Посилання, які ведуть в нікуди. Що робити з некоректними QR-кодами у підручниках (ДОПОВНЕНО)

Чому батьки та діти часто стикаються з некоректною інформацією за посиланнями п’ятирічної давнини, які пропонують друковані підручники? Чи можна це виправити, і коли ж нарешті учні початкової НУШ отримають нові друковані підручники? У цій темі, на жаль, досі залишається більше запитань, ніж відповідей…

З цієї статті ви дізнаєтеся:

• Що можна побачити чи почути, якщо перейти за QR-кодом у підручнику
• Чи має вчитель перевіряти посилання, які надрукували понад 5 років тому
• Звідки взагалі пішла “мода” на QR-коди
• Як МОН не може відповісти на питання батьків та журналістів

Як не підхопити вірус “Барыни-сударыни”?

Нещодавно у соцмережах відбулася дискусія навколо підручників для початкової НУШ, в яких, виконуючи завдання за електронними посиланнями, можна підхопити на свій смартфон, до прикладу, танок “Барыня-сударыня”.

Про це написала пані Жанна, колишня вчителька, яка разом зі своїм сином-другокласником хотіла виконати домашнє завдання – вивчити українську колискову, посилання на яке у вигляді QR-коду вона знайшла у друкованому підручнику “Українська мова та читання” 2 клас авторки Олександри Савченко, видавництво Оріон.

“Але виявилось, відео розміщено на якомусь youtube-каналі “Наталья Иванова”. Це що — офіційний портал Нової української школи? Чому це посилання є в підручнику?- запитує пані Жанна. - Заради цікавості заходимо на канал — і, овва! - танці “Барыня-сударыня” уже в гаджеті мого сина”.

Ми теж сходили за посиланням, послухали чудову колискову з анімацією у виконанні Ніни Матвієнко. Але, дійсно, знайшли “Барыню- сударыню”, як і “Лебедіноє озєро” та інші твори, які пропонуються як приклади різних видів музичного мистецтва. Підписи роликів останніх років - українською, а ось ті, що були раніше – російською. Тобто, у 2018 році, коли створили цей підручник, російськомовний контент для учнів НУШ був цілком прийнятний. До речі, сам проєкт “Колискові світу” (“Колыбельные мира”) ще у 2016 році стартував саме у Росії. Він, звісно, цікавий, але чи так вже потрібно було калькувати його для навчання українських дітей?

В коментарях до посту інші батьки розповіли про свій досвід. Наприклад, у Букварі (посібнику) для 1 класу Кравцової більшість QR-кодів ведуть на приватні youtube-канали, а деякі взагалі не працюють, бо автор обмежив доступ або видалив відео. І взагалі, приватні онлайн-платформи змінюються, їх купують та продають, тож, шукаючи колискову, несподівано можна натрапити зовсім на іншу, геть не дитячу сторінку.

Зрозуміло, що з надрукованого підручника вже не видалити, наприклад, завдання по картині російського художника Шишкіна (“Образотворче мистецтво”, Чарівний пензлик, 2кл.), але ж онлайн-посилання можна та треба періодично перевіряти і за потреби – корегувати чи не використовувати. Але для цього, як і для формування переліку таких посилань, має бути певний алгоритм.

Вчитель – як сканер?

Чи несе відповідальність за контент за QR-кодами власне вчитель? Певною мірою, - так, бо обирали той чи інший підручник з переліку запропонованих міністерством саме педагоги та керівництво школи. І саме тоді могли побачити невідповідності чи некоректні джерела під час сканування кодів.

Але у випадку, коли зміни за посиланням відбулися вже пізніше, ситуація ускладнюється. На етапі користування навряд чи педагог буде сканувати кожне посилання у підручнику, бо це займе багато часу. Хоча передивитися саме ті, які планує рекомендувати дітям, можливо й варто. А у деяких випадках логічніше користуватися власними матеріалами, яких у кожного вчителя, що вже кілька років проводив дистанційне навчання, достатньо. Це краще, ніж ризикувати з “посиланням в нікуди”.

Інше питання, чи усі педагоги звертають увагу на нюанси та контекст, про який пише пані Жанна – можливо, хтось вважатиме такі недоліки неважливими, не помітить маніпуляції чи не перевірить загальне наповнення каналу. Саме тому подібні речі мають бути зібрані на офіційному сайті, який контролює МОМ і не допускає використання, наприклад, російського чи іншого некоректного контенту.

Надрукували та забули?

Можливо, до періодичних перевірок посилань варто б долучитися видавництвам. Але те, що вони зацікавлені у цьому, випустивши підручник кілька років тому, є великі сумніви. Хоча стимулювати зміни після власного моніторингу точно мало би МОН.

До речі, практику друку посилань на онлайн-джерела започаткувало одно з видавництв, яке заповнювало велику нішу саме у сфері навчальної літератури. Нововведення здавалося цікавим і сучасним, тому QR-коди з посиланням на відео-, аудіо- контент чи інтерактивні тестові завдання стали популярними і серед інших видавництв. Хотілося б знати, чи були взагалі якісь правила відбору контенту для цих посилань, чи це питання віддавалося на вибір авторів і ніким не перевірялося?

Так чи так, окрім зрозумілої цікавості, у школярів та батьків через нову моду з’явилися й певні незручності. Наприклад, у деяких випадках для користування від дитини вимагається реєстрація, яка часто не працює, або ці дії були не під силу учню молодшої школи або, взагалі, вимагалася інформація, яку дитина не мала б передавати без дозволу батьків.

Очевидно, що йдеться не про відмову від такого способу навчання, бо окрім випадків хибних або некоректних посилань, є дуже багато прикладів успішного використання інтерактиву, що зацікавлює та допомагає школярам. Погортавши на офіційній платформі НУШ підручники 2025 року, які представлені тільки в форматі PDF, ми побачили там багато вдалих та цікавих додатків – від відео-екскурсій в музей до небанальних тестів для контролю та закріплення матеріалів.

Але варто враховувати й реалії, коли отримати потрібну інформацію чи пройти тест вчасно дитина не може через відсутність світла, зв’язку чи елементарно – телефону. Чи перебуває у закладі, де користуватися телефоном та інтернетом під час уроків – заборонено. І єдиною інформацією, якою користуватиметься дитина, буде та, що можна прочитати у паперовому підручнику. Тож, нагальне питання заміни підручників, які розраховані на п’ять років, де, частіше за інші, можна побачити й неприйнятний онлайн-контент, продовжує бути актуальним.

Понад два тижні тому ми надіслали питання щодо цієї проблеми до прес-служби МОН. На жаль, відповіді від експертів міністерства ми досі не отримали, тому змушені винести їх на публічне обговорення.

Коли ми таки отримаємо від МОН коментарі чи пояснення, додамо їх до статті.

• Яким чином МОН контролює коректність і релевантність інформації, розміщеної в підручниках, видрукуваних за державних коштів?
• Які є вимоги до розміщення QR-кодів в підручниках, чи можна з ними ознайомитись?
• Які дії вживає МОН, коли з’ясовує, що в підручниках розміщена некоректна інформація? Чи вимагає від видавців виправити цю ситуацію? Якщо так, наведіть приклади.
• Коли будуть видруковані оновлені підручники для початкової школи, адже наявні використовуються вже більше п’яти років?

Сьогодні, 30 жовтня, після виходу публікації ми отримали коментарі від МОН. Додаємо їх без скорочень

1. Яким чином МОН контролює коректність і релевантність інформації, розміщеної в підручниках, видрукуваних за державні кошти?

Забезпечення якості навчальної літератури, що друкується за кошти державного бюджету, здійснюється у кілька етапів. Щоб отримати гриф, що є рекомендацією для використання в освітньому процесі, здійснюється експертиза навчальної літератури. Гриф надається підручникам, що відповідають принципам системності, науковості, доступності, а також віковим та психофізіологічним особливостям розвитку (сприймання, пам’ять, увага, мислення, мотивація) здобувачів освіти, навчально-пізнавальної діяльності, професійно-практичній спрямованості. З критеріями здійснення експертизи можна ознайомитися за посиланням.

Наданий підручнику гриф може бути скасований у разі встановлення: неякісної редакційної підготовки виготовленого підручника або його поліграфічного виконання; відмінностей між змістовою частиною (текст, ілюстрації, схеми тощо) виготовленого підручника та рукописом (примірником електронного видання), якому надано гриф; непрацездатності цифрових об’єктів різних форматів виготовленого об’єкта грифування; невідповідності виготовленого підручника принципам системності, науковості, доступності, а також віковим та психофізіологічним особливостям розвитку (сприймання, пам’ять, увага, мислення, мотивація) здобувачів освіти, навчально-пізнавальної діяльності, професійно-практичній спрямованості; порушення авторських прав та/або академічної доброчесності.

З 2024 року запроваджено додатковий механізм забезпечення якості підручника - обов’язкову апробацію всіх підручників, які претендують на друк за кошти державного бюджету. Апробація проводиться у закладах освіти, де педагоги можуть виявляти недоліки, у тому числі некоректні QR-коди.

Після масового друку контроль за актуальністю електронних посилань покладається на видавців. У разі, якщо термін дії грифа підручника не перевищує 5 років, МОН має право вимагати усунення виявлених недоліків. Для підручників зі строком дії грифа понад 5 років юридичних важелів впливу не передбачено.

2. Які є вимоги до розміщення QR-кодів у підручниках? Чи можна з ними ознайомитись?

З 2024 року для розширення функціональних й змістових можливостей паперового підручника запроваджено інтерактивний електронний додаток, як обов’язковий елемент підручника. У разі необхідності усунення граматичних, орфографічних, арифметичних помилок, а також оновлення програмного забезпечення до е-додатка вносяться відповідні зміни та зазначається нова версія. Таке оновлення не потребує додаткової експертизи е-додатка. З вимогами до інтерактивного електронного додатка до підручника можна ознайомитися за посиланням.

Вимоги до QR-кодів визначаються в межах експертизи навчальної літератури при наданні грифа. Видавці зобов’язані забезпечити відповідність електронних матеріалів державним освітнім стандартам, віковим особливостям учнів і доступність посилань.

3. Які дії вживає МОН, коли виявляється розміщення некоректної інформації в підручниках? Чи вимагає МОН від видавців виправити ситуацію? Якщо так, наведіть приклади.

У разі, якщо підручнику менше 5 років і гриф дійсний, МОН звертається до видавця з вимогою усунути недоліки та оновити або замінити некоректні посилання. Якщо термін дії грифа перевищує 5 років, юридичних підстав для зобов’язання видавця до внесення змін немає. З 2024 року більшість таких випадків виявляється на етапі апробації, що дає змогу усунути проблеми до масового друку.

МОН вимагає від видавців усунення недоліків у підручниках з чинним грифом. Механізм контролю посилено з 2024 року: проблеми фіксуються під час апробації, після чого видавці зобов’язані їх виправити. Батькам рекомендовано документувати проблемні випадки та звертатися до МОН для фіксації і подальшого реагування.

4. Коли будуть видруковані оновлені підручники для початкової школи?

В Україні існує норма, що видання підручників з окремого навчального предмета (інтегрованого курсу) здійснюється один раз на п’ять навчальних років. З огляду на обмеженість державного бюджету внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації МОН змушене пріоритизувати друк підручників. Насамперед державним коштом друкують підручники для класів, які вперше навчаються за новими програмами Нової української школи. Цьогоріч було забезпечено новими підручниками учнів восьмих класів.

Упродовж 2022-2025 рр. не виділялися кошти на повторний друк підручників для учнів 1-3 класів, термін використання яких становить понад п’ять років. Водночас розроблення і підготовку підручників для учнів 1-3 класів було забезпечено.

Зараз тривають перемовини з Європейською комісією щодо друку підручників для учнів третього класу. У проекті державного бюджету на 2026 рік передбачені кошти на підготовку і друк підручників для четвертого класу.
Для 1-2 класів підготовка та друк підручників відбудеться після внесення змін до Державного стандарту початкової школи, що заплановано здійснити у 2025 році та розробки нових модельних навчальних програм для 1-2 класів - у 2026 році.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що електронні підручники для 8 класу НУШ з’явились на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”

Фото - pageloot