МОН пропонує вчителям витрачати ще більше особистого часу на роботу, яка не оплачується?

Міністерство освіти і науки України розіслало “департаментам (управлінням) освіти і закладам післядипломної педагогічної освіти“ лист “Про окремі питання оцінювання результатів навчання” № 1/4895-25 від 14 березня 2025 р.

На 11 аркушах автори пояснюють вчителям, як саме треба спланувати поточне оцінювання й вивести оцінку за семестр за групами результатів у різних освітніх галузях.

У документі зафіксовано й наступне: “<…>Для малогодинних предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр <…>”.

Спробуємо порахувати щодо громадянської та історичної галузі для курсу “Історія України” / “Всесвітня історія” 7 класу, де більшість учнів мають навантаження в 1 год на тиждень й при тому мають отримати оцінки за трьома групами результатів.

1. Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ – 2 роботи.
2. Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту – 2 роботи.
3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію – 2 роботи.

І все це треба зробити приблизно за 15 уроків, на кожному з яких – щоразу нова тема…

Однак виникає запитання: а що вартують ці рекомендації без фундаментального розуміння розробників – скільки часу потрібно вчителю, щоб виконати таку роботу?

Бо для виконання цього потрібно:

• підготувати завдання;
• перевірити, оцінити й дати рекомендації.

Усім причетним добре відомо, що в 5–11 класах за перевірку учнівських робіт доплату у розмірі від 10 до 20% посадового окладу здійснюють лише вчителям української мови, літератури, математики й іноземної мови.

А хто й коли має перевіряти роботи з історії, хімії, фізики, біології, географії? Рекомендації надали, але хто має оплатити таку освітню послугу? За рахунок яких коштів і в якому порядку? Про це у документі ані пари з вуст.

З мого вчительського досвіду, щоб перевірити й дати рекомендації на виконану письмову роботу для одного учня, йде щонайменше 3–5 хв. З розрахунку на 30 учнів це від 120 до 150 хв. І це лише для одного класу. Ти витратив дві години свого особистого часу, а здобувач освіти на роботу навіть і не глянув. Хто просто зібгає й одразу викидає, хтось похапцем вкладає куди очі бачать. Батьки теж ті групи результатів не розуміють (та й чи мають розуміти?).

Але вишенькою на цьому торті є те, що у підсумку виводимо середнє арифметичне всіх груп результатів. Тож виникає питання:

• Чи знають розробники і, відповідно, замовники в особі міністерства, що вони ускладнюють і так не оплачувану роботу вчителя із перевірки учнівських робіт? Тобто вчитель має ще більше особистого часу використовувати на неоплачувану роботу. Абсурд? Ні, кажуть в міністерстві: так і треба.
• А як же академічна свобода вчителя, на яку посилаються автори рекомендацій, взагалі вписується в цей алгоритм?

І ще один важливий і майже не помітний нюанс. Вищезгаданий лист адресовано не керівникам ЗЗСО, не вчителям, адреси вказані ось так: “Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій. Заклади післядипломної педагогічної освіти”. Логічне питання: до чого в цій історії школи й вчителі?! Чи вчителям як бонус слід очікувати нові курси щодо оцінювання й, звісно ж, у післяробочий час.

Леся Хлипавка, учитель-методист, співавторка навчальних програм та матеріалів з історії

Фото – freepik

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”, але мають право бути висловленими.