Як сформувати освітню програму та навчальний план академічного ліцею: досвід пілотних закладів

В рамках серії вебінарів, присвячених реформі старшої профільної школи, відбувся вебінар “Освітня програма й навчальний план в академічному ліцеї”. Його головна мета – надати освітянам практичне роз’яснення щодо впровадження реформи старшої школи та поділитися досвідом пілотних ліцеїв.

“Мета цих вебінарів – познайомити широкий загал, по-перше, з особливостями реформи Нової української школи в частині профільної освіти. А по-друге, презентувати досвід тих закладів, які вже беруть участь в першому етапі пілотування старшої профільної”, – наголосив керівник Офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний.

Вебінар буде корисний для тих керівників закладів освіти, які мають намір взяти участь у конкурсі на участь у пілотування старшої профільної школи. Адже Міністерство освіти і науки оголосило набір ліцеїв до другої хвилі пілотування реформи старшої школи, що триватиме до 21 жовтня.

Учасниками вебінару стали представники МОН та двох закладів-учасників першого пілотного етапу - Стрийського ліцею імені Героя України Андрія Корчака та Фастівського академічного ліцею №9, які представили свої навчальні плани.

Структура освітньої програми профільної школи

На початку вебінару експерти Міністерства освіти детально розповіли про структуру типової освітньої програми та навчального плану для профільного трирічного ліцею (10–12 класи). Базовий навчальний план – додаток до Державного стандарту профільної середньої освіти – визначає, скільки годин відводиться на кожну освітню галузь у 10-му, 11-му і 12-му класах. З цього плану видно, що частину предметів учні вивчатимуть протягом усіх трьох років, а частину – лише на першому чи другому році, якщо ці галузі не є профільними для обраного напряму.

Обов’язкову основу навчання у 10–12 класах становлять предмети мовно-літературної, математичної, громадянсько-історичної галузей, а також фізична культура і “Захист України” – їх вивчають усі без винятку учні протягом трьох років. Таким чином, спростовується поширений міф, що у профільній школі увагу буде зосереджено лише на вузьких спеціальних дисциплінах, а базові предмети нібито “випадуть” з навчання – насправді всі ключові компоненти залишаються і викладаються поглиблено. Водночас інші галузі (природнича, технологічна, інформатична, соціальна та здоров’язбережувальна, мистецька) для непрофільних класів можуть вивчатися лише в 10–11 класах або навіть один рік (як-от мистецтво – лише у 10-му).

Три “кошики” навчального плану. Типовий план умовно поділяє весь навчальний час на три частини (так звані кошики):

• Перший кошик – обов’язкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів. Це ті предмети, що гарантовано вивчають усі учні профільної школи (згадані базові галузі).
• Другий кошик – профільні предмети та курси за вибраним напрямом. Кількість годин на ці дисципліни більша, і саме тут відбувається поглиблене вивчення профілю.
• Третій кошик – вибіркові освітні компоненти поза профілем, тобто курси за вибором учнів, які можуть не стосуватися обраного профілю.

Освітній заклад формує навчальний план, наповнюючи кожен із цих “кошиків” своєю пропозицією предметів і курсів. Таким чином, старшокласники отримують своєрідний пакет навчальних пропозицій при виборі профілю.

10-й клас як адаптаційний цикл. Реформа НУШ запроваджує трирічне профільне навчання, додавши 10-й клас (а не 12-й, як інколи помилково вважають) до старшої школи. Вебінар підкреслив, що 10 клас – це профільно-адаптаційний цикл: період, коли учні мають час спробувати різні напрями і за потреби змінити профіль навчання без втрати матеріалу. За словами спікерів, досвід 30 передпілотних ліцеїв підтверджує, що найпростіше учням визначитися або змінити профіль саме на початку 10-го класу. Для цього у першому семестрі 10-го класу навчальні плани всіх профілів мають майже ідентичний розподіл годин – такий підхід дає учням час “приміряти” профіль, адаптуватися та при потребі перейти на інший напрям. З другого семестру 10-го класу кількість годин на профільні предмети поступово зростає, щоб учні могли повноцінно поринути в обраний профіль і впевнитися у своєму виборі.

В 11–12 класах навчання стає цілковито профільно-орієнтованим: школярі зосереджуються на дисциплінах обраного напряму, хоча при цьому продовжують вивчати й деякі предмети загального циклу на базовому рівні та беруть курси поза профілем для всебічного розвитку.

Формування навчального плану: підходи та етапи

Поетапний вибір учнем власної освітньої траєкторії. Експерти окреслили алгоритм, за яким старшокласник вибудовує свою освітню траєкторію в ліцеї.

Перший крок – вибір профілю та “пакету” обов’язкових предметів: заклад освіти пропонує готовий набір предметів для профілю, і учень, наприклад, математичного напряму одразу починає вивчати алгебру і геометрію на поглибленому рівні.

Другий крок – вибір предметів у межах профілю: школі рекомендовано запропонувати мінімум два курси на вибір, що додатково підсилюють профіль, аби учні могли персоналізувати своє навчання. “Тут починається їхня індивідуалізована освітня траєкторія, коли вони обиратимуть, як саме поглиблювати свій профіль”, – пояснила заступниця керівника Офісу впровадження НУШ Антоніна Макаревич.

Третій крок – вибір позапрофільних предметів для розвитку компетентностей, що не охоплені профілем. Наприклад, учні філологічного профілю можуть додатково вивчати курс фінансової грамотності – важливий для життя предмет, який не належить до мовно-літературної галузі. Такий триступеневий вибір забезпечує баланс: з одного боку, старшокласники ґрунтовно опановують профільні дисципліни, з іншого – мають свободу обирати цікаві їм курси з інших сфер знань.

Гнучкість типових програм. Розробляючи власні освітні програми, ліцеї можуть спиратися на затверджені МОН типові навчальні плани для різних профілів – це гарантує виконання державного стандарту (мінімальну кількість годин на кожен предмет) і стабільність програми. Водночас типові плани дозволено адаптувати й комбінувати під потреби конкретного закладу. “Дуже добре, що ми маємо можливість, маючи типові навчальні плани, поєднувати їх, комбінувати і досягати необхідної гнучкості у формуванні таких профілів, які користуються попитом у кожному навчальному закладі”, – зазначила Марина Берешполь, заступниця директора з навчально-виховної роботи Фастівського академічного ліцею №9.

Не прив’язувати профіль до класу. Під час дискусії прозвучала рекомендація не робити жорсткої прив’язки “один клас – один профіль”. Великі ліцеї можуть дозволити собі гнучкий розклад, коли учні різних класів обирають різні профільні та вибіркові курси, формуючи змінні групи за інтересами. У пілотних школах напрацьовано практику, що кожен 10-й клас має свій базовий навчальний план, як “сталу основу”, а учні цього класу добирають до нього індивідуальний набір курсів. “Є константа, і навколо, як ялинка, формуються різноманітні іграшки. Але в кожного ця ялинка-константа – своя в кожному класі”, – пояснила Ірина Сьомачок, в.о. директора Стрийського ліцею ім. А. Корчака. На її думку, робити кілька різнопрофільних навчальних планів у межах одного класу недоцільно. Натомість варто забезпечити достатню різноманітність профілів на паралелі (між різними класами) – тоді кожен учень знайде напрям до смаку, а заклад зможе запропонувати “меню” профільних предметів і курсів на будь-який інтерес.

Як створити унікальний навчальний план: три варіанти — від мінімальної адаптації до повністю авторського плану

Ключовою частиною вебінару став виступ координаторки експертів з питань змісту Офісу впровадження Нової української школи Юлії Романенко, яка роз’яснила, як саме заклади освіти можуть працювати з типовою освітньою програмою і перетворити її на унікальний інструмент розвитку власного ліцею.

Головна мета — показати, що типова програма не є жорстко регламентованою і не обмежує автономію закладів. “Ми хочемо спростувати міф, що типова освітня програма — це суворий документ, який не залишає простору для академічної свободи. Навпаки, вона створює рамки, в яких заклад може реалізувати власну стратегію навчання”, — наголосила Романенко.

Варіант 1: Мінімальна адаптація

Цей підхід найпростіший і, як показує практика, його нині використовує більшість закладів базової школи. Він полягає у застосуванні типової програми “як є” — із незначними змінами в окремих освітніх галузях.
“Цей шлях дозволяє швидко запустити навчальний процес, однак він майже не використовує потенціалу автономії, закладеного у реформі”, — підкреслила спікерка.

Варіант 2: Гнучка адаптація

Другий варіант передбачає активну роботу з типовою програмою: заклад бере за основу запропоновану модель, але змінює її під власні потреби. Це може бути:

• додавання нових профільних предметів або курсів для поглибленого вивчення;
• перерозподіл годин між освітніми галузями, щоб підсилити окремі напрями;
• введення курсів третього “кошика” — позапрофільних компонентів для розширення кругозору учнів.

Романенко навела приклад мовно-літературного профілю, де додаткові години можна спрямувати не лише на українську мову чи літературу, а й на історію та мистецтво: “Майбутній філолог має розуміти культурний і історичний контекст, тому логічно дати йому більше годин громадянської та мистецької галузей”.

Варіант 3: Створення унікального навчального плану

Третій підхід — найамбітніший. Він полягає у створенні власної, повністю авторської освітньої програми, що поєднує предмети з різних галузей у новій конфігурації. Такі програми можуть вимагати затвердження Державною службою якості освіти, але відкривають максимальні можливості для реалізації бачення ліцею.

Водночас Романенко наголосила на важливому правилі: мінімум дві години на тиждень повинні залишатися для позапрофільних курсів. “Не можна забирати всі години з третього кошика на профільні предмети. Учням потрібен простір для розвитку, відпочинку й реалізації власних інтересів — від фотошопу до штучного інтелекту”, — зазначила вона.

Також експертка порадила дотримуватись логіки спорідненості освітніх галузей: не поєднувати предмети, які не мають спільного методологічного підґрунтя, а будувати профільну траєкторію так, щоб вона відповідала майбутнім академічним цілям учнів.

Практичні поради від Юлії Романенко

• Спочатку визначте перелік обов’язкових предметів, профільних курсів і позапрофільних компонентів.
• Розподіляйте години поступово: спершу на обов’язкові предмети, потім на профільні курси, а вже далі — на вибіркові.
• Пам’ятайте про мінімальний обсяг вибіркових компонентів: 2 години для україномовних класів і 1 година — для класів з мовами нацменшин.
• Формуйте навчальний план, а вже потім узагальнюйте його у вигляді таблиці з підсумковим навантаженням.

Досвід Фастівського ліцею №9: STEM-профілі й баланс фундаменту та спеціалізації

Першим своїм практичним досвідом поділився Фастівський академічний ліцей №9 (Київська обл.), який входить до числа пілотних закладів-“амбасадорів” реформи. Фастівський ліцей обрав STEM-кластер профілів – з поглибленим вивченням математики, інформатики та фізики.

“Ми обрали саме цей напрям, тому що, по-перше, наш ліцей впроваджує поглиблене вивчення окремих предметів ще з 2004 року, у тому числі математики та інформатики”, – зазначила директора з навчально-виховної роботи Марина Берешполь.

Крім традиційно сильної підготовки з цих предметів, вибір зумовили й запити самих учнів: заклад провів опитування дев’ятикласників, і значна частина висловила бажання навчатися саме за STEM-профілями. Ліцей мав достатнє кадрове та матеріально-технічне забезпечення для впровадження природничо-математичного напряму, що підтверджують і результати випускників – у 2023 році Фастівський ліцей №9 увійшов у топ-200 шкіл України за показниками національного мультипредметного тесту (НМТ): посів 194-е місце з математики та 65-е – з фізики.

Комбінування типових планів. Команда ліцею розробила свій навчальний план на основі одразу двох типових: для профілю з поглибленим вивченням математики і фізики та для профілю “математика-інформатика-технології” (STEM). Це дозволило врахувати потребу учнів у трьох сильних предметах одночасно. Типові навчальні плани дали готову рамку обов’язкових компонентів, а далі педагоги ліцею об’єднали та адаптували їх під свій контекст. “Саме типові навчальні плани гарантують нам обов’язкові компоненти та їх мінімально необхідний обсяг годин. Це дає стабільність і… можливість поєднувати їх, комбінувати і досягати необхідної гнучкості у формуванні профілів”, – підкреслила Марина Берешполь.

Баланс фундаменту й спеціалізації. Власний навчальний план фастівського ліцею побудовано так, щоб у 10-му класі збалансувати загальноосвітню підготовку з поступовою спеціалізацією. “Ми намагалися балансувати, особливо у 10 класі, між фундаментальною підготовкою – наприклад, підсиленням української та англійської мови – і поступовою спеціалізацією, наприклад, розширенням годин з алгебри, інформатики та введенням профільного вивчення фізики з другого семестру”, – розповіла заступниця директора ліцею. У першому семестрі 10-го класу ліцей додав додаткові години на українську й англійську мову (для всіх учнів) та збільшив кількість годин на математику – щоб вирівняти знання дітей, які прийшли з різних шкіл. З другого семестру стартувало профільне вивчення фізики, паралельно збільшено час на алгебру і інформатику – таким чином, учні STEM-класу отримали можливість поступово “зануритися” у спеціалізацію, не втрачаючи при цьому якісної базової підготовки.

Формування кошиків та вибір курсу дій. Представники ліцею поділилися підходом до наповнення другого і третього кошиків. Насамперед вони врахували наявність модельних навчальних програм з грифом МОН – адже такі курси легше впровадити і вони гарантовано відповідають стандарту. Для вузьких спеціалізацій, не охоплених готовими програмами, у ліцеї передбачили розробку авторських курсів: педагоги пройшли навчання у проєкті “Зміст” і готові створювати власні програми під запити учнів.

Марина Берешполь наголосила, що для успіху профільної школи важливо не просто дати учням профільні предмети, а й “організувати [навчання] так, щоб учні мали якісні, академічні, фундаментальні знання та свідомо могли визначитися з майбутньою професією і відповідно до неї обрати профільне навчання”. З цією метою ліцей постійно досліджує інтереси учнів: при опитуванні старшокласників їх питали не лише про вибір профілю, але й про бажані курси в межах і поза профілем – результати анкетування безпосередньо вплинули на рішення, які предмети включити до варіативної частини плану.

Досвід Стрийського ліцею ім. А. Корчака: гнучкий STEM-план і інтеграція природничих наук

Другим свої напрацювання презентував Стрийський ліцей імені Героя України Андрія Корчака (Львівська обл.), який також пілотує реформу старшої школи. Стрийський ліцей обрав схожий STEM-напрям (профілі з поглибленим вивченням математики, фізики, інформатики), але реалізував його власним способом. Заклад почав перехід до формату академічного ліцею ще у 2022 році: кілька років поспіль тут поступово збільшували набір у 10-ті класи і скорочували кількість молодших, фактично трансформуючись із загальноосвітньої школи на ліцей лише для старшокласників. Наразі у Стрию навчається 474 учні старших класів (10 десятих класів та 9 одинадцятих) – такий масштаб дозволив школі експериментувати з різними профілями та підходами одночасно. Цікавий інсайт: досвід Стрия показав стабільний розподіл уподобань учнів – близько 60% дев’ятикласників обирають природничо-математичні профілі, а 40% – гуманітарні (у різні роки співвідношення коливається в межах 58–61% проти 39–42%). Усвідомлюючи цей попит на STEM, ліцей вирішив запропонувати профіль, що поєднує одразу три предмети на профільному рівні: математику, фізику та інформатику.

“Приправили план годинами інформатики”. Стрийський ліцей, як і колеги з Фастова, узяв за основу два типових плани – STEM-план з поглибленою математикою і фізикою та план з поглибленою математикою, інформатикою і технологіями. “Ми були більш енергозберігаючими – просто взяли за основу навчальний план, де математика і фізика вже вивчаються на профільному рівні, і приправили цей навчальний план годинами інформатики”, – зазначають представники ліцею. Інакше кажучи, до типового “матфізичного” профілю додали додаткові години інформатики, нічого не забираючи з інших компонентів. У результаті вдалося отримати збалансований трьохпредметний STEM-профіль. “Ми нічого не забирали, ми додавали. І я сьогодні подивована, що прийшли різними шляхами, але прийшли до одного [навчального] плану [що й колеги]”, – зазначила в.о. директора Ірина Сьомачок, підкресливши, що незалежно один від одного обидва ліцеї-учасники пілоту виробили дуже схожі рішення.

Додаткові години – на вирівнювання знань. Стратегія стрийського ліцею щодо розподілу годин також передбачає посилену базову підготовку в 10-му класі. Зокрема, у першому семестрі 10-го класу школа значно збільшила кількість годин математики (за рахунок першого “зеленого” кошика), щоб учні з різних шкіл та програм навчання увійшли в профіль з рівними знаннями. “Ми вирішили, що дітей необхідно привести до спільного знаменника. <…> Навіть у 10 класі, у першому семестрі, ми додали достатню кількість годин на математику – все це з першого кошика, з “зеленого”, як ми його називаємо”, – пояснила Ірина Сьомачок. Також у 10-му класі в другому семестрі ліцей додав години інформатики, а в 11–12 класах продовжив підсилювати і математику, і інформатику за рахунок варіативного часу. Таким чином, спершу стрийський ліцей заповнив додатковими годинами всі три свої профільні предмети (математику, фізику, інформатику), використавши максимум можливостей першого кошика. Решту невикористаних годин “зеленого” кошика (які все ж залишилися в 10–12 класах) спрямували на посилення української та англійської мов і історії України – тобто теж на предмети загальноосвітньої бази.

Вибіркові курси й динамічні групи. Стрийський ліцей, маючи десять 10-х класів, може запропонувати учням широкий вибір вибіркових дисциплін. У кожній освітній галузі школярі отримують перелік з 4–5 курсів за вибором, з яких можуть обрати ті, що їм до вподоби. Практика показала, що на паралелі в 10 класі реально організувати паралельне викладання багатьох вибіркових курсів, формуючи навчальні групи з учнів різних класів. Головне – забезпечити достатню кількість учнів на потік: в ліцеї наголошують, що з 262 десятикласників профіль змінюють лише 10–15 осіб, тож міграція учнів між курсами невелика і не заважає стабільній роботі груп. Для 10-класників пропонують переважно семестрові курси (0,5 року) тривалістю ~17–18 годин. Це дає можливість після кожного семестру перегрупувати дітей – наприклад, учень, що змінив профіль, на другий семестр обере інший курс. За спостереженнями Ірини Сьомачок, короткі курси значно полегшують гнучкість навчання і планування навантаження вчителів. Вона радить у 10 класі “пропонувати дітям курси за вибором, розраховані на один семестр (17–18 годин). Це дозволить кожній дитині після першого семестру за потреби перейти на інший профіль” без втрати річного курсу.

Інтегровані курси замість окремих предметів. У процесі впровадження НУШ стрийські педагоги зіткнулися з викликом: за чинними навчальними планами практично неможливо поєднати в одному профілі відразу 4 природничі предмети (фізику, хімію, біологію, географію) – годин на це бракує. Тому ліцей пішов шляхом інтеграції: запровадив інтегрований курс “Природничі науки” (умовна назва “Природа”), який охоплює елементи цих дисциплін. Педагогів об’єднали у динамічні міжпредметні групи, що спільно планують зміст курсу та підсилюють його додатковими заняттями за вибором учнів. Такий підхід не лише вирішує проблему перевантаження розкладу, а й відкриває можливості для цікавих вибіркових курсів. “Тоді вчитель бачить, який саме курс треба підсилити “Природу””, – зазначають у ліцеї, маючи на увазі, що інтегроване викладання допомагає виявити, яку саме з наук (фізику, хімію тощо) варто поглибити окремим курсом.

Кадрові питання. У впровадженні профільного навчання одним із найскладніших лишається питання кадрового забезпечення. “Ми набили багато гуль, ці зміни важкі. В першу чергу, це кадрове питання, і воно стоятиме дуже гостро”, – попереджають у Стрийському ліцеї. Перехід школи на виключно 10–11 (в майбутньому 10–12) класи означає зміну педагогічного навантаження: вчителі початкової та базової школи втрачають години, натомість зростає потреба у фахівцях для профільних предметів. Ситуація у кожному закладі буде індивідуальною, але вже зрозуміло, що адміністрації ліцеїв слід заздалегідь планувати перепідготовку вчителів та роботу з кадрами під нову структуру навчального плану. У Стрию, зокрема, частина педагогів пройшла перенавчання для викладання інтегрованого курсу “Природничі науки”, що дозволило оптимізувати навантаження і зберегти колектив.

Відповіді на запитання педагогів

У другій половині вебінару спікери відповіли на практичні запитання, що надійшли від учасників – керівників та вчителів ліцеїв з різних регіонів. Розглянемо ключові з них:

Кількість курсів на вибір та наповнюваність груп. Багатьох цікавило, скільки саме вибіркових предметів пропонувати учням і як організувати групи для їх вивчення. Експерти наголосили: щоб вибір був реальним, потрібно щонайменше 2 курси на вибір у межах профілю. Кінцева кількість варіативних предметів залежить від можливостей закладу – кількості учнів на паралелі та кадрового потенціалу. Якщо всі запропоновані курси знайдуть охочих, важливо, щоб із них сформувалися життєздатні навчальні групи. За чинними нормами мінімальна чисельність учнів у групі – 8 осіб. Якщо у класі більше 16 учнів, групи для поглибленого вивчення можна ділити офіційно (наказ МОН №808). Водночас у великих ліцеях “міграція” учнів між курсами не призводить до закриття груп: навіть якщо кілька дітей перейдуть з одного курсу на інший, інші групи все одно залишаються достатньо наповненими. Спікери рекомендують ліцеям мати в паралелі достатню кількість учнів і класів, щоб забезпечити стабільний вибір (саме тому до пілотування радять брати не менше двох 10-х класів і щонайменше три різні профілі).

Організація пілотних класів. Пролунало запитання, чи можуть школи, які долучаться до пілоту, впроваджувати реформу лише в частині класів, залишивши решту на старій дворічній системі. Представники МОН відповіли, що можливе часткове пілотування (змішаний варіант), але це не рекомендовано. Щоб якісно апробувати модель трирічного ліцею, варто набрати принаймні дві паралелі 10-х класів за новим стандартом – менша кількість не дозволить повноцінно реалізувати профільну структуру (не вдасться утворити варіативні групи, охопити три профілі тощо). Важливо також врахувати бажання учнів і батьків: якщо у школі є спеціальні програми (наприклад, клас за комерційною програмою “Інтелект”), їх доведеться перевести на держстандарт або ж виключити з пілоту. Держава не пілотуватиме комерційні освітні проєкти, тож класи на кшталт “Інтелекту” доведеться або перевести на трирічну програму НУШ, або залишити поза експериментом.

Навчальні матеріали для нових курсів. Учасники вебінару запитували, чи забезпечать пілотні ліцеї підручниками, зокрема для інтегрованих курсів (наприклад, природничих наук). Представники МОН запевнили, що пілотні школи отримають необхідні навчальні матеріали. Розроблення підручників для обов’язкових предметів відбуватиметься паралельно з пілотуванням, тож на 2026 рік запланована апробація нових підручників, які нададуть усім закладам-учасникам. Також Міністерство постійно оновлює перелік модельних навчальних програм: на сайті МОН щомісяця з’являються нові курси з грифом “рекомендовано” чи “схвалено”, які школи можуть впроваджувати в рамках варіативного компонента. Директорам радять регулярно відстежувати ці оновлення і заздалегідь планувати, які з нових моделей курсів підходять для їхнього профілю.

Навчальне навантаження вчителів. Окремо піднімалося питання, як бути з тарифікацією педагогів, якщо в другому семестрі 10-го класу змінюється кількість годин деяких предметів (наприклад, додаються години фізики). Чи потрібно робити перерахунок навантаження в січні? Відповідь: тарифікація здійснюється раз на рік, і змінювати її протягом року можна лише за заявою самого вчителя. Тому планувати розподіл годин слід наперед на весь рік. Пілотні школи виробили рішення: у 10-му класі профільні курси, які планується збільшити у другому семестрі, краще замінити в першому семестрі вибірковими курсами еквівалентного обсягу. Наприклад, якщо у І семестрі вчитель веде курс за вибором (2 години на тиждень), а у ІІ семестрі ці 2 години переходять на основний предмет (скажімо, фізику), то річне навантаження педагога залишається сталим. “Рекомендуємо обирати в 10-му класі курси за вибором, розраховані на один семестр… Саме це дозволить змоделювати ситуацію, коли вчитель у першому семестрі навантажений курсами за вибором, а у другому перейде на сталі години фізики”, – поділилися порадою спікери. Такий підхід, випробуваний у Стрию і Фастові, допомагає уникнути проблем з оплатою праці та різкого перерозподілу годин протягом року.

Практичні поради

Кілька практичних рекомендацій, які допоможуть керівникам закладів підготуватися до впровадження профільної трирічної школи:

• Аналізуйте потреби та ресурси свого закладу. Проведіть опитування учнів щодо бажаних профілів і курсів – це допоможе скласти освітню програму, орієнтовану на реальний попит. Оцініть кадровий потенціал: чи готові ваші вчителі викладати профільні предмети та нові інтегровані курси, чи потрібне навчання/перекваліфікація. Перевірте матеріально-технічну базу для обраних профілів (лабораторії, обладнання тощо).
• Використовуйте типові плани, але будьте гнучкими. Беріть за основу затверджені типові навчальні плани – вони забезпечують виконання державного стандарту і містять збалансований набір обов’язкових годин. На їхньому фундаменті конструюйте власний навчальний план: комбінуйте різні типові програми, додавайте потрібні години на профільні предмети (за рахунок варіативного часу), прибираючи зайве. Як показав досвід пілоту, навіть різні школи можуть незалежно дійти схожих рішень, адаптуючи типові моделі під свій контекст.
• Передбачте профільно-адаптаційний 10-й клас. Розробляючи розклад, закладіть у 10 класі перший семестр із вирівнюванням бази (дайте підтримку з ключових предметів для всіх учнів). Розподіл годин у цей період зробіть максимально спільним для всіх профілів – це дозволить учням безболісно змінювати траєкторію. Натомість у другому семестрі 10-го класу поступово збільшуйте години профільних дисциплін, вводьте нові спецкурси, щоб учні отримали досвід профільного навчання і остаточно визначилися з вибором.
• Забезпечте реальний вибір курсів. У кожному профілі запропонуйте щонайменше 2 курси на вибір (у межах профілю), а також кілька позапрофільних курсів для доповнення компетентностей. Плануйте варіативну частину таким чином, щоб учні 10-х класів мали можливість змінювати курси після семестру. Оптимальний формат – семестрові курси за вибором, що дозволяють гнучко перерозподіляти години та кадри. Не забувайте про нормативні обмеження: у групі має бути не менше 8 учнів, тож обсяг і кількість курсів коригуйте відповідно до контингенту школи.
• Налагодьте гнучкий розклад і групування. По можливості не “закріплюйте” профіль жорстко за класом – давайте учням різних класів обирати спільні курси, формуйте групи за інтересами. Це особливо важливо для шкіл, де багато паралельних класів: діти зможуть відвідувати курси в різних комбінаціях, а ви виконаєте рекомендацію охопити мінімум три профілі на паралелі. Стежте, щоб у кожному класі лишалася стала базова частина плану (спільна для всіх учнів класу), а навколо неї кожен міг “навісити” власні вибіркові компоненти.
• Працюйте на випередження з кадрами і програмами. Забезпечте підготовку вчителів до нових предметів: можливо, комусь із природничників доведеться опанувати інтегрований курс, а філологам – нові міжгалузеві дисципліни. Перегляньте педагогічні ставки з урахуванням, що в майбутньому можуть зникнути деякі предмети (наприклад, більше не буде окремо географії + хімії + фізики одночасно в 10–11 класах, їх замінять інтегровані курси). Щоб вчителі не втратили навантаження, залучайте їх до розробки вибіркових курсів – це можливість застосувати експертизу педколективу і дати учням унікальні предмети. Відстежуйте оновлення модельних навчальних програм від МОН: нові курси (наприклад, з медіаграмотності, підприємництва, STEM-лабораторій тощо) можуть стати в пригоді як варіативні.

Нагадаємо, раніше про етапи реформи старшої профільної школи розповідала в подкасті “Що там з НУШ” заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова

Фото - freepik, презентація МОН