Про реформу “профільної” та що відбувається на місцях: відкласти або скасувати не вдасться

Будь-які зміни в освіті — це завжди непростий діалог про майбутнє наших дітей. Сьогодні ми все частіше говоримо про те, як зробити старшу школу більш гнучкою, щоб у 10–12 класах учні могли зосередитися на тому, що їм справді близько. Це природний процес пошуку нової якості навчання, проте він не позбавлений викликів і запитань.

На фоні впровадження нових стандартів та виділення державних субвенцій на оновлення кабінетів, ситуація в громадах виглядає дуже по-різному. Поки одні заклади вже сьогодні намагаються випробовувати нові підходи, створюючи сучасні лабораторії та індивідуальні плани для старшокласників, інші — відчувають певну тривогу.

У деяких громадах існує прагнення не поспішати, “перечекати” складний період війни або дочекатися більш чітких відповідей на питання логістики та кадрового забезпечення. Це цілком зрозуміла позиція, адже за кожним рішенням стоять долі вчителів, учнів та стабільність громади.

У цій публікації ми спробували зібрати докупи різні погляди на цей перехідний етап.

Вектор змін: що готує МОН для старшої школи

Нещодавно, у межах кампанії “Освіта у нових громадах від А до Я”, організованої швейцарсько-українським проєктом DECIDE у співпраці з МОН, відбувся вебінар, присвячений субвенціям та актуальним питанням реформи. Ключовим спікером виступила Надія Кузьмічова, заступниця міністра освіти і науки України.

За словами Надії Кузьмічової, реформа профільної школи, яка повноцінно стартує з 2027 року, має на меті розв’язати головну проблему сучасної освіти — перевантаженість учнів другорядними предметами та відсутність фокуса на професійному самовизначенні.

Роз’яснюючи логіку прийнятої Постанови та нового Державного стандарту, Надія Кузьмічова наголошувала на тому, що держава вперше відходить від жорсткого контролю кожного кроку учня, надаючи натомість простір для індивідуального розвитку.

“Ми маємо нарешті визнати: неможливо бути однаково успішним у 20 предметах одночасно. Державний стандарт профільної освіти — це про чесність перед учнем”.

“Ми кажемо дитині: “Визначся, що тобі цікаво, а ми дамо тобі ресурси, години та вчителів, щоб ти став у цьому найкращим”. Це зміна парадигми від “навчити всього” до “навчити вчитися в обраному напрямі”. Постанова № 851 — це не про папери, це про право дитини на свідомий вибір свого майбутнього ще в стінах школи”, — наголосила заступниця міністра.

Вона також додала, що новий стандарт дозволяє школам бути автономними у створенні власних освітніх програм, що є ключовим для формування унікального обличчя кожного академічного ліцею.

Реформа профільної середньої освіти базується на розмежуванні навчання в ліцеї на два ключові етапи: адаптаційний цикл (10 клас) та профільний цикл (11–12 класи). Така структура покликана зменшити стрес учнів від різкої зміни навчального середовища та надати час для свідомого вибору майбутньої професії.

10 клас: час для самовизначення та “м’якого” переходу

10 клас у новій моделі визначено як адаптаційний цикл. Це своєрідний “місток” між базовою школою (гімназією) та вузькою спеціалізацією.

Головні завдання цього етапу:

• Усунення розривів у знаннях. Оскільки учні приходять до ліцеїв з різних шкіл і громад, перший рік присвячено вирівнюванню освітнього рівня.
• Апробація обраного профілю. Учень починає вивчати предмети за обраним напрямом, але ще має право на уточнення свого профілю, якщо бачить, що помилився з вибором. Державний стандарт передбачає можливість зміни профілю протягом 10 класу без складання складних академічних різниць.
• Формування індивідуальної освітньої траєкторії. Учень вчиться працювати з вибірковими курсами, розуміючи, як вони доповнюють його основну програму.

На цьому етапі кількість обов’язкових для всіх предметів ще залишається досить високою, що забезпечує міцний загальноосвітній фундамент.

11–12 класи: глибоке занурення у профіль

Починаючи з 11 класу, розпочинається безпосередньо профільний цикл. Тут фокус навчання кардинально зміщується.

• 11 клас (рівень спеціалізації). Учень зосереджується на поглибленому вивченні профільних предметів. Кількість годин на загальноосвітні дисципліни скорочується, звільняючи простір для лабораторних робіт, проєктної діяльності та підготовки до ЗНО/НМТ.
• 12 клас (рівень завершення та професійної орієнтації). Останній рік школи стає максимально наближеним до університетського формату. Учень має максимальну кількість вибіркових годин, які може використати для вивчення спецкурсів, що напряму пов’язані з майбутнім фахом (наприклад, “Медична біологія” для майбутніх лікарів або “Основи алгоритмізації” для програмістів).

“Ми відходимо від моделі, де всі вчать усе і однаково. У 12 класі ліцеїст має бути максимально готовим до вступу (до закладу вищої освіти - НУШ), володіючи не лише теоретичними знаннями, а й практичними навичками у своїй сфері”, — зазначає заступниця міністра Надія Кузьмічова.

Чому ця модель вигідна учневі?

Замість того, щоб намагатися осягнути 15-20 предметів на однаковому рівні (що часто призводить до вигорання або поверхневого навчання), ліцеїст отримує:

1. Пріоритетність: можливість витрачати час на те, що справді знадобиться в університеті.
2. Гнучкість: право змінювати фокус навчання, якщо інтереси змінилися.
3. Психологічний комфорт: 10 клас дає час звикнути до нових викладачів та колективу ліцею без надмірного тиску профілізації з першого дня.

Інвестиції в якість: куди спрямовується державна субвенція

Реформа профільної школи потребує не лише нових програм, а й кардинального оновлення освітнього простору. Державна субвенція — це той фінансовий важіль, який дозволяє громадам перетворити старі приміщення на сучасні освітні центри (хаби). За словами Надії Кузьмічової, кошти розподіляються за кількома стратегічними напрямами.

Створення сучасних STEM-лабораторій та природничих кабінетів

Академічний ліцей неможливий без практики. Субвенція спрямовується на закупівлю обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології та географії. Це не просто нові меблі, а цифрові вимірювальні комплекси, мікроскопи з можливістю виводу зображення на екран, набори для робототехніки та 3D-принтери.

Закупівля шкільних автобусів

Оскільки мережа ліцеїв передбачає укрупнення закладів, питання безпечного та комфортного підвезення дітей стає пріоритетом. Частина коштів субвенції (часто на умовах співфінансування з місцевими бюджетами) йде на оновлення автопарку.

Цифровізація та оснащення медіатек

Ліцеїсти мають працювати в умовах, наближених до університетських чи корпоративних. Це передбачає створення зон для спільної роботи (коворкінгу), закупівлю ноутбуків для персоналізованого навчання та облаштування швидкісного Wi-Fi по всій території закладу.

Про філософію фінансування

Заступниця міністра наголошує: субвенція — це не просто “гроші на ремонт”, а інструмент вирівнювання можливостей між містом та селом.

“Ми розуміємо, що якісна профільна освіта коштує дорого. Саме тому державна субвенція сьогодні фокусується на створенні бази, яка дозволить дітям навіть із найменших громад мати доступ до таких самих лабораторій та технологій, які є в кращих ліцеях великих міст. Наше завдання — щоб “профільність” була не на папері, а в реальних можливостях учня провести експеримент чи розробити власний ІТ-проєкт”, — підкреслила Надія Кузьмічова.

Розподіл коштів (орієнтовна структура):

• Обладнання для кабінетів: 60-70% (пріоритет на природничо-математичний цикл).
• Транспорт: 20-25% (забезпечення логістики для територіальних громад).
• Диджиталізація: 10-15% (інтерактивні панелі, комп’ютерна техніка).

Етапи та терміни впровадження реформи: дорожня карта для громад

Реформа профільної середньої освіти — це не одноразова акція, а стратегічний процес, розрахований на кілька років. Згідно з планом Міністерства освіти і науки, Україна вже перебуває на етапі активного пілотування, що дозволяє виявити слабкі місця системи до її масового запуску.

Три кроки до нової школи

Процес впровадження розділено на три чіткі етапи, кожен з яких має свою мету та обсяг охоплення:

1. Етап 1: перші кроки (з 1 вересня 2025 року)

• Охоплення: 30 ліцеїв у 19 регіонах країни.
• Мета: на цьому етапі держава пілотує саму організацію освітнього процесу та частково оновлює зміст навчання. Це дозволяє перевірити, як працюють нові навчальні плани в реальних класах.

2. Етап 2: розширення та апробація (з 1 вересня 2026 року)

• Охоплення: до 150 ліцеїв, що представляють усі регіони України.
• Важливо: вже з 27 січня стартувала нова хвиля добору закладів для участі у цьому етапі.
• Мета: пілотується повноцінна модель академічного ліцею з трирічним терміном навчання (10–12 класи).

3. Етап 3: повноцінне впровадження (з 1 вересня 2027 року)

• Це момент, коли реформа стає обов’язковою для всієї країни.
• Загальна кількість академічних ліцеїв в Україні на цьому етапі має становити не більше 2000 закладів.

Що мають зробити засновники (громади) вже зараз?

Успіх реформи залежить від оперативності місцевої влади. Постанова та дорожня карта визначають чіткий перелік дій для засновників закладів освіти:

• Затвердити мережу: рішенням сесії необхідно остаточно визначити, які заклади стануть ліцеями, а які — гімназіями.
• Реорганізація: провести всі необхідні юридичні та організаційні дії з тими закладами, які з 1 вересня 2027 року не матимуть статусу ліцею.
• Комунікація з батьками: громади зобов’язані завчасно повідомити батькам теперішніх 9-класників варіанти продовження навчання.

Важливо для батьків та учнів: якщо ваш заклад не стає ліцеєм у 2027 році, громада має запропонувати альтернативи:

1. Не шукати новий заклад для 11 класу, а переходити в обраний ліцей одразу після 9-го класу на 10-й.
2. Розпочати навчання в 10 класі одного з пілотних ліцеїв.
3. Розглянути вступ до закладів професійної або фахової передвищої та спеціалізованої освіти.

Цей графік демонструє, що реформа вже “на старті”. Деякі заклади вже готуються стати частиною першої чи другої хвилі пілотування, докладніше – в презентації вебінару, який відбувся 26 січня 2026 року Реформа старшої профільної школи: субвенції та актуальні питання сайт DECIDE ГО DOCCU. Готовність долучитись до пілотування та власне бачення процесу демонструють і наші наступні співрозмовники.

Як це працюватиме на практиці?

Теорія та законодавчі акти створюють каркас, але справжня реформа “оживає” у навчальних кабінетах закладів освіти. Для великих міських громад та невеликих ОТГ виклики є різними, проте мета одна — створити умови, де кожен випускник буде конкурентоспроможним.

Розглянемо, як цей перехід бачать практики, що вже сьогодні готують підґрунтя для змін.

Яскравим прикладом є Боярський ліцей “Гармонія”, який одним із перших в країні почав випробовувати модель міжкласних груп та індивідуальних розкладів”

Досвід Боярського ліцею “Гармонія”: як підготуватися до змін за три роки до старту

Поки більшість закладів країни лише придивляються до нових вимог, Академічний ліцей “Гармонія” (м. Боярка) вже став майданчиком для апробації майбутніх стандартів. Директорка ліцею Віра Щеголь переконана: чекати 2027 року — означає втратити час.

Дорожня карта підготовки: яку реальну роботу проводить ліцей вже зараз?

Підготовчий процес у “Гармонії” розпочався ще у 2024/2025 навчальному році, коли заклад потрапив до переліку 30-ти передпілотних академічних ліцеїв України. Це дозволило колективу почати трансформацію не з наказів, а з глибокого внутрішнього аудиту.

“Все розпочалося із обговорення основних принципів реформи з колективом. Ми проводили засідання предметних кафедр, де відверто говорили про виклики, проблеми та наші сильні і слабкі сторони. Це був фундамент, без якого неможливо рухатися далі”, — ділиться досвідом Віра Щеголь.

Від профільного класу — до міжкласних груп

Однією з найцікавіших знахідок ліцею є зміна самої структури навчання. У “Гармонії” вже зараз впроваджують модель, яка стане обов’язковою в майбутньому:

• Відмова від “профілю класу”: замість того, щоб зараховувати учня в “гуманітарний” чи “математичний” 10-А, ліцей надає право вибору конкретних предметів.
• Міжкласні профільні групи: старшокласники з різних класів об’єднуються у групи за інтересами.
• Індивідуальна траєкторія: кожен учень має власний розклад уроків.

Директорка визнає, що це складний організаційний процес (особливо в частині складання розкладу), але результат того вартий — заклад отримує максимально вмотивованих учнів, які розуміють, навіщо вони прийшли на кожен конкретний урок.

Кадровий капітал: навчання вчителів через проєкт “Зміст”

Реформа неможлива без вчителя, який вміє створювати власний освітній контент. Завдяки співпраці з освітнім проєктом “Зміст” від Благодійного фонду savED, педагоги “Гармонії” отримали унікальні можливості:

1. Навчання зі створення авторських курсів: вчителі більше не є лише ретрансляторами підручників; вони стають авторами програм.
2. Прямий діалог з розробниками: можливість поспілкуватися з авторами модельних програм МОН дозволила ліцею глибше зрозуміти логіку змін у старшій школі.
3. Курси за вибором: педагоги навчилися розробляти курси, які не просто заповнюють години, а реально доповнюють профіль учня.

Модернізація простору: пріоритети та плани

Віра Щеголь наголошує, що освітній простір має відповідати профілю. У 2025 році ліцей зробив акцент на природничо-математичній галузі.

• Результат: повністю оновлені та оснащені кабінети математики, фізики, хімії, біології та географії.
• Перспектива: на 2026 рік заплановано оновлення простору для мовно-літературної та історичної галузей.

“Ми рухаємося поступово, розуміючи, що кожен оновлений кабінет — це нова якість уроку. Проте успіх залежить не лише від стін, а від того, як учитель використовує ці можливості”, — підсумовує директорка.

Робота з батьківським супротивом: як перетворити страх на свідомий вибір

Одним із найбільших викликів реформи є стереотип про те, що 12-й рік навчання — це “втрачений час”. Багато батьків, керуючись тривогою, намагаються забрати дітей після 9 класу до коледжів, аби лише швидше здобути диплом. У Боярському ліцеї “Гармонія” цей спротив долають через системну та відверту комунікацію.

Аргументи, що змінюють думку громади:

• Мотивація через вибір: коли дитина сама обирає, що вивчати, її залученість до навчання зростає в рази. Батькам важливо зрозуміти: у ліцеї учень вивчає те, що йому цікаво, а не те, що “треба для атестата”.
• Право на “тест-драйв” професії: 10-й клас позиціонується як “примірювання” профілю. Це безпечний простір, де можна спробувати напрям і, якщо він не підійшов, змінити його без катастрофічних наслідків для майбутньої кар’єри.
• Глибина vs Поверхневість: в 11-12 класах відбувається повне занурення у профіль. Це дозволяє зекономити час і кошти на репетиторів у майбутньому, адже ліцей дає поглиблений рівень знань безпосередньо в межах програми.
• Баланс для душі: окрім профілю, учень може обрати курси “для душі” — те, що подобається особисто йому або де викладає харизматичний вчитель.

“Найголовніший принцип у комунікації з батьками — це відвертість. Ми проводимо і загальні зустрічі, і індивідуальні консультації. Наше завдання — не переконати залишитися будь-якою ціною, а зробити так, щоб вибір дитини — чи то ліцей, чи коледж — був свідомим кроком, а не втечею від невідомості”, — наголошує Віра Щеголь.

Три кроки для керівника: рецепт успішного старту

Багато директорів сьогодні знаходяться на роздоріжжі. Віра Щеголь виділяє три ключові аспекти, які мають стати фундаментом для кожного керівника закладу, що готується до статусу академічного ліцею.

Крок 1. Ціннісний

• Дія: усвідомлення переваг реформи адміністрацією закладу.
• Результат: подолання формалізму та повна готовність колективу до майбутніх змін.

Крок 2. Стратегічний

• Дія: визначення конкретних профілів навчання на основі глибокого аналізу потреб громади та наявного кадрового потенціалу.
• Результат: створення багатопрофільного ліцею або спеціалізованого освітнього хабу.

Крок 3. Ресурсний

• Дія: налагодження синергії із засновником (громадою) для системного оновлення матеріально-технічної бази.
• Результат: формування сучасного простору для досліджень та активної проєктної діяльності учнів.

Порада від директорки: “Якщо адміністрація ліцею не готова до змін — реформа не відбудеться. Потрібно розуміти сильні сторони свого кадрового потенціалу. Якщо ліцей у громаді один — він мусить бути багатопрофільним. Якщо декілька — варто розподілити профілі між закладами, щоб не дублювати одне одного, а розширювати можливості для дітей”.

Матеріальне забезпечення — це також питання партнерства. Лише спільними зусиллями ліцею та громади можна створити майданчик для практико-орієнтованого навчання, де кабінет фізики чи хімії стане місцем реальних досліджень, а не лише читання підручника.

Якщо у Боярці фокусуються на гнучкості розкладу, то у Володимирі на Волині реформа стала інструментом масштабування можливостей для всієї громади. Ліцей імені Олександра Цинкаловського демонструє, як об’єднання ресурсів кількох шкіл дозволяє створити безпрецедентну кількість профілів за вибором учня”.

Реформа як маніфест незламності: як Ліцей імені Олександра Цинкаловського торує шлях до профільної освіти

Про філософію реформи, право учня на пошук себе та “місто майбутнього” у стінах закладу ми говоримо з директором ліцею Олександром Романюком.

“Якщо ми не зробимо це сьогодні — завтра буде пізно”

Коли Олександра Романюка запитують, чому реформа на часі саме зараз, під час воєнного стану, він відповідає прямо: це питання нашої ідентичності та майбутнього.

“Сьогодні Україна вкотре підкреслює свою незламність і життєстійкість. Ми прагнемо до європейського освітнього простору, де в центрі стоїть дитина з її індивідуальними потребами. Традиційна освіта сьогодні не витримує конкуренції з віртуальним світом, а старі засоби мотивації більше не дають ефекту. Діти не хочуть бути пасивними об’єктами навчання — вони прагнуть активного залучення. І якщо ми сьогодні не впровадимо 12-річне навчання, завтра нам наші нащадки просто не простять того, що ми не зробили цей крок до нашої перемоги над ворогом”, — переконаний Олександр Романюк.

За словами директора, реформа дає ліцеїсту те, чого він позбавлений сьогодні — час на усвідомлений вибір. 10-й клас стає додатковим роком для самовизначення, де разом із кар’єрними радниками юнаки та юнки вирішують, ким бути. А в 11–12 класах кількість предметів скорочується до необхідного мінімуму, звільняючи простір для спецкурсів “для душі” та поглибленого вивчення профілю.

Практика вибору: досвід восьми профільних класів

У Володимирському ліцеї підготовка до профілю почалася задовго до офіційних дедлайнів. У 2024 році заклад отримав статус академічного ліцею, що кардинально змінило його можливості. До ліцею прийшли учні з восьми закладів загальної середньої освіти громади.

“Це була колосальна робота. У квітні-травні 2024 року ми провели десятки зустрічей, конференцій та днів відкритих дверей. Ми хотіли почути кожного учня та кожного з батьків. Як результат — ми набрали сім десятих класів у 2024 році, а в 2025-му — вже вісім”, — ділиться досвідом директор.

Сьогодні в ліцеї функціонує вісім унікальних профілів, сформованих виключно за запитами дітей:

1. Лінгвістика (поглиблена англійська).
2. Лінгвістика (англійська + польська мова).
3. Українська та англійська філологія.
4. Країнознавство (географія + англійська мова).
5. Хіміко-біологічний профіль.
6. Математико-фізичний профіль.
7. Історико-правничий напрям.
8. Інформатика + англійська мова.

Проте головною перемогою Олександр Романюк вважає право учня на зміну рішення. Протягом першого семестру ліцеїстам дозволяють переходити з класу в клас, якщо вони відчули, що обраний шлях — не їхній.

“Були випадки, коли учениця змінила три класи за семестр. Але коли в 11 класі вона сказала: “Дякую, що дали мені можливість вибрати саме те, що мені цікаво”, — я зрозумів, що ми все робимо правильно. Це і є здорова життєва конкуренція та встановлення особистості”.

Кадри та ресурси: від STEM-кластерів до “курсів для душі”

Реформа вимагає не лише нових програм, а й вчителів-експертів. У ліцеї імені Олександра Цинкаловського запровадили внутрішній принцип: “навчився сам — навчи колегу”. Під час канікул вчителі проводять майстер-класи один для одного, освоюючи інтегровані курси, як-от “Природничі науки” для гуманітарних класів (де хімія, фізика та біологія поєднані в один змістовний блок).

Інфраструктурне перетворення закладу стало можливим завдяки підтримці Володимирської міської ради та міністерського фінансування:

• Хімічний блок: повністю облаштовано сучасну лабораторію та лекційну залу.

• Географічний хаб: створено гіз-лабораторію з цифровою метеостанцією.

• Мовний центр: обладнано два лінгафонні кабінети.

• STEM-майбутнє: триває реконструкція цілого корпусу під лабораторний STEM-кластер.

Страхи та виклики: “Головне — щоб не для “галочки”

Найбільше Олександра Романюка турбує те, щоб реформа не залишилася лише на папері через опір тих, хто хоче “жити по-старому”. Особливий біль директора — діти з сільських громад та малокомплектних шкіл.

“Я сам 15 років пропрацював у сільській школі й знаю, як обмежений там доступ до профільної освіти. Саме тут має спрацювати міжшкільна кооперація та державна адміністрація: ми повинні забезпечити підвезення та умови, щоб кожна дитина, незалежно від того, де вона живе, мала доступ до цих лабораторій та стандартів”, — наголошує він.

Послання колегам від Олександра Романюка: “Дійте! Якщо розпочали — не зупиняйтеся. Вмійте управляти професійними стресами та знаходьте ресурси стійкості. Реформа старшої профільної школи — це необхідність сьогодення заради нашого процвітання. Наші випускники доведуть усьому світу: Україна понад усе! Успіх за нами!”

Проте реалізація реформи у тилових громадах кардинально відрізняється від того, як її впроваджують там, де кожен урок може бути перерваний вибухами. У Запорізькій області освіта перетворюється на справжню битву за майбутнє, а ліцей — на фортецю стійкості.

Балабине: реформа на лінії вогню

Якщо для більшості регіонів України реформа профільної школи — це питання стратегії та розвитку, то для Запорізької області — це іспит на стійкість. Кушугумська громада перебуває у безпосередній близькості до зони бойових дій. Ситуація тут критична: із трьох закладів освіти громади два вже фактично втратили можливість працювати у своїх стінах. У таких умовах будівництво нової освітньої моделі вимагає надзусиль.

Як планувати профілізацію, коли частина учнів розсіяна по світу, а інші навчаються в укриттях? Як зберегти кадри та мотивувати дітей залишатися в українській системі освіти? Про це ми говоримо з Жанною Вінніченко, директоркою Балабинського ліцею “Престиж”.

Проектувати життя, а не просто виживати

— Пані Жанно, Балабине — це прифронтова зона. Як у таких умовах вам вдається думати про реформу профільної школи?

“Сьогодні в Балабиному майбутнє вимірюється не роками, а короткими паузами між повітряними тривогами. Але як директорка я переконана: якщо ми не будемо думати про 2027 рік сьогодні, ми програємо війну за наше майбутнє ще до її фактичного закінчення.

Для нас планування реформи старшої школи — це не бюрократична вимога, а справжній акт віри. Коли ми обговорюємо профілізацію, ми транслюємо дітям і батькам важливий меседж: “Ми впевнені, що Україна буде, і ми вже зараз готуємо фахівців для її відбудови”. Це дає колективу та учням психологічну опору. Ми не просто “виживаємо” — ми проєктуємо життя.

Ліцей як безпековий хаб

Приймати управлінські рішення, коли горизонт планування обмежений хвилинами між сиренами, — завдання не для слабкодухих. Важко думати про освітні стандарти, коли над головою літають КАБи, проте саме цей тиск змушує діяти рішуче.

— Які саме управлінські рішення були прийняті на рівні громади в цих екстремальних обставинах? Чому було вирішено, що саме ліцей “Престиж” має стати тим самим профільним хабом?

“Це було стратегічно єдине правильне рішення. Головним чинником стала безпека та спроможність. Ми розуміли: щоб зберегти освіту в громаді, ми не можемо розпорошувати ресурси. Безпека — це фундамент, на якому будується все інше”, — пояснює Жанна Вінніченко.

Головним кроком стало створення безпечного освітнього простору на базі нашого протирадіаційного укриття. Це дозволило нам не лише зберегти своїх учнів, а й стати центром тяжіння для всієї громади. Сьогодні ми працюємо у змішаному форматі: частина занять триває очно в укритті, частина — онлайн.

Більше того, ліцей став простором солідарності.

“Ми стали надійною підтримкою для тих, хто через обстріли втратив можливість працювати у власних стінах. Наразі ми є приймаючою стороною для Малокатеринівської гімназії “Мрія”. Їхня будівля постраждала, але ми ділимо наш безпечний простір, щоб і школярі мали можливість бачити своїх наставників наживо, відчувати соціалізацію та турботу в безпеці, а не лише через холодні екрани моніторів”.

Заяви батьків як маніфест патріотизму

— Ваш ліцей став учасником пілотного проєкту реформи профільної середньої освіти. Які настрої серед батьків? Чи вдалося в таких умовах зібрати заяви на навчання у профільних класах?

Попри близькість фронту, ми не втрачаємо надії, бо наше коріння — тут, у цій землі. Ми бачимо неймовірну стійкість наших родин. Відповідаючи на ваше питання: так, нам вдалося зібрати заяви від батьків на навчання у профільних класах. Для нас це — найвищий вияв довіри та справжнього патріотизму.

Кожна така заява — це маніфест того, що люди вірять у Перемогу та пов’язують майбутнє своїх дітей з Україною та рідним Балабиним. Ми відчуваємо цю віру, а тому не маємо права втрачати надію. Ми працюємо для наших дітей, бо знаємо головне: кожна родина мріє ночувати у власному будинку і кожного ранку відправляти дитину до своєї рідної школи. Саме заради цього “дому” ми й будуємо наш освітній простір сьогодні”.

“Місто майбутнього” під землею

Сьогодні на базі протирадіаційного укриття ліцею створено справжнє “місто майбутнього”. Тут розгорнуті сучасні цифрові центри та STEM-лабораторії. Це дозволяє дітям не просто “пересиджувати” небезпеку, а проводити дослідження, програмувати та творити, використовуючи найсучасніше обладнання навіть під час обстрілів.

“Ми доводимо, що українська освіта може бути технологічною та якісною за будь-яких умов. Наші діти заслуговують на найкраще, і саме цей безпечний освітній простір є нашим фундаментом для реалізації пілоту профільної школи. Ми боремося за кожну дитину, бо вони — це і є наш людський капітал, який відбудовуватиме країну після війни”, — підсумовує Жанна Вінніченко.

Голос громад: чому не всі готові до змін уже зараз?

Досвід Балабиного показує неймовірну адаптивність української школи, проте системні проблеми залишаються спільними для всієї країни. Навіть у відносно безпечних регіонах місцева влада висловлює серйозні занепокоєння.

Голос Франківщини

Показовим стало звернення Івано-Франківської міської ради до Уряду та Міністерства освіти. Депутати просять призупинити реорганізацію шкіл та формування академічних ліцеїв до закінчення воєнного стану.

Чим аргументують таку позицію в Івано-Франківську?

1. Доступність освіти: є побоювання, що створення мережі ліцеїв замість звичних десятих класів у кожній школі обмежить доступ підлітків до навчання, особливо в умовах паливної кризи чи проблем з транспортом.
2. Відсутність бази: місто вказує на дефіцит гуртожитків для учнів з інших громад та недостатню кількість шкільних автобусів.
3. Кадровий ризик: немає чітких гарантій щодо працевлаштування вчителів, чиї школи стануть гімназіями (лише 1-9 класи), та механізмів підготовки нових профільних фахівців.
4. Економічний чинник: депутати наголошують, що основне фінансове навантаження з модернізації приміщень та утримання нових ліцеїв знову лягає на плечі місцевих громад, що в умовах війни є надважким завданням.

“Освіта в умовах повномасштабної війни потребує не формальних рішень і “красивих” презентацій, а тверезої оцінки реальності, в якій живуть українські громади. Демографічна криза, масова міграція, безпекові ризики та фінансова нестабільність уже сьогодні ставлять під загрозу доступ дітей до освіти”, – йдеться у зверненні.

Миколаївщина: безпека як визначальний фактор

Схожу позицію, але з акцентом на безпековій складовій, висловили і на півдні України.

Депутати Миколаївської обласної ради на позачерговій сесії 29 січня ухвалили звернення до Кабінету Міністрів, яке оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської обласної ради та закликає відтермінувати реформу старшої школи для прифронтових регіонів.

За словами голови облради Антона Табунщика, питання створення мережі академічних ліцеїв потребує коригування з урахуванням воєнного стану. Ключова вимога — зберегти право дітей на доступну середню освіту в умовах, коли логістика та безпека є надскладними завданнями.

Крім того, реформа ставить високу планку для майбутніх закладів. Міністр освіти та науки Оксен Лісовий зазначив, що до мережі старшої профільної школи входитимуть заклади, де навчається не менше 600 учнів. Для прифронтових областей, де спостерігається значний відтік населення, такий кількісний поріг є серйозним викликом, що змушує місцеву владу просити про особливий підхід до формування планів мережі.

Львівський сценарій

У відповідь на виклики, інші громади обирають шлях детального моделювання майбутнього. За матеріалами сайту Львівської міської ради, місто вже розпочало активну фазу підготовки, базуючись на результатах 4–5 років попереднього аналізу.

Очільник департаменту освіти та культури Львова Андрій Закалюк підкреслює, що масштаб змін у місті, де навчається понад 90 тисяч дітей, вимагає особливої делікатності та відмови від застарілих моделей.

Проте навіть у межах однієї області шлях до цієї європейської моделі не завжди буває лінійним. Поки обласний центр презентує стратегії, у громадах виникають гострі правові конфлікти. Показовою стала ситуація в Сокальському ліцеї №3, яку 28 січня детально проаналізувала у своєму Facebook експертка Служби освітнього омбудсмена Надія Лещик. Через спробу закладу зберегти 10-й клас всупереч офіційно затвердженому Плану трансформації мережі, громада опинилася у складному протистоянні. Як зазначає пані Надія, робота педагогів у такому класі є фактично нелегітимною, а самі учні ризикують не отримати документи про освіту державного зразка. Цей випадок став тривожним сигналом для всієї країни: ігнорування законодавчих норм та відсутність реального діалогу між школою та засновником перетворює реформу на зону високого ризику насамперед для самих дітей.

Саме для того, щоб мінімізувати такі ризики та зняти напругу через невідомість, великі громади обирають шлях максимальної прозорості та завчасного моделювання. Прикладом такого системного підходу став обласний центр, де управлінці свідомо пішли на роз’яснення кожної деталі майбутньої мережі.

“У Львові функціонує 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей. Це означає, що реформа старшої профільної школи торкнеться дуже великої кількості львів’ян — учнів, батьків і педагогів. Очевидно, що за таких масштабів досягти 100-відсоткової згоди всіх сторін неможливо.

Водночас саме тому ця реформа є надзвичайно відповідальною та потребує виваженого й поступового впровадження. Хочу зазначити, що така система, яка є зараз, існує лише в росії та білорусії. Ми ж рухаємося до європейської школи”, — наголошує Андрій Закалюк.

Львів уже презентував прогнозовану мережу, яка враховує територіальну доступність та можливості кожної школи. Згідно з планом, ліцеї будуть розділені на три типи:

1. Академічні: глибока підготовка за різними профілями (STEM, гуманітарний тощо).
2. Наукові: поєднання навчання з науковими проєктами та співпрацею з університетами.
3. Спеціалізовані: мистецькі та спортивні заклади.

Важливою частиною львівської стратегії є адаптаційний період: початкова та середня школа виводитимуться з ліцеїв поступово, щоб учні мали змогу довчитися у своїх рідних закладах. Це пряма відповідь на побоювання громад щодо “руйнування системи” — зміни відбуваються через діалог із батьками та педагогами кожної школи.

Головний аргумент львівських управлінців — реформа не повинна стати шоком. Вікторія Христенко, голова комісії освіти і науки Львівської міської ради, зауважує, що підготовка до цього етапу тривала останні 4–5 років:

“Підготовка до цієї реформи почалася не сьогодні — насправді про неї говорять уже понад сім років. Саме ті діти, які навчаються за логікою реформи, нині є учнями сьомих класів у всіх школах міста. Практична підготовка до цього етапу тривала 4–5 років. Упродовж цього часу аналізувалися різні сценарії: рахували кількість дітей, вивчали територіальну доступність, під’їзди, підходи до закладів, можливості шкіл і громад. Ми заздалегідь розуміли, що до цього етапу доведеться прийти, і свідомо готувалися до нього”.

Замість епілогу

Сьогоднішня освітня карта України нагадує живий організм, де кожен регіон шукає власний ритм адаптації до змін. Реформа старшої профільної школи перестала бути лише текстом урядової Постанови. Вона стала частиною щоденного діалогу між учителями, які розробляють авторські курси, та батьками, які зважують усі “за” і “проти” 12-річного навчання. І зовсім нещодавно Кабмін спрямував 3 млрд грн на створення сучасних освітніх просторів у межах реформи “Нова українська школа”

Зрештою, успіх цієї трансформації вимірюватиметься не кількістю ліцеїв у звітах, а нашою здатністю почути кожну громаду і знайти відповіді на ті непрості питання, що виникають сьогодні на місцях.

Попереду ще багато роботи: від налагодження логістики у віддалених селах до підтримки вчителів, учнів та батьків, які найбільше хвилюються через зміни.

Реформа — це довгий шлях пошуку компромісів, де за кожною правовою колізією чи побутовою проблемою стоять люди. І лише готовності до терплячого діалогу та спільної роботи залежить, чи стане нова школа тим безпечним і сучасним простором, на який так чекають наші діти.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало: “Профільна старша школа: вибір, який підліток робить сам”.

Фото – сайт Львівської міської ради, з презентації вебінару “Реформа старшої профільної школи: субвенції та актуальні питання”, фото спікерів.