Вшановуємо пам’ять загиблих освітян: Світлана Зенченко із Семенівки на Чернігівщині

Платформа пам’яті Меморіал спільно з медіа НУШ вшановують пам’ять загиблих працівників освіти та їхніх вихованців.

В Україні діє закон, який впроваджує щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00 для вшанування загиблих внаслідок агресії РФ. Це обов’язковий захід для державних установ, місцевої влади та ЗМІ, що покликаний консолідувати суспільство. Медіа НУШ долучається до загальнонаціональної хвилини пам’яті. 

55-річна Світлана Зенченко загинула 9 квітня 2024 року в прикордонному місті Семенівка на Чернігівщині. Вона їхала велосипедом додому з роботи, коли почався обстріл “Градами”. Поряд розірвався снаряд.

Світлана народилася в Семенівці. Після школи навчалася в Чернігівському фаховому музичному коледжі. Працювала в музичній школі у Новгороді-Сіверському. Згодом одружилася і повернулася в рідне місто, де влаштувалася в музичну школу. Викладала в класі баяну та акордеону. Своє життя присвятила музиці та дітям.

Коли почалася повномасштабна війна, Семенівська громада опинилася під російськими обстрілами. Світлана жила не далеко від школи. 9 квітня 2024-го вона поїхала туди в паузі між обстрілами, але не встигла дістатися додому, розповів чоловік Валерій.

“У нас жінки мають чорнобильську пільгу, тому йдуть на пенсію в 55 років. Світлана тільки оформилася. Хотіла допрацювати той рік і звільнятися. Уроки вже проходили дистанційно, дружина ж вважала, що так навчити дитину грати на інструменті неможливо. Вона дуже відповідально ставилася до роботи. В школу поїхала, бо їй потрібен був інструмент, щоб онлайн показати дитині, як поставити пальчики на клавішах, – пригадав Валерій.

Світлана також захоплювалася птахівництвом. Вирощувала індиків. А ще замовила особливий вид курей, які несли червоні яйця і їх не потрібно було фарбувати на Великдень.

“Моя Світлана була щирою, доброзичливою, душею компанії. Удома стоїть її фортепіано, ніхто на ньому більше не грає…”, – сказав Валерій.

Світлану Зенченко поховали на кладовищі в її рідному місті.

У неї залишилися чоловік, син і донька.

Допоможіть вшанувати пам’ять загиблих українців – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму для загиблих військових та форму для убитих росією цивільних.