Від ідеї до закону: що таке “Мрія”, і як вона працює

18 серпня Кабінет Міністрів України представив Проект Програми дій Уряду за ключовими напрямками урядової політики. Серед них — плани впровадження освітнього застосунку “Мрія”. На сайті Кабміну зазначено, що у планах уряду – запуск “Мрії” у понад 2000 школах для 1,1 млн дітей.

Сам освітній проєкт переходить на новий рівень — тепер його планують закріпити на законодавчому рівні. Про це минулого тижня повідомив голова комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак.

Ідея створити “Мрію” з’явилася два роки тому, рік потому запустили пілот. Тепер застосунок інтегрують у систему освіти на законодавчому рівні — Сергій Бабак зареєстрував законопроєкт №13465.

“Його головна ідея: закріпити на законодавчому рівні використання мобільного додатку “Мрія” та електронних документів про освіту, а також врегулювати обробку персональних даних у державних освітніх системах”, — написав депутат у своєму Telegram.

Як запускали освітній проєкт?

У квітні цього року Міністерство цифрової трансформації України презентувало освітній застосунок “Мрія”. Як зазначили розробники, застосунок створили, щоб об’єднати всі шкільні процеси в одному зручному цифровому просторі. А головна мета полягала у зменшенні щоденного навантаження вчителів.

Розробка проєкту стартувала у 2023 році за дорученням Президента України. До реалізації долучились експерти Мінцифри і Міносвіти та Фонд Східна Європа за фінансової підтримки Швейцарії.

Пілотний проєкт запустили у вересні 2024 року у шести регіонах України: Київська, Дніпроветровська, Одеська, Запорізька, Миколаївська та Івано-Франківська області. У цих регіонах проєкт був запроваджений у сорока школах, щоб перевірити, як працюють нові підходи й цифрові інструменти на практиці. А збір зворотного зв’язку від учнів і педагогів дав змогу оновити й доповнити інструменти.

Вже на етапі пілотування у застосунку був весь необхідний функціонал для навчального процесу:
для дітей та батьків — план дня, домашні завдання і статуси виконання, результати навчання, Мрія ID, бібліотека контенту для всебічного розвитку і чати на базі протоколу-еталону безпеки Signal; для шкіл та вчителів — автоматичний конструктор розкладу, навчальні плани, журнали, оцінка “олівчиком” і “крапочки”, календарно-тематичні плани, домашні завдання, розклад, бібліотека контенту та чати.

“Мрія” розвивається. Наприклад, восени 2025 запрацює гейміфікація. У застосунку для дітей зʼявляться інструменти, які формують корисні навчальні звички та мотивують діяти: внутрішня валюта Мрійки, щоденні вікторини Кмітливки, а також Крамничка, де діти обмінюватимуть “зароблене” на різні корисні винагороди. Діти збиратимуть Мрійки за системне покращення навчальних результатів, регулярне виконання домашнього завдання, проходження Кмітливок, перегляди пізнавальних відео тощо. І обмінюватимуть їх на квитки в кіно, VR-квести, доступ до майстер-класів, курсів та занять з репетитором.

Платформа зрозуміла і проста у використанні. Втім, деякі важливі можливості, які підтримують інтелектуальний розвиток, поки менш відомі. Йдеться про освітній контент — зараз у “Мрії” понад 5000 таких матеріалів. Для порівняння на платформі Дія.Освіта – їх близько 280.

Вже зараз для батьків і учнів доступний застосунок, а для вчителів і адміністраторів — ще й портал. У системі можна працювати з розкладом, оцінками, домашніми завданнями, комунікацією та аналітикою.

Як школи впроваджують “Мрію”

Якщо школи вирішують підключитися до “Мрії” — процес йде поступово. Керівництво дає згоду, після чого Менеджер “Мрії” навчає адміністраторів, а вчителі проходять онлайн-курс із практичними завданням. Як зазначається на сторінці “Мрії” у Facebook, школи супроводжуватимуть до виставлення перших підсумкових оцінок, щоб вони пройшли повний цикл роботи з екосистемою на різних етапах. Після того, як завершиться термін навчання, далі підтримка триває стільки, скільки потрібно, щоб усі почувалися впевнено в роботі з платформою.

Директорка Запорізького академічного ліцею №31 Вікторія Хрушкая розповідає, що підтримка була цілодобовою: “Усі питання, з якими ми звертались, — вирішувались оперативно. Було зрозуміло, що команда налаштована не просто впровадити систему, а справді допомогти”.

Під дописами на офіційній сторінці “Мрії” у Facebook можна знайти різні відгуки, але, за суб’єктивною оцінкою редакції, значна більшість — позитивні. Серед переваг користувачі називають можливість стежити за прогресом дитини, бачити її індивідуальний план навчання. Є й зауваження — наприклад, бажання зберегти паперові журнали або складнощі з перенесенням даних. Але розробники пояснюють: якщо школа переходить на “Мрію”, то повертатися до паперів і старих методів уже не доведеться. Достатньо завершити навчальний рік і розпочати новий у цифровому середовищі.

За відгуками на сайті 24TV.ua, багато користувачів згадують, що “Мрію” особливо активно використовували в складних ситуаціях — під час окупації, переїзду за кордон, загрози обстрілів чи щоб надолужити пропущене в навчанні.

Зазначимо, що восени вчителі, у школах яких впроваджена “Мрія”, зможуть користуватися  автоматичним генератором тестів. У розпорядженні адміністрацій шкіл — інструменти для формування навчальних планів, розкладу дзвінків і календар подій, статистика відвідуваності та успішності, а також динаміка результатів учнів.

Що з безпекою даних?

Тема безпеки була і залишається чутливою. Особливо — у час, коли будь-який витік даних може становити реальну загрозу. Редакція медіа “Нова українська школа” поцікавилась питанням безпеки і надіслала запит до Міністерства цифрової трансформації.

У Мінцифри редакції пояснили, що “Мрія” “не зберігає, не обробляє і не передає нікому персональні дані користувачів”. Тобто в самій платформі немає жодної інформації, наприклад, про дітей військових, безпеку яких важливо захищати в першу чергу. Вона інтегрована з АІКОМ 2.0 і  відображає інформацію, яка вже є там.

Коли школа підключається до Мрії, то з нею автоматично синхронізуються всі внесені в АІКОМ 2.0 дані. Уся інформація зберігається на захищених хмарних серверах, а сама інфраструктура сертифікована за міжнародним стандартом.

Зауважимо, що на офіційній сторінці “Мрії” у Facebook, міститься інформація з детальним описом ситуації, коли телефон із завантаженим застосунком загублений. Так у “Мрії” пояснюють, що авторизація на платформі має декілька рівнів, тож навіть якщо дитина загубить телефон, зловмисники не отримають доступу до даних. Щоб зайти в телефон, треба ввести пароль або прикласти палець чи обличчя — це перший рівень захисту. Але навіть якщо хтось розблокує сам телефон, “Мрію” окремо теж просто так не відкриєш — потрібно ввести ще один пароль або підтвердити вхід через біометрію.

За потреби доступ можна відключити через інший пристрій або звернувшись у службу підтримки. А якщо ви вирішите більше не користуватись застосунком — достатньо видалити його з телефона. У такому випадку дані автоматично зникнуть із пристрою.

Про що законопроєкт?

На останньому засіданні Комітету освіти Верховної Ради ухвалили рішення про розгляд парламентом законопроєкту про впровадження “Мрії”. Комітет рекомендував ухвалити документ в першому читанні, а потім доопрацювати у другому. Формально, підготовка законопроєкту виконується “з метою законодавчого унормування підстав функціонування та використання в освітньому процесі закладами загальної середньої освіти”. Однак реальні причини значно глибші.

У законопроєкті пропонують створити зручну систему, яка збирає точну та актуальну інформацію про освіту в країні. Звіти формуватимуться автоматично, тож і чиновники, і громада зможуть бачити реальну картину та ухвалювати рішення, як зробити школи доступнішими й навчання якіснішим, а витрати — ефективнішими.

“Як автор законопроєкту, мав просту мету – офіційно впровадити в українську освіту мобільний додаток “Мрія” та зробити електронні документи про освіту звичним і законним інструментом для учнів, студентів і викладачів”,- зазначив автор законопроєкту Сергій Бабак у своєму Telegram.

Також планується перевести ліцензування закладів освіти в онлайн: документи можна буде подати й отримати відповідь без паперової тяганини. Система допомагатиме під час вступної кампанії — від прийому заяв до публікації результатів.

Вона дасть можливість проводити опитування та тестування серед учнів, студентів і вчителів, відстежувати, як випускники працевлаштовуються, та надавати всім охочим достовірну інформацію про стан освіти.

Більше того, у пропозиціях законопроєкту №13465 до статті 74-1 Закону України “Про освіту” міститься пункт про мету збору даних: “збору достовірних, актуальних адміністративних даних про стан системи освіти за затвердженою системою показників і автоматичною генерацією звітності”. Йдеться про те, щоб бачити реальні дані і сухі цифри про освіту без впливу людського фактору, а отже, щоб результати були об’єктивними й не містили викривлень.

Сергій Бабак зазначив, що головне у використанні застосунку “Мрія” — це безпека персональних даних. Він пояснив, що платформа працює тільки в межах закону про захист персональних даних, а інформацію можна застосовувати лише у визначених законом випадках і лише для потреб освіти — наприклад, щоб організувати навчання чи керувати роботою шкіл.

“Жодних додаткових або сторонніх обробок даних без згоди користувача чи законних підстав бути не може. Усі процеси мають бути прозорими, контрольованими та відповідати українським і європейським стандартам захисту даних”, — підкреслив він.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало про інтерактивний курс для вчителів та адміністрацій шкіл, які вже працюють з платформою або лише розглядають її впровадження.

Успішне завершення курсу дає змогу отримати сертифікат, що підтверджує проходження навчального курсу обсягом 45 годин (1,5 кредита ЄКТС) і може бути зарахований як підвищення кваліфікації.

Фото — портал “Мрія”