Освітня омбудсменка пропонує оновити антикорупційну програму МОН через ризики непрозорих призначень і ліцензування

Освітня омбудсменка України Надія Лещик запропонувала Міністерству освіти і науки врахувати в Антикорупційній програмі на 2024–2026 роки низку вже наявних ризиків – призначення директорів без конкурсів під час воєнного стану, порушень у ліцензуванні освітньої діяльності, конфліктів інтересів, зловживань під час ремонтів у школах та приховування роботи за сумісництвом. Відповідні пропозиції вона направила до МОН для розгляду перед громадським обговоренням, яке відбудеться 28 жовтня.

Про це повідомила освітня омбудсменка.

Антикорупційна програма МОН на 2024–2026 роки була затверджена наказом від 28 березня 2024 року № 408. Наразі відомство винесло проєкт змін до неї на публічне обговорення.

Призначення директорів без конкурсів під час воєнного стану

Одним із ключових ризиків, який омбудсменка пропонує врахувати, є призначення керівників закладів освіти без конкурсного відбору. В умовах воєнного стану, згідно зі статтею 10 Закону “Про правовий режим воєнного стану”, засновники мають право самостійно вирішувати, чи проводити конкурс на посаду керівника комунального закладу освіти. Це призводить до неоднорідності ситуації в різних регіонах: у деяких громадах директори призначаються без конкурсів, що створює ризики закритості, непрозорості процедур і сумнівів у професійності обраних осіб.

Омбудсменка повідомила, що отримує скарги щодо таких призначень, а моніторинг соціальних мереж підтверджує наявність проблем у цій сфері. Тому вона запропонувала внести до Антикорупційної програми ризик, пов’язаний із правом засновника у період воєнного стану самостійно визначати, чи проводити конкурс.

Ліцензування освітньої діяльності

Інший виявлений ризик стосується сфери ліцензування освітньої діяльності. Омбудсменка наголошує, що органи ліцензування можуть видавати дозволи на підставі недостовірних даних або не реагувати на порушення ліцензійних умов. Вона пропонує розширити Антикорупційну програму, додавши окремий пункт для сфер дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, адже нині ризик зазначено лише для вищої, післядипломної, фахової передвищої та професійної освіти.

Цю проблему підтверджують і дані Служби безпеки України: у Києві та Вінниці викрито осіб, які фіктивно працевлаштовували військовозобов’язаних до неіснуючих закладів освіти для ухилення від мобілізації. Зловмисники зареєстрували вісім приватних ліцеїв і отримали на них ліцензії від Київської міської державної адміністрації.

Відповідальність за ремонтні та будівельні роботи

Також омбудсменка звернула увагу на перекладання відповідальності за будівельні й ремонтні роботи в закладах освіти та укриттях на директорів і місцеві органи управління освітою. Вона зазначила, що керівники закладів не мають будівельної компетенції, а тому не повинні виступати замовниками таких робіт.

Згідно зі звітом Рахункової палати України № 32-1 від 3 липня 2024 року, призначення некваліфікованих замовників будівельних проєктів є однією з причин неефективного використання бюджетних коштів. Тому омбудсменка пропонує передбачити в програмі вимогу, щоб замовниками будівництва виступали спеціалізовані управління, відділи або підприємства, які мають відповідну експертизу.

Конфлікт інтересів і преміювання

Окремо наголошено на ризиках неповідомлення про конфлікт інтересів під час спільної роботи близьких осіб чи преміювання працівників. Омбудсменка посилається на судову практику 2024 року, коли керівників освітніх закладів притягували до відповідальності за такі порушення.

Вона пропонує включити до програми заходи просвітницького характеру — зокрема, розробку зрозумілого алгоритму дій для освітян щодо повідомлення про конфлікт інтересів, відповідно до статті 28 Закону України “Про запобігання корупції”.

Робота за сумісництвом

Ще один ризик — приховування фактів роботи за сумісництвом у закладах освіти. Хоча нині це питання прописане лише щодо вищої освіти, омбудсменка пропонує поширити його на всі рівні освіти. Серед запропонованих заходів — проведення роз’яснювальної роботи та створення алгоритму повідомлення про сумісництво.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України “Про запобігання корупції”, антикорупційні програми мають визначати загальні засади політики запобігання корупції у відповідній сфері, а також заходи з її реалізації.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що МОН запрошує громадськість обговорити зміни до Антикорупційної програми на 2024–2026 роки. Обговорення відбудеться 28 жовтня.

Фото – istockphoto