МОН і savED презентували результати проєкту з подолання освітніх втрат: 46% підлітків вірять у майбутнє України

Обстріли, повітряні тривоги, стрес і наслідки війни неминуче призводять до освітніх втрат серед українських дітей. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час презентації проєкту savED “Освітнє відновлення для України — тестування надолуження освітніх втрат у цифрових освітніх центрах”.

“Якщо на етапі шкільного навчання дитина не опанує базові знання й уміння з читання, математики чи природничих дисциплін, вона не зможе ефективно навчатися далі. Якщо ми не подолаємо освітні втрати сьогодні, завтра зіткнемося з дефіцитом кадрів у всіх галузях”, — зазначив Лісовий.

За його словами, МОН працює над розширенням доступу дітей до офлайн-навчання, адже саме жива взаємодія з учителем і однолітками формує мотивацію та глибокі знання. Нині 2 290 827 учнів навчаються очно, ще 681 385 — у змішаному форматі. Це на 11,7% більше, ніж торік, і на 18,4% — порівняно з 2023 роком.

Проєкт savED, реалізований за фінансової підтримки Європейського Союзу, охопив три напрями:

• заняття з надолуження освітніх втрат у цифрових освітніх центрах для 5 665 дітей;
• безоплатні вебінари для вчителів з усієї України;
• розроблення безоплатних цифрових методичних посібників із ключових предметів — української та англійської мов, математики, історії України та громадянської освіти.

Такі ресурси, підкреслив міністр, допомагають педагогам відновлювати прогалини в знаннях учнів, забезпечуючи готовими інструментами для роботи на уроках.

Освіта як чинник стійкості громад

Під час заходу фонд savED також представив результати соціального дослідження “Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення”, проведеного у 2025 році за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та USAID.

Опитування охопило понад 120 шкіл з усіх регіонів, зокрема прифронтових. Загалом було проведено 1924 інтерв’ю зі школярами 8–11 класів, їхніми батьками, учителями та представниками адміністрацій.

За результатами дослідження:

• 46% підлітків вірять у майбутнє України, 16% налаштовані песимістично, 33% — не визначилися;
• 40% школярів вважають, що зможуть знайти гідну роботу в Україні, ще стільки ж — сумніваються;
• 52% підлітків хочуть залишитися жити в Україні, але лише 30% — у своїй громаді;
• 53% учнів відчувають належність до своєї громади, тоді як третина — ні.

Дослідники встановили, що задоволення навчанням, наявність друзів і позакласна активність безпосередньо впливають на відчуття приналежності до громади. Так, 71% задоволених навчанням школярів відчувають себе частиною спільноти, тоді як серед незадоволених — лише 28%.

Попри те, що частка дистанційного навчання в Україні зменшилась майже вдвічі — з 44% у 2023 році до 20% у 2025-му, у прифронтових регіонах 49% учнів досі навчаються виключно онлайн. Це контрастує з іншими областями, де 90% школярів відвідують школу очно.

“Школа — це не лише місце для уроків. Відчуття належності до неї є важливим показником соціального капіталу та стійкості громад. Наявність якісних освітніх можливостей для дітей — це фундамент життєстійкості країни”, — зазначила співзасновниця фонду savED Ганна Новосад.

Фонд створив і підтримує мережу з понад 100 освітніх центрів “Вулики”, які забезпечують дітям і підліткам можливість навчання, соціалізації та позашкільних активностей. У деяких прифронтових громадах ці центри працюють під землею й часто стають єдиними безпечними просторами для зустрічей і навчання.

Психоемоційний стан і освітні втрати

Дослідження також показало поступове покращення психоемоційного стану дітей: 33% підлітків нині відчувають підвищену тривожність (у 2023 році — 37%), а потребу в психологічній підтримці мають 21%, що на 5% менше, ніж два роки тому.

Водночас 82% представників шкільних адміністрацій визнають, що учні мають освітні втрати, і лише 29% фіксують покращення успішності. Зросла частка вчителів, які вважають, що на навчання дітей впливає нестача батьківської підтримки — із 9% у 2023 році до 24% у 2025-му.

Подолання освітніх втрат, за словами міністра Оксена Лісового, є довготривалою роботою, яка потребує зусиль держави, партнерів та вчителів.

“Від того, наскільки послідовно ми діятимемо зараз, залежить якість фахівців, які відбудовуватимуть Україну після перемоги”, — наголосив він.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, як допомогти молодшим школярам надолужити освітні втрати: досвід програми КЕЧ.

Фото – savED