Навчання мовами нацменшин: у Раді зареєстрували законопроєкт

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який закріплює право дітей із національних меншин та корінних народів України навчатися рідною мовою поряд із державною. Документ також має врегулювати освітні права меншин у межах зобов’язань України щодо вступу до Європейського Союзу.

Про це повідомило Міністерство освіти і науки.

Йдеться про законопроєкт №16119 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України”.

Запропоновані зміни передбачають можливість навчання мовою корінного народу або національної меншини разом із вивченням української. Додаткові права стосуватимуться мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, а також мов корінних народів України. Російська мова до цього переліку не входить.

Водночас українська залишатиметься державною мовою освітнього процесу. Законопроєкт не скасовує гарантій щодо її вивчення, вільного володіння та використання в освіті.

Якщо діти навчаються у класі мовою корінного народу або національної меншини, батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів, які викладаються українською. Для цього буде потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу або групи.

Також законопроєкт запроваджує статус “заклад національної меншини (спільноти) України”. Його зможе отримати школа, де понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.

За розрахунками Міністерства освіти і науки, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

Щоб зберегти статус, у закладі має залишатися щонайменше 20% учнів, які навчаються мовою відповідної меншини. Якщо їхня частка стане меншою, право на статус припинятиметься за погодженням із МОН.

Окремо передбачено можливість дублювати мовою національної меншини вивіски, документи про освіту за заявою батьків та службову документацію для класу, де навчаються цією мовою. Це право діятиме незалежно від того, чи має школа статус закладу національної меншини.

Для комунальних закладів зі статусом школи національної меншини або корінного народу реорганізація чи ліквідація потребуватиме погодження з МОН. Водночас засновник має гарантувати учням можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у межах тієї ж громади, якщо цього хочуть батьки.

За оцінкою МОН, відповідна норма може стосуватися максимум 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Законопроєкт також містить окрему норму щодо керівників приватних закладів освіти. Керівники, які вже обіймають посади на момент набрання законом чинності, у закладах із класами або групами, де навчання відбувається мовою корінного народу чи національної меншини, звільнятимуться від обов’язку підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом на час перебування на посаді. При цьому вимога володіти та застосовувати державну мову залишатиметься чинною.

За даними МОН, ця норма стосуватиметься керівників 29 закладів по всій Україні.

Як зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, законопроєкт має одночасно врегулювати освітні права національних меншин і корінних народів, зберегти роль української мови в освіті та сприяти виконанню євроінтеграційних зобов’язань України.

За його словами, захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”, а ухвалення відповідних змін має створити умови для подальшого просування переговорів щодо наступних кластерів.

У МОН зазначають, що законопроєкт розробляли після консультацій із Європейською комісією та представниками національних меншин України. Документ також обговорювали в межах Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при Державній службі з етнополітики та свободи совісті, де його підтримали в нинішній редакції.

Далі законопроєкт мають розглянути на профільному парламентському комітеті, після чого його можуть винести на голосування у Верховній Раді.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що Україна готує зміни до закону про освіту через вимоги Угорщини щодо нацменшин.

Фото – istockphoto