Субвенція на модернізацію харчоблоків у 2026 році: розповідаємо, як подати заявку, набрати бали та не “впасти” на кошторисах і технології

Модернізація шкільних харчоблоків у 2026 році — це вже не про косметичний ремонт чи заміну окремого обладнання. Держава надає значний фінансовий ресурс — 1 млрд грн субвенції, але водночас суттєво підвищує вимоги до якості проєктів, їх готовності та прозорості. В цій публікації ми надаємо покрокову інструкцію для громад – як підготувати заявки та зробити роботу над помилками, якщо попередні спроби “не пройшли”.

Практичний розбір нових правил надання субвенції, оновлені умови фінансування, вимоги до проєктів, механізм співфінансування та система оцінювання заявок – всі ці актуальні питання були розглянуті на вебінарі “Особливості відбору проєктів з модернізації харчоблоків у 2026 році”, організованому швейцарсько-українським проєктом DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, командою реформи шкільного харчування та Антикорупційною ініціативою ЄС. Команда медіа НУШ підготувала практичні рекомендації для освітніх управлінців по матеріалах вебінару.

На що звертати увагу

У вебінарі взяли участь фахівці, які працюють із субвенцією не на папері, а в реальних проєктах:

• Ірина Подорожна, експертка з підтримки субвенції EUACI — роз’яснила оновлені Порядок та умови, критерії відбору, технологічні моделі, систему балів і механіку подання заявок.
• Олександр Хмаренко, експерт з моніторингу будівництва з команди реформи шкільного харчування — детально розібрав типові помилки у кошторисній і технологічній частинах проєктів.
• Олександр Бондар, координатор впровадження Стратегії реформи шкільного харчування — окреслив загальний контекст реформи та логіку вимог до проєктів.
• Яна Ризак, керівниця комунікації Антикорупційної ініціативи ЄС — розповіла, як саме здійснюється моніторинг проєктів, закупівель і виконання робіт та чому це вигідно самим громадам.

У матеріалі читайте:

• що змінилося у правилах надання субвенції у 2026 році;
• хто може претендувати на державне фінансування;
• чому комплексність проєкту стала ключовою вимогою;
• як працює система балів і що реально впливає на рейтинг;
• як правильно обрати модель організації харчування;
• які вимоги стали критичними для кошторисної документації;
• чому технологічні рішення можуть “завалити” заявку;
• як подати проєкт через Dream та iCom і уникнути технічних помилок;
• які типові помилки громад найчастіше фіксують експерти;
• відповіді на питання, які громади ставили найчастіше.

Нові правила 2026 року: що змінилося і чому це важливо

Ірина Подорожна підкреслила базовий, але критично важливий момент: правила субвенції не є сталими.

“Порядок та умови були затверджені 16 лютого 2022 року, але щороку десь вносяться зміни у зв’язку з тим, що ми почали реалізацію цих проєктів”.

У 2026 році ключові зміни були внесені постановою від 11 лютого 2026 року №188 “Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою”. Саме цей документ, за словами спікерки, громади часто ігнорують, подаючи заявки “за старою пам’яттю”.

1 млрд грн субвенції — але тільки на комплексні рішення

Загальний обсяг субвенції у 2026 році становить 1 млрд грн. Кошти можна спрямовувати на:

• закупівлю обладнання,
• реконструкцію,
• капітальний ремонт,
• завершення проєктів попереднього року.

Втім, головна вимога — комплексність.

“Повинен бути комплексний проєкт. Не можна витрачати кошти виключно на закупівлю обладнання або на реконструкцію та капітальний ремонт”.

Це означає, що окремі “точкові” рішення — наприклад, заміна одного виду обладнання без зміни технології та приміщень — не відповідають логіці субвенції. Проєкт має показувати, як змінюється вся система харчування, а не окремий її елемент.

Хто може претендувати на кошти

Ще одна принципова річ, яку громади часто плутають: субвенція не є універсальною.

Ірина Подорожна чітко окреслила перелік закладів: “Субвенція спрямовується на військові, військово-спортивні ліцеї, спеціальні заклади освіти, заклади освіти, в яких навчається не менше 200 учнів, і заклади освіти, які єдині у громаді. На дошкільні заклади не спрямовується субвенція”.

Саме вимога не менше 200 учнів стала однією з найбільш обговорюваних під час сесії запитань і відповідей.

Проєкти 2025 року: правило “60%” і фінансові обмеження

Для громад, які розпочали модернізацію у 2025 році, держава залишає можливість дофінансування, але за чітких умов.

“Для проєктів, що фінансувалися у 2025 році, рівень готовності має становити не менше 60%”.

Водночас діє жорстка заборона на перегляд державної частини фінансування:

“Заборонено збільшувати кошторисну вартість у частині, що фінансується з держбюджету. Фінансується тільки залишок, який був на кінець 2025 року”.

Тобто якщо після коригування кошторис зріс — різницю громада має покривати самостійно.

Є і ще одне серйозне застереження:

“У разі відмови засновника від реалізації інвестиційного проєкту після отримання вже коштів субвенції, реалізація такого інвестиційного проєкту в наступних бюджетних періодах не може фінансуватись за рахунок коштів державного бюджету”.

Кошторис і експертиза: дата 15 серпня як критична межа

Однією з головних новацій 2026 року стала вимога до актуальності кошторисної експертизи.

“Кошторисна частина експертизи проєкту повинна бути зареєстрована в ЄДСБ не раніше 15 серпня року, що передує року фінансування, тобто не раніше 15 серпня 2025 року”.

Це означає, що проєкти з експертизою за старими цінами ризикують не пройти відбір або “зависнути” вже під час реалізації через нестачу коштів.

Укриття і форма навчання: не формальність, а умова допуску

Участь у програмі неможлива без вирішення питання безпеки.

“У вас або вже є наявне укриття, або ви плануєте його побудувати до кінця поточного року, або ви використовуєте інше укриття іншої організації на договірних засадах”.

Інформацію про це громада має підтвердити гарантійним листом.

Крім того, заклад має працювати в очній або змішаній формі.

Укриття впливає і на рейтинг:

“Наявність укриття дає додатковий один бал”.

Три моделі організації харчування: як не помилитися з вибором

Окремий блок необхідно присвятити технологічним моделям — і саме тут громади найчастіше припускаються стратегічних помилок.

Базова кухня

Для цієї моделі встановлені чіткі пороги чисельності учнів:

“Не менше 600 осіб для міст обласних центрів, не менше 300 — для міських громад, не менше 200 — для сільських і селищних громад”.

Опорна кухня

Тут рахується не одна школа, а вся мережа:

“Загальна чисельність учнів у мережі повинна становити не менше 1500 осіб у містах обласних центрів, не менше 1000 — у міських громадах, не менше 700 — у сільських і селищних. Водночас загальна чисельність учнів мережі не повинна перевищувати 2100 осіб”.

Є і технічні вимоги:

“Площа харчоблоку опорної кухні має становити не менше 160 м² без урахування площі обідньої зали”.

Проєкт за цією моделлю має включати і сам опорний харчоблок, і заклади-отримувачі готової їжі.

Фабрика-кухня

Ця модель можлива лише за наявності або будівництва фабрики-кухні:

“Основною вимогою є те, що зараз у регіоні наявна фабрика кухня або планується її будівництво в поточному році”.

Як нараховуються бали і що реально піднімає заявку

Система пріоритезації базується на балах. Ірина Подорожна детально пояснила, за що саме їх можна отримати.

“Що ближче проєкт до старту робіт, наявність виконавця, договору або дозволу на будівництво, то більше балів”.

Окремо враховується податкоспроможність громади:

“Чим нижчий індекс податкоспроможності, тим вищий бал”.

Співфінансування — ще один важливий інструмент:

“За кожен додатковий відсоток співфінансування від мінімально визначеного плюс один бал”.

Як подати заявку: Dream, iCom і документи

Процес подання складається з кількох етапів. Перший — створення проєкту в системі Dream і включення його до секторального портфеля.

“Без цього покликання взяти участь у відборі буде недоступно”.

Після цього заявка подається через iCom. Важливий нюанс:

“Редагування поданих заявок не передбачене, проте у разі повторної подачі враховується заявка з останньою датою подання”.

Документи після подання потрібно надіслати до МОН. І тут громади часто помиляються з підписами.

“Всі документи виключно за підписом голови”.

Типові помилки: де “падають” проєкти ще до комісії

Найбільш прикладним був виступ Олександра Хмаренка, який прямо назвав слабкі місця заявок.

Про кошториси:

“Найгрубіша помилка — коли учасники не завантажують локальний кошторис на технологічне устаткування”.

Про ціни:

“Подають нескориговані кошториси, за якими ми бачимо ціни 23–24-го року”.

Про надмір і маніпуляції:

“Кошторисники значно завищують ціни, забуваючи, що у фахівців є інструменти для перевірки”.

Про конкретику:

“На етапі проєктування нам необхідна конкретика. Під час закупівлі конкретика вже не потрібна”.

Про нецільові витрати:

“Благоустрій та озеленення, облаштування доріг, кавоварки, льодогенератори, барні стійки, телевізори, комп’ютери”.

І про технологію:

“Трапляється, що учасники взагалі не надають розділ технологічних рішень”.

Контроль і прозорість: навіщо громадам антикорупційний моніторинг

Яна Ризак пояснила, що моніторинг — це не “каральний інструмент”, а спосіб зберегти кошти.

“Основна мета нашої співпраці — поширення практик доброчесності та зменшення корупційних ризиків”.

Результати говорять самі за себе:

“Було проаналізовано понад 300 проєктів, це дозволило зекономити понад 320 млн грн і профінансувати додаткові школи”.

Усі дані публічні: всі матеріали та результати відображені на відкритому дашборді.

Питання, які громади ставили найчастіше

Сесія запитань і відповідей наприкінці вебінару фактично перетворилася на окремий практичний блок. Саме тут прозвучали речі, які рідко можна знайти в постановах чи офіційних роз’ясненнях, але з якими громади стикаються щодня — у роботі з документами, системою Dream та підготовкою заявок.

І якщо основні виступи задавали рамку правил, то Q&A показав реальну “польову картину”: де виникають сумніви, у чому громади найчастіше плутаються і які нюанси можуть стати критичними вже після подачі заявки.

Хто підписує пакет документів?

Одне з найбільш повторюваних питань стосувалося підписів: чи може документи оформлювати відділ освіти, чи достатньо підпису керівника управління, чи обов’язково залучати голову громади.

Відповідь Ірини Подорожної звучала без жодних застережень:

“Всі документи виключно за підписом голови”.

Йдеться не про бюрократичну дрібницю, а про юридичну відповідальність засновника. Саме голова громади гарантує співфінансування, строки завершення робіт, наявність укриття або його будівництво. Відділ освіти може технічно супроводжувати заявку, але ключові гарантії залишаються за керівником громади.

Що робити школам, де менше ніж 200 учнів?

Проблема малокомплектних закладів стала однією з найемоційніших тем обговорення.

Ірина Подорожна прямо зазначила: “Багато було таких питань про малокомплектні школи. Водночас логіка програми залишається сталою: субвенція не передбачає індивідуальних винятків, але дозволяє громадам шукати системні рішення”.

“Якщо малокомплектний заклад, його можна включити в мережу, де можна створити опорний харчоблок та доставляти готову гарячу продукцію”.

Тобто маленькі школи не випадають із програми, але їх участь у більшості випадків можлива саме через модель опорної кухні.

Олександр Бондар доповнив це пояснення практичним акцентом:

“Вони можуть разом з опорним харчоблоком податися, але потрібно підготувати проєктну документацію окремо”.

Чи можна включати витрати на ПКД та експертизу у співфінансування?

Питання, яке звучало цілком закономірно — адже для багатьох громад саме підготовка документації є значним фінансовим навантаженням.

Відповідь була короткою і однозначною: “Ні”.

Витрати на розробку проєктно-кошторисної документації та експертизу покриваються засновником окремо і не враховуються у співфінансуванні.

Як правильно вказувати співфінансування: у відсотках чи в гривнях?

Ще один практичний нюанс, який хвилював заявників.

Ірина Подорожна пояснила:

“Бажано в гривнях, але можна і відсоток”.

Втім, спікери рекомендували громадам максимально конкретизувати гарантійні листи.

Олександр Бондар зауважив:

“Було б добре прописувати як суму, так і відсоток”.

Такий підхід не лише знімає можливі питання під час аналізу заявок, а й дозволяє точніше оцінити фінансову модель проєкту.

Якщо проєкт уже стартував — яку суму показувати?

Особливо часто це питання виникало щодо проєктів попередніх років.

Ірина Подорожна детально пояснила логіку розрахунку:

“Від загальної кошторисної вартості віднімаємо витрати на розробку ПКД, експертизи, на її коригування віднімаємо касу, яку ми використали у попередні роки”.

У заявці необхідно показувати не повну вартість, а саме залишок потреби у фінансуванні.

Якщо після коригування проєкту зросла вартість — чи дофінансує держава?

Одне з найчутливіших питаньН на яке відповідь прозвучала жорстко: “Це не дофінансовується”. У разі зростання кошторисної вартості різницю покриває місцевий бюджет.

Чи буде другий тур відбору?

Ірина Подорожна відповіла максимально відверто: “У разі наявності ще коштів субвенції, будемо оголошувати другий тур”.

Технічні проблеми у Dream та iCom

Рекомендації звучали максимально практично: перезавантажте та спробуйте інший браузер. Якщо проблема зберігається: пишіть на пошту та прикріплюйте фото.

Чи може заклад-отримувач подаватися окремо в моделі опорної кухні?

Відповідь була принциповою: “Окремо проєкт подаватися не може. Це отримувач”.

Генератори та сонячні панелі — це обов’язково?

“Немає таких умов”.

Найважливіше — це якісна проєктно-кошторисна документація

Попри значний обсяг цифр, критеріїв і технічних вимог, фінальний меседж вебінару звучав напрочуд просто — і саме тому виглядав особливо переконливо.

Найважливіше — це якісна проєктно-кошторисна документація і це головна тенденція відбору 2026 року: успіх заявки визначається не швидкістю подання, а якістю підготовки.

Якісний проєкт — це вже не просто комплект документів. Це узгоджена система рішень:

– реалістичні та актуальні кошториси,
– продумана технологія харчоблоку,
– дотримання вимог HACCP,
– зрозуміла фінансова модель,
– чітка логістика (особливо для опорних кухонь),
– і головне — внутрішня готовність громади реалізовувати цей проєкт.

Фактично у 2026 році субвенція дедалі більше стає інструментом стратегічного розвитку, а не окремої інфраструктурної модернізації.

І якщо узагальнити ключову ідею вебінару в одному практичному формулюванні, вона звучить так:

Модернізація харчоблоку починається не з ремонту і не з закупівель. Вона починається з якісної логіки проєкту.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про фабрику шкільних обідів: “Репортаж із першого в Україні підприємства централізованого приготування їжі для шкіл”.

У матеріалі використані файли презентації спікерів вебінару “Особливості відбору проєктів з модернізації харчоблоків закладів освіти у 2026 році”.