Як депутати боролися за повернення грошей на укриття для освіти

У проєкті бюджету на 2027 рік обсяг субвенції на будівництво укриттів був зменшений майже вдвічі - до 3,7 млрд грн (порівняно з 6 млрд грн у 2026 році). Це спричинило гостре обговорення проблеми забезпечення закладів освіти укриттями під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко наголосив, що безпека навчання та забезпечення очного формату є пріоритетом, який потребує суттєвих капіталовкладень.

“Нам потрібні нові бомбосховища, нам потрібно нові протирадіаційні укриття, підземні школи і добудовувати ті, що вже розпочали роботу”, - сказав міністр.

Проте ситуація така, що деякі громади не можуть добудувати навіть ті укриття, які вже почали робити, не кажучи вже про нові об’єкти.

Позиція Міністерства фінансів щодо скорочення коштів

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев пояснив, що скорочення капітальних видатків на 20% відбулося по всіх цивільних галузях через необхідність перенаправлення ресурсів на сектор безпеки й оборони. Крім того, Мінфін звернув увагу на вкрай низький рівень використання виділених коштів на місцях (лише близько 24% касових видатків станом на 1 вересня).

Єрмоличев підкреслив проблему неефективного планування місцевою владою.

“Оце такий хаос внизу в пріоритетності, як приймаються рішення внизу… За три роки ми не спромоглися використати той ресурс, який є на місцях, і добудувати ті школи”, - сказав він.

Зокрема, було наведено приклад Харківської області, де залишилися невикористаними 1,4 млрд грн дотаційних коштів.

Реакція Комітету ВРУ: змініть підхід, а не зрізайте кошти

Представники Комітету (зокрема Сергій Бабак та Сергій Колебошин) категорично виступили проти скорочення субвенції, назвавши це неприпустимим кроком під час війни.

“Мені здається, що це політичне самогубство — зменшити кількість грошей, які закладається на укриття”, - сказав очільник Комітету ВР з питань освіти науки та інновацій Сергій Бабак.

Депутати зазначили, що низький відсоток засвоєння коштів зумовлений невідповідністю бюджетних процедур реаліям будівництва масштабних об’єктів.

“Колеги, нам треба не суму коригувати на відсоток використання, як зараз воно виглядає, а треба змінити підхід сам. Ну неможливо укриття, підземну школу за 150–200 млн грн побудувати за рік”, - наголосив Сергій Колебошин.

Також було порушено питання безкарності проектних організацій, які регулярно завищують кошториси в процесі будівництва або припускаються грубих помилок у геодезії, що призводить до затримок і додаткових витрат сотень мільйонів гривень.

Пояснення МОН щодо специфіки капітального будівництва

Заступниця міністра освіти Анастасія Соболева пояснила, що низькі показники освоєння коштів на початку року є типовими для капітального будівництва, оскільки основні фінансові розрахунки й закриття актів виконаних робіт відбуваються восени та в грудні.

У 2026 році до програми укриттів було відібрано 131 об’єкт (113 шкіл та 18 дитсадків).

Анастасія Соболєва також вказала на жорсткі законодавчі рамки, які заважали уряду оперативно перерозподіляти залишки невикористаних місцевих дотацій між об’єктами.

“Знизу постукали”

Голосом адміністрацій на місцях стала народна депутатка Лариса Білозір, яка вказала, що ключові перешкоди криються в бюрократизованих урядових постановах і надмірному тиску правоохоронців.

“Постанова МОН про те, як використовуються кошти на укриття — це ключик до всього. Там було прописано тільки вісім прифронтових областей… Натомість на Вінниччині жодного підземного укриття, хоча Ладижин постійно бомблять”, - обурилася депутатка.

Вона додала, що підрядники масово відмовляються брати участь у тендерах через ризики кримінальних проваджень.

“Побоювання громад знаєте чого? Тому що кожен проект від мільйона — кримінальна справа одразу. Такі вимоги і такий тиск правоохоронних органів. Підрядників немає… З державою ніхто не хоче мати справу”.

Не вирішимо проблему з укриттями - будемо мати проблему з ВВП

Освітня омбудсменка Надія Лещик акцентувала увагу на критичних наслідках непристосованості укриттів для освітнього процесу.

“У нас шалені освітні втрати. Дійсно, дітей неможливо навчати в укриттях — ті для цього не пристосовані. І ці освітні втрати у нас потім вплинуть на ВВП країни”.

Вона закликала повернути фінансування укриттів щонайменше до рівня 6 млрд грн, а також передбачити цільові субвенції для закладів дошкільної та професійної освіти, де навчання в дистанційному форматі є неефективним або неможливим.

У підсумку Комітет ухвалив рішення наполягати на поверненні повноцінного обсягу субвенції на укриття (6 млрд грн) під час підготовки проекту бюджету до першого читання, а також ініціювати зміну бюджетного механізму з однорічного на багаторічний.

Читайте також: Підземні укриття закладів освіти: коли нові вимоги та старі проблеми створюють профанацію справжнього будівництва

Фото - Освіта та наука