Анна Коваленко: “Для нас було важливо, щоб у посібнику “Захист України” були не тільки практичні навички виживання, а й підіймалися важливі питання про історію, українське військо та громадський сектор, як важливу складову частину підтримки сил оборони”.

В останній день минулого року гриф “Схвалено Міністерством освіти і науки України” отримав посібник для вчителів предмету “Захисту України”. Він пропонує повний пакет матеріалів за новою програмою цієї дисципліни: сценарії уроків з цікавими іграми та симуляціями, презентації, роздаткові матеріали, приклади домашніх завдань.

Про те, як народжувалася та втілювалася ідея створення цих 140 унікальних сценаріїв, спеціально для медіа НУШ розповіла радниця міністра освіти і науки з питань початкової загальновійськової підготовки, координаторка розробки курсу “Захист України” Анна Коваленко.

У цьому матеріалі ви дізнаєтеся зокрема про:

• Які новели програми “Захисту України” втілені у підручнику;
• Хто та як створював сценарії та завдання;
• Чому пес Патрон не може замінити історії про героїв цієї війни;
• Де знайти посібник та як відправити свій відгук на практику користування ним.

Пані Анно, чому з’явилася потреба у подібному посібнику?

- Нова модельна навчальна програма отримала гриф “рекомендовано” у 2024 році і, власне, з цього моменту почалася реформа предмету “Захист України”, яка вимагала кардинально інших підходів й до організації процесу, і до змістового наповнення програми. Бо якщо порівняти програми, які були колись, із тими, які викладають в межах інноваційного проєкту в 963 освітніх центрах по всій країні, то різниця колосальна.

У першу чергу, це об’єднані програми для хлопців і дівчат. По-друге, велика частка практичного відпрацювання і менша кількість теорії. Також організація викладання в освітніх центрах, яке відбувається в тренінговому форматі по 8 годин раз на місяць.

Ми розуміли, що вчительству потрібні якісні методичні матеріали, щоб викладати за новою програмою. Торік з моніторинговими візитами я об’їздила 13 областей України, у кожному з понад 50 осередків проводила інтерв’ювання вчителів, і, зокрема, ми говорили про їхні потреби. І потреба в розробках і методичних матеріалах – це запит номер один.

Тож, сподіваюся, що після того, як ми опублікували наші методичні матеріали, ці посібники зі сценаріями, хоча б одна потреба буде закрита, і вчительству стане легше рухатись далі.

Яку специфіку викладання враховує цей посібник?

- Треба було зробити посібник, який допомагатиме вчителю організувати навчання на цьому практичному тренінгу впродовж восьми годин чи чотирьох годин, залежно від того, які умови були створені в осередку. Він мав би допомогти вчителю викладати в тренінговому форматі, відійти від класно-урочного викладання і робити це помодульно раз на місяць.

І тому, реагуючи на цей запит вчительства, ми зібрали команду вчителів, які вже пройшли навчання та стали тренерами, а потім і супервізорами предмета “Захист України”. І які мають найновіше бачення того, як має виглядати цей предмет.

У результаті вони створили 140 уроків, але насправді ми хочемо, щоб ці сценарії стали не догмами для вчительства, а помічними інструментами, котрі вони можуть комбінувати залежно від запитів їхньої авдиторії, робити ці сценарії гнучкими під учнів і учениць. Бо вони найкраще знають, яка групова динаміка відбувається у них в класах, які теми у пріоритеті, можливо, десь використати окремі ігри, а десь – увесь сценарій.

Ідея була – комплексно забезпечити вчителів всіма можливими корисними матеріалами, які є на цю тему, трохи спростити підготовку, підставити плече, щоб в них залишалося більше часу на адаптацію цих матеріалів для дітей.

А хто став авторами цих матеріалів? Чи були люди, безпосередньо дотичні до захисту України?

- Серед авторів цих уроків є Михайло Купчин — ветеран “Вовків Да Вінчі” і керівник гуртка “Бойові мурахи”, Тарас Пристацький — молодший сержант “Хартії” і тренер “Захисту України”, в минулому викладач “Захисту України” у Львівському центрі національно-патріотичного виховання.

Разом з тим, нас консультували наші партнери – 12-та бригада спеціального призначення “Азов”. Вони надавали консультаційну підтримку, наприклад, з наповнення модулів, які стосуються індивідуальних навичок поводження зі зброєю.

А всі вчителі які були долучені до розробки цих матеріалів, пройшли посилені програми навчання предмета “Захист України”, а потім тренінг супервізорів. Там з ними теж працювали азовці.

Ганна Молодичук, вчителька з села Соколівка, що на Черкащині, одна з авторок посібника:

• Для мене цей проєкт — це спроба перетворити “Захист України” з формального предмета на простір чесності та сили. Я хочу, щоб підлітки бачили реальну картину світу, а не міфи, тому ми не боїмося “незручних” питань. Це мій унікальний досвід пошуку відповідей разом із молоддю. Замість сухих параграфів ми розбираємо стратегії реальних військових лідерів нашої держави різних епох. Це допомагає дітям усвідомити власну крутість і нарешті скинути з себе пута нав’язаної меншовартості. Я прагнула створити інструмент, який дає учням впевненість у власних силах, діях та завтрашньому дні, а вчителю дозволяє не витрачати години на підготовку, а просто брати й ефективно працювати. При цьому я розумію, що найкращі рішення народжуються у взаємодії, тому ми готові чути пропозиції, дискутувати та вдосконалювати цей продукт разом із професійною спільнотою”.

А як у цій темі взагалі працює система супервізорського навчання?

- На старті реформи предмета “Захист України” ми провели дві хвилі навчання тренерів в інститутах післядипломної освіти. Більшість викладачів не були профільними фахівцями, не мали статусів, наприклад, тренера з тактичної медицини, але вони викладали модулі, які стосувалися таких тематик, як основи національної безпеки, інформаційна війна, плануємо майбутнє: моя роль в обороні України, військове управління та планування.

Вже влітку 2025 частина з них пройшли навчання як супервізори саме предмета “Захист України”. І так професійно зросли, що почали генерувати власний контент і, власне, стали авторами цих уроків в посібниках.

Скажіть, цей посібник існує онлайн?

- Цей посібник поки що є в форматі електронного, розміщений на платформі Всеукраїнська школа онлайн, а також доступний за посиланням. Там є два підходи, які ми пропонуємо. Перший - це послідовні сценарії за модельною навчальною програмою. Тобто, розділено по вісім уроків для кожного місяця за чітко структурованою навчальною програмою.

Але ми запропонували ще й комбіновані сценарії уроків, щоб учень і учениця, які приходять на заняття в осередку, змогли одночасно за день познайомитися з тематикою кількох модулів програми. Модулі переплітаються за певною логікою, наприклад, домедична підготовка в умовах воїни, стрілецька підготовка, військове орієнтування, топографія тощо. На практиці, вчительство так, в принципі, по-різному й працює: хтось комбінує різні тематики в один день, хтось один модуль – один день.

Послідовні сценарії вже є на сайті, а щоб отримати доступ до комбінованих сценаріїв, треба заповнити форму. Їх можна опрацювати самостійно і спробувати повикладати у такому форматі.

Вчителі можуть обрати, в яку “шахматку” скласти свої комбіновані сценарії, якщо виникне така потреба і такий запит. Також чекаємо на відгуки та пропозиції, які готові додавати та втілювати - [email protected]

Це посібник суто практичних навичок, чи дещо більше?

- Для нас було важливо, щоб у посібнику були не тільки практичні навички виживання в умовах, в яких знаходяться підлітки, а й підіймалися важливі питання про історію, українське військо та громадський сектор, як важливу складову частину підтримки сил оборони.

Ми маємо розповідати дітям про те, яку тяглість має історія українського війська, чому нам, як країні, важливо дбати про демократичні інституції, наші стратегічні партнери – це країни демократичні, на противагу від стратегічних партнерів, які має наш ворог.

Програма насправді збалансована і торкається важливих питань, щоб учні подумали й про свою роль, як громадян України. У програмі є такі модулі, як основи національної безпеки, плануємо майбутнє - моя особиста роль в обороні України.

У посібнику є різні сценарії уроків, які спонукають підлітків подумати про те, яким чином, наприклад, волонтерський сектор допомагає країні встояти. Як ми, як країна, пройшли від етапу, коли збирали умовно на каримати, до створення великих благодійних фондів, які закуповують супутники й важке озброєння для Збройних сил.

Окрему увагу в сценаріях приділили й тематиці військового лідерства, де школярів знайомлять з різними кейсами реальних особистостей. Й історичних постатей України, й чинних військовослужбовців.

Спільно з “Суспільне Мовлення” ми зняли ролики для проєкту “Обличчя ЗУ: історії, які надихають”. У найновішому ролику — Герой України Лев “Хорус” Пашко, оборонець Маріуполя, командир батальйону 12-ї бригади “Азов”. А також Єва Шевченко — школярка, яка з друзями відвідує акції “Free Azov”.

Прикро бачити, що навіть старшокласники знають багато міфічних історій про цю війну, але геть не знайомі з реальними особистостями, які творять історію. Тому маємо окремий фокус саме на те, щоб вони бачили успішні приклади військових лідерів та військових операцій, вивчали це в історичній перспективі.

Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України:

• Завдання освіти — дбати про ціннісне виховання молоді, розвивати їхню стійкість, усвідомлення власної ролі та відповідальності, а також навчати практичних умінь, які допоможуть зберегти життя та здоровʼя в критичній ситуації — саме таким вимогам відповідають матеріали посібника.
• Вдячний команді авторів посібника, а також ГО “Майстерня політик” і проєкту dovidka.info за сприяння у його підготовці та забезпечення належного процесу спільної роботи, – написав міністр у Facebook.

Дехто думає, що сучасним дітям не треба нічого пояснювати, бо вони живуть у війні і самі все розуміють. Чи говорити про це якнайменше. Бо вони й так травмовані.

- Насправді я проти, щоб берегти інформаційний простір дітей та підлітків від будь-яких новин про війну. Навпаки, якщо закривати очі, пробувати згладжувати кути та не пояснювати їм реальність, в якій ми живемо, то в результаті ми матимемо генерацію, яка нічого не знає про оборону Маріуполя, не чула про справжніх українських героїв, готова слухати ворожу пропаганду.

І чесно, мені страшно від такої перспективи, що діти, які провели своє свідоме життя в умовах війни і великої повномасштабної війни, не знають про те, хто такий Друг Редіс, не знають, хто такий Джус, а слухають умовно, російські тік-токи і російські пісні.

Але ми не намагаємося їм насадити “ура-патріотизм”. Заняття побудовані так, щоб дитина усвідомлено давала собі відповіді на питання: чому я маю залишатися в Україні, чому я маю поважати військовослужбовців, чому я маю долучатися в різний спосіб і використовувати всі свої можливості, таланти, сильні сторони для того, щоб пришвидшити перемогу.

У посібнику багато питань для дискусії, які вчитель має проводити з учнями й ученицями. Не просто вивчивши якусь патріотичну пісню чи показавши патріотичний ролик, а наштовхнути на глибинне осмислення, проживання цього досвіду, розуміння історії нашої країни, за що ми воюємо і заради чого.

Хочу принагідно подякувати тим, хто допомагав втілювати ідею посібника. Реформи творять люди. Вдячна вам, бо лупати скелю з вами легко!

Нагадаємо, що раніше НУШ писав чого навчають на уроці про сучасну армію.

Фото автора та зі сторінок Facebook героїв матеріала