Закон №10399: Верховна Рада змінила модель фінансування вищої освіти – як працюватимуть бюджетні місця та гранти

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №10399, який змінює підхід до державного фінансування здобуття вищої освіти. Документ передбачає поєднання державних і регіональних бюджетних місць із грантовою підтримкою та має дати вступникам більше можливостей обирати бажану спеціальність і заклад освіти. 

Про це повідомило МОН.

Нова модель передбачає кілька способів державної підтримки: державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, а також державні гранти.

За словами заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, ідея реформи полягає в тому, щоб фінансування більше залежало від освітнього вибору вступника, його результатів і якості програми, яку він обирає.

Що буде з бюджетними місцями

Бюджетне навчання не скасовують. Для цивільної вищої освіти зберігаються державні та регіональні бюджетні місця, на які вступатимуть на конкурсній основі.

Кількість таких місць плануватимуть з урахуванням потреб ринку праці. Для цього Міністерство економіки має використовувати інформаційно-аналітичну систему, яка аналізуватиме потребу держави, економіки та суспільства у фахівцях.

Окремо передбачено регіональне замовлення. Області та громади зможуть фінансувати підготовку фахівців, які необхідні для розвитку конкретного регіону.

Державне замовлення також залишається для сектору безпеки й оборони. Йдеться, зокрема, про військові заклади вищої освіти, заклади зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи університетів.

Як працюватимуть гранти на навчання

Грант стане ще одним способом отримати державну підтримку. Вступник спочатку вступатиме на контракт, а держава компенсуватиме частину або всю вартість навчання залежно від виду та розміру гранту.

Закон передбачає кілька категорій грантів:

• академічні – для вступників із високими результатами зовнішнього оцінювання;
• Гранти Героїв – для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни, осіб з особливими заслугами перед Батьківщиною та постраждалих учасників Революції Гідності;
• соціальні – для соціально вразливих категорій;
• спеціальні – за мистецькі та спортивні досягнення;
• гранти на підготовку офіцерів запасу.

Конкретні розміри грантів і порядок їх призначення визначатиме Кабінет Міністрів.

Механізм грантової підтримки вже випробовували протягом дворічного експерименту. За даними МОН, понад 25 тисяч студентів отримали гранти, а їхній середній розмір становив 23 600 грн.

Таким чином, вступник зможе не обмежуватися лише тими університетами та програмами, де є бюджетні місця. Якщо він вступить на контракт і відповідатиме вимогам для отримання гранту, частину вартості навчання покриватиме держава.

Хто зможе повторно здобути освіту за державною підтримкою

Закон також розширює можливості для освіти впродовж життя.

Люди, які раніше вже здобували певний рівень вищої освіти за бюджетні кошти або державним грантом, за визначених умов зможуть повторно отримати державну підтримку для здобуття того самого ступеня.

Зокрема, це стосуватиметься людей, які після попереднього навчання мають щонайменше сім років страхового стажу, втратили можливість працювати за попередньою професією через стан здоров’я, а також окремих категорій ветеранів та постраждалих учасників Революції Гідності.

Коли запрацюють нові правила

Реформа фінансування впроваджуватиметься поступово. Норми щодо академічних грантів мають запрацювати через місяць після офіційного опублікування закону. Основні положення нової моделі фінансування мають діяти з 1 січня 2027 року.

Для студентів, які вже навчаються, передбачено збереження чинних умов. Вони продовжать навчання за правилами, які діяли на момент їхнього зарахування, до завершення навчання.

Під час Серпневої конференції заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко також пов’язав нову модель фінансування з реформою старшої профільної школи. За його словами, уже цього року 72% вступників обрали перший пріоритет, а 95% – один із трьох перших пріоритетів. На його думку, це свідчить про більш усвідомлений вибір спеціальності та освітньої програми.

Трофименко зазначив, що надалі МОН планує посилювати співпрацю між університетами та старшими профільними ліцеями. Зокрема, йдеться про залучення викладачів університетів до освітнього процесу в ліцеях.

Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив, що нова модель не скасовує конституційного права на безоплатну вищу освіту. За його словами, бюджетні місця зберігаються, а нова система має додати до них інші інструменти державної підтримки.

Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” повідомляло, що вступники можуть уперше підписати договір про навчання онлайн: як це зробити в електронному кабінеті.

Фото – istockphoto