Реформа НУШ: зупинити не можна продовжувати

Насправді розстановка коми в цьому реченні очевидна – треба продовжувати, як би не хотілось спростити життя та залишити все по-старому.

Нагадаємо, медіа НУШ розповідало “Профільна освіта у старшій школі: як запроваджується реформа” і за цей час реформа української освіти пройшла початковий та базовий етап і дійшла до найскладнішого – реформи старшої школи.

Яким би болючим не був процес реалізації реформи НУШ, важливо, що він повністю відрізняється від радянського шаблону. Але відмовитись від старих підходів деякі громади та батьки не готові. Як результат – ми бачимо створення петицій і навіть законодавчі ініціативі щодо перегляду реформи НУШ та забезпечення можливості учням, які розпочали навчальний процес у 2020-2021 роках, завершити здобуття повної загальної середньої освіти в тому самому закладі, до якого вони вступали.

Але цього права учнів ніхто не позбавляє – в публікації “Хто з учнів 9 класів зможе не переходити в академічні ліцеї” медіа НУШ розповідало, що діти, які не беруть участь в експерименті, якщо не мають бажання переходити в академічні ліцеї, зможуть продовжити навчання у своїй старій школі. Проте вони не будуть мати переваг, які надають школярам та школяркам сучасні академічні ліцеї.

Реформа НУШ при цьому не скасовується і продовжує впроваджуватися.

Міністерство освіти та науки прокоментувало аспекти реалізації третього етапу реформи НУШ.

Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України говорить, що МОН зараз бачить спроби підважити реформу Нової української школи через винесення в публічний простір питань, які не мають прямого стосунку до її змісту: “Дуже важливо не плутати це з реальним зворотним зв’язком від громад, батьків, вчителів — ми його отримуємо і враховуємо в роботі. Наприклад, ми бачимо, що частина громад (з різних причин) не встигає реалізувати рекомендації по мережі. І ми усвідомлюємо, що ми не можемо нашкодити освітньому процесу дітей. У відповідь на це ми підготували додаткові рішення для підтримки цих громад. Днями ці рішення народні депутати внесли до Парламенту для голосування у залі. Сподіваємося, вони будуть підтримані, а Міністерство напрацює зрозумілу і робочу техніку впровадження цих пропозицій”.

Безумовно, що трансформація освіти є такою ж важливою умовою євроінтеграції України, як і зміни в судовій чи економічній сферах. І перехід на 12-річну школу — це не про “додатковий рік”, а про приведення системи до європейського стандарту, що спрощує визнання українських документів у світі і водночас означає відхід від застарілої радянської моделі.

“11-річна освітня система сьогодні зберігається переважно в країнах, що залишаються в логіці минулого (Росія, Білорусь ). Ми обрали рухатися вперед і впроваджуємо підходи, які застосовуються в освітніх системах західних країн Європи”, — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Реформа НУШ ще знаходиться у пілотуванні і з 1 вересня 2026 року 150 ліцеїв розпочнуть упровадження нової моделі старшої школи. Серед них — школи з міських і сільських громад, з різною кількістю учнів і форматами навчання, з гірських і прифронтових територій, ліцеї з пансіонами для проживання, а також заклади з навчанням мовами національних меншин. Ці ліцеї отримають 1,2 млрд грн на оновлення освітніх просторів і обладнання. Йдеться про сучасні лабораторії, техніку та інструменти, які дають можливість працювати з експериментами, технологіями та практичними завданнями.

Наразі 35-40% громад вже мають затверджені мережі і реорганізовані заклади. Важливо, що реорганізація закладу не означає автоматичної втрати ліцензії, підкреслює Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України: “Це питання окремого управлінського рішення і проактивних дій засновника закладу. У разі підтримки нардепами запропонованих змін до Закону, навіть після реорганізації школи в гімназію, вони зможуть подати запити на отримання ліцензії за старим стандартом, де діти навчаються 11 років. Оскільки органом, який ліцензує – є регіон, то, вони зможуть видати свідоцтво про повну загальну середню освіту, теперішнім девʼятикласникам”.

Також заступниця міністра розвіяла міфи, що впровадження реформи старшої профільної школи передбачає закриття закладів освіти: “Реорганізація – це про те, що громади мають визначити, які саме заклади освіти стануть ліцеями, гімназіями чи початковими школами”.

Час на впровадження нових підходів був – Закон передбачав, що до 1 вересня 2024 року області мають затвердити проєктні планові мережі закладів освіти.

“Ці рішення були ухвалені не всюди одразу, однак, на сьогодні такі мережі затверджені вже майже в усіх регіонах, окрім Івано-Франківської області та міста Київ. Решта, в тому числі прифронтові області, - мають затверджені мережі”, - наголосила Надія Кузьмичова.

Згідно із законом “Про повну загальну середню освіту” до 1 вересня 2027 року мережа ліцеїв має бути повністю готова. Ліцеї стають окремими юридичними особами або мають бути відокремлені від початкової школи та гімназії за певними винятками.

“Ми просимо громади не чекати літа 27-го року, а приймати рішення вже зараз, аби встигнути підготувати вчителів та інфраструктуру. МОН супроводжуватиме ці процеси через 150 пілотних ліцеїв з вересня цього року. Вони стануть майданчиками, де ми відпрацюємо всі складні моменти: від розкладу до фінансування змінних груп”, – каже Надія Кузьмичова.

Також МОН підкреслило: діти, які не навчаються за програмою НУШ та будуть переходити у 10-й клас наступного року, донавчаються за державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Щодо вступу до ліцею, то конкурсний відбір заклад може організовувати в єдиному випадку — якщо охочих більше, ніж місць.

Нагадаємо, раніше освітня омбудсменка Надія Лещик пояснила проблему і сформулювала пропозиції до Міністерства освіти і науки та до громад щодо кроків, які б дозволили врахувати інтереси дітей та не вийти за межі правового поля в публікації “Де навчатися учням 10-х та 11-х класів у 2026/2027 та 2027/2028 н.р”.

Фото – Facebook Оксена Лісового та Надії Кузьмичової