Оптимізм, максималізм і пошук простих рішень. “Змінотворці” показали ціннісні вибори українських підлітків

Чи довіряє українська молодь державі, кого вважає справжньою елітою і як бачить процес боротьби з корупцією? Чи планують сучасні старшокласники залишатися у рідних містечках та селищах, наскільки вірять у користь навчання і хто, на їхній погляд, відповідає за дорогу до школи, а хто має підтримувати культуру у всій державі? Цікаве дослідження, яке дає багато простору для інтерпретації та роздумів.

Конструктор для дискусій

Освітня організація “Змінотворці”, яка працює з дітьми від 14 років з маленьких міст і сіл, презентувала дослідження світогляду понад 7000 українських підлітків з різних областей України. Активісти опитували їх під час своїх регіональних поїздок, а також пропонували пройти анкетування школярам, які реєструвалися для проходження освітніх курсів організації.

На своєму сайті вони розмістили інтерактивний дашборд з результатами опитування: https://zminotvortsi.org/valuetest, за допомогою якого можна на власний розсуд обирати фільтри та критерії, щоб дослідити тенденції: від віку чи статі до конкретного варіанту, який обрали на те чи те питання опитування.

Організатори підкреслили, що це не канонічне соціологічне дослідження, а питання вони формулювали згідно з тими завданнями, які реалізуються через освітні курси та табори. Але формат інтерактивної взаємодії з інформацією дозволяє інтерпретувати результати для змістовних дискусій щодо ціннісних патернів.

Так, наприклад, думку, що ситуація в Україні скоріше за все буде покращуватись, частіше підтримують 15-річні, а серед 18-річних респондентів на першому місці варіант про погіршення ситуації. Чи говорить це просто про підлітковий оптимізм, який з дорослішанням, на жаль, має тенденцію згасати, чи, можливо причина в іншому – соціальному тиску, який можуть відчувати на собі чоловіки після 18 років? До речі, загальна тенденція з часом змінювалася у всіх вікових групах – якщо до 2024 року понад 44% підлітків були впевнені, що все йде на краще, то пізніше процент безумовних оптимістів впав аж до 24%.

Так чи так, експериментуючи з цифрами та фільтрами, можна натрапити на несподівані та неочевидні висновки, які організатори називають “інсайдами”. Але, нагадуючи, що йдеться не про класичну репрезентативну вибірку чи наукове соціологічне дослідження, навряд чи це варто вважати об’єктивними та беззаперечними висновками. Скоріше – цікавим та нестандартним приводом для дискусій та пошуку шляхів діалогу. Зокрема з тих тем, що стосуються освіти.

Щоб не втратити вмотивованих

Тож, подискутуємо? Питання “Вчитись потрібно, в першу чергу, тому що…?” цікаве тим, що для відповіді надавалися геть різні, інколи провокаційні відповіді. Наприклад, “а я вважаю, що це порожня трата часу”. Серед 14-річних респондентів ця відповідь на 4 місці за популярністю, а ось 18-річні виводять її на перше – 34% думають саме так. При чому у всіх вікових категоріях хлопці обирають такий варіант частіше, ніж дівчата. Сумна тенденція розчарування наприкінці шкільного шляху, так?

Але не поспішайте робити висновки. Загальна картина доволі прийнятна - “зусилля при навчанні напряму впливають на мій життєвий успіх” обрали 30% опитаних, ще 24% відмітили цінність нових знань та навичок, які дарує навчання. Не дивно, що 53% підлітків саме з цієї категорії вважають запорукою успіху докладені зусилля при навчанні та роботі, а вже потім – корисні зв’язки, хитрість чи везіння. 43% з тих, хто цінує навчання, обирають далі вчитися та будувати своє життя в Україні, 8% - здобути освіту за кордоном і повернутися на Батьківщину. Але, увага, вивчитися тут і поїхати за кордон планують 22%, вчитися та жити в іншій країні хотіли б 19% (10 – якось допомагати своїй країні звідти, а 9 – просто будувати нове життя).

Поділ серед вмотивованих до навчання підлітків майже навпіл, хоча невелика перевага тих, хто пов’язує своє життя з Україною, все ж дає надію на те, що ми можемо спробувати втримати молодь попри виклики війни та нестабільності. Можливо, варто придивитися до відповіді, наприклад, на питання “Наскільки, на твій погляд, нинішня політична система в Україні дозволяє таким людям, як Ти, впливати на політику?”. Не бачать для себе такої можливості 57% опитаних, які мають мотивацію до навчання заради навичок та знань. Як і 48% з них впевнені, що в Україні недостатньо можливостей, щоб чесно заробляти великі гроші. Тож, варто такі можливості створювати та демонструвати?

Без стереотипів?

Додає оптимізму відчутна відкритість підлітків для обговорення “гострих” тем, але дивує схильність до стигматизації.

До прикладу, 80% підлітків каже, що говорити про секс – не соромно, серед них 20% готові обговорювати з дорослими свої проблеми з фізичним та психічним здоров’ям, 11% - романтичні стосунки, 9 та 8%% - питання щодо шкідливих речовин та цькування у школі. І це доволі непоганий результат, якщо відповіді були щирими. Ще ось - 87% опитаних не вважають помилку ознакою неуспіху чи поразки, це дуже сучасне бачення, яке, дуже хотілося б вірити, закладене в них гарними вчителями та турботливими батьками.

Але, дивіться, доволі провокаційне питання - “ЛГБТ-людей треба вилікувати чи виправити” - показує неочікуваний для авдиторії такого віку результат. 40% усіх респондентів погоджуються з цим твердженням, при чому, так вважають у цій вибірці аж 68% хлопців! Де ж у цьому питанні “собака зарита?” - питання ж навіть не у “підтримую” чи “засуджую”, а саме у дії – виправляти та лікувати.

Може, це наслідки “радянщини” - в опитуванні варіант усвідомлення себе як громадянина “колишніх країн Радянського Союзу”? Але серед прихильників “перевиховання” ЛГБТ людей таких тільки 10% (хоча серед загальної кількості опитаних їх рівно вдвічі менше), а 46% впевнено відчувають себе громадянами України.

Традиційність та релігійність регіонів? Але показник майже однаковий, як, до прикладу, у Харківській, так і у Волинській області. 30% цих підлітків відповіли, що довіряють батькам та іншим дорослим, переважна більшість зазначила – кількості спілкування з цими дорослими їм вистачає. Тож, можливо, це наслідки домашнього виховання? Або просто підліткова категоричність, бажання бути в опозиції до будь-якої суспільної цінності, у цьому випадку – толерантності? Гарна тема для дискусії зокрема й з використанням історичних паралелей.

Вкрав – сів, еліта – багатії та блогери?

Якщо ви думаєте, що підлітки, які ростуть на тлі великих викликів в країні, обирають орієнтири, згідно з реаліями сьогодення, аналізу помилок дорослих чи свідомого вибору, ви розчаруєтеся наступними висновками. Звісно, діти з маленьких містечок та сіл рідше мають можливості приєднуватися до мітингів, брати участь у відкритих суспільних дискусіях, тому, можливо, “прості рішення”, які вони переважно обирають, це вплив світогляду батьків чи розмов дорослих навколо.

В уявлення 14-18 річних, для розв’язання проблеми корупції достатньо ув’язнити винних (78% опитаних), але керівництво держави має отримувати заробітну плату не вище середньої по країні (71%).

Основним мотивом людей в Україні, які йдуть у політику чи на державну службу, на погляд підлітків, є власне збагачення (44%), бо 53 % впевнені, що в Україні недостатньо можливостей для чесного збагачення. Цікаво, що 36% опитаних впевнені, що незаможні громадяни зазвичай є кращими людьми, ніж багатії, але при тому сучасною елітою вважають саме людей з великими статками (57%).

З сумного, на суб’єктивний погляд авторки, цілих 21% респондентів вважають науку нудною та далекою від практичного життя. Але це й зайвий доказ, що профільна старша школа, з її лабораторіями для досліджень та вибором предметів, більше, ніж вчасна. Може, це хоч трошки змінить тільки 5%, які віддали за науковців свій голос, коли запитували про еліту…

Також показово, що 38% опитаних вважають, що для суспільства культура та мистецтво менш важливі, ніж деякі інші аспекти. І майже стільки ж вірять, що пропозиції “швидко розбагатіти в інтернеті” можуть бути дійсно хорошими. При тому, 16% (це друге місце в списку виборів) назвали елітою блогерів, всіляких акторів, футболістів тощо. Але це ж підлітки – у цьому віці такий вибір більш ніж логічний. Чи, почекайте, здається, не тільки у цьому?

Але повертаємося до хорошого: 48% підлітків, які відповідали на цю анкету, відчувають себе щасливими або дуже щасливими. І цей пункт додає надії попри все.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, “Як мислить покоління, що дорослішає під час війни”.

Фото – ГО “Змінотворці”.