвитку читацької грамотності, критичного мислення, формуванню ключових і предметних компетентностей дітей.

Серед рекомендованих для інтеграції матеріалів – полотна відомих художників, зображення, згенеровані штучним інтелектом, додаткові інформаційні матеріали, література до теми, відео та багато іншого.

Скриншот із методички

6. Тематика творчих робіт.

Наприкінці роботи над текстами учням пропонують висловити свою думку, відповісти на запитання, а також написати есе за запропонованими темами. Наприклад, у добірці “Вивчати правила чи ввімкнути автовиправлення?” учні можуть написати есе на одну з таких тем:

• “Чому важливо грамотно писати?”;
• “Що означає бути грамотною людиною?”;
• “Якби я був письменником…”.

“Упродовж усіх цих етапів учні вчаться ідентифікувати проблеми, які порушуються в текстах, розширюють свої знання про них, формують власну думку. І логічним завершенням усього цього є написання есе, де дитина може втілити свої думки й у такий спосіб розвивати навички письма”, – акцентує Марія Блажко.

Водночас, як каже Тетяна Стус, робота над текстами вдосконалює також і читацьку грамотність. Зважаючи на те, що всі тексти мають здебільшого однаковий обсяг – півтори або дві сторінки – це може бути гарною точкою входу для повернення до читання та тренування концентрації уваги під час цього процесу. Адже сучасні діти не люблять читати великі за обсягом тексти, зокрема й через те, що не можуть довго зосереджуватися над однією справою. Тож читання коротких текстів, які пропонує збірка, може стати хорошим початком, а актуальні теми, близькі сучасним учням, можуть пробудити в них мотивацію до читання.

Марія Блажко також наголошує, що сфера використання збірки не обмежується урочною діяльністю. На свій розсуд вчителі можуть використовувати матеріали в індивідуальній, гуртковій, проєктній роботі, під час факультативів, міжпредметної інтеграції, дебатних клубів.

У 8–9-х класах роботу з текстами добірок можна проводити на уроках розвитку мовлення (мови чи літератури), під час написання творчих робіт. У 10–11-х класах робота з добірками може стати основою для роботи з написання есе, які передбачені програмою.

Крім цього, за її словами, тексти зі збірки також можна використовувати для підготовки до діагностичних робіт у 5–7-х класах з оцінювання чотирьох груп результатів із мовно-літературної галузі. Адже під час роботи над текстами можна спостерігати усну взаємодію, критичне оцінювання інформації з різних джерел, висловлювання думок, почуттів і ставлень, пропонувати письмову взаємодію з дотриманням норм літературної мови, а також проводити дослідження мовних чи літературних явищ.

Також, як акцентує Марія Блажко, робота з добірками текстів допомагає учнівству опанувати базові знання мовно-літературної галузі за визначеними напрямами (інформація, комунікація, текст, літературний твір, мовні засоби), сприяє розвитку ключових і предметних компетентностей та наскрізних умінь, тобто формуванню вправних мовців і читачів.

“Загалом учням важливо вміти працювати з різними текстами, зокрема і з художніми. Адже так діти вчаться усвідомлювати різницю між стилями. Ми розкриваємо емоційність публіцистичного слова і глибину художнього. Працюючи з публіцистикою, учні та учениці апелюють до джерел, а з художнім словом – до почуттів.

Однак важливо пам’ятати, що правильно організована робота з будь-якими текстами – незалежно від стильової приналежності – вчить дослухатися до себе та до інших, критично мислити та відстоювати свої цінності”, – додає Тетяна Байдаченко.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”