Як працює локальний алгоритм дій на різні безпекові випадки в окремо взятому ліцеї

В ліцеї №309 міста Києва розробили власний алгоритм дій на різні безпекові сценарії, які можливі за теперішніх умов. Директорка лицею Ольга Тимошенко детально описала план дій на своїй сторінці у Фейсбуці.

З дозволу авторки публікуємо запропонований алгоритм із незначними скороченнями. Повний текст ви зможете знайти за посиланням.

Закликаємо вас висловлювати свої думки, пропозиції, можливо інші алгоритми, які застосовують у ваших закладах освіти.

Залишайте свої думки в коментарях або пишіть на пошту медіа НУШ [email protected] з поміткою: алгоритми дій під час тривог. Будемо ділитися ними на сторінках нашого медіа.

Останні тижні ще раз показали: у школі сьогодні недостатньо мати один план “на всі випадки життя”. Повітряні тривоги, блекаути, перебої з водою чи теплом, тривале перебування дітей в укритті, зміна формату навчання, харчування в непередбачуваних умовах — кожна така ситуація ставить перед директором дуже конкретне запитання: що ми робимо саме зараз?

Не “взагалі”. Не “колись розберемося”. А хто, коли і на підставі чого приймає рішення, що відбувається з навчанням, харчуванням, дітьми, працівниками, як і коли про це повідомляємо батьків.

Саме тому, спираючись на нові рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах війни та рішення колегії департаменту освіти і науки, ми розробили локальний алгоритм для нашого ліцею №309.

І от тут для мене є дуже важливий момент.

Після мого недавнього “гучного” допису про харчування під час тривоги було дуже багато коментарів. Різних. Не всі вони були приємними. Але саме серед них я знайшла пораду сумчан, яка допомогла вирішити проблему, над якою сама довго ламала голову: не готувати повний обсяг їжі наперед, якщо зранку триває тривога, а коригувати час і обсяг приготування після відбою та фактичного прибуття дітей.

І це ще раз нагадало мені: іноді правильне рішення народжується не в кабінеті директора.

Тому мені особливо подобається, що в нових рекомендаціях уже передбачені різні режими харчування: аварійне меню, мономеню, кейтеринг, резервні набори. Тобто не вдавати, що за будь-яких обставин школа працюватиме так само, як у звичайний день, а мати кілька безпечних і реалістичних сценаріїв.

АЛГОРИТМ ДІЙ

Організація освітнього процесу в ліцеї №309 в умовах зміни безпекової ситуації

1. Головний принцип

• Життя і здоров’я дітей та працівників — безумовний пріоритет.

• Формат навчання визначається не бажанням “працювати як завжди”, а реальною безпековою та ресурсною спроможністю ліцею.

• Рішення можуть стосуватися всього ліцею, окремих паралелей, класів або груп.

2. Які моделі можемо застосовувати:

• Очна — коли можна безпечно прибути, перебувати в ліцеї та перейти до укриття.

• Комбінована — коли очне навчання можливе лише для частини класів або груп.

• Дистанційна — коли безпечне перебування в ліцеї неможливе або ресурси закладу недостатні.

• Аварійно-адаптивна — коли через тривоги, блекаут чи перебої мереж неможливо працювати за звичайним розкладом.

3. Що оцінюємо перед рішенням:

• рішення та обмеження уповноважених органів;

• стан укриттів і маршрутів евакуації;

• можливість безпечного прибуття дітей і працівників;

• електроживлення, освітлення, вентиляцію, тепло, воду, каналізацію;

• реальний запас питної води;

• кадрову спроможність;

• можливості дистанційного навчання і зв’язку;

• можливість організувати харчування.

4. Якщо повітряна тривога почалася до занять:

• Учні не повинні наражатися на небезпеку дорогою до ліцею.

• Якщо дитина вже прибула до ліцею — її спрямовують до укриття.

• Якщо тривога триває до початку уроків — навчання розпочинається дистанційно.

• Повернення до очного навчання відбувається лише після окремого повідомлення адміністрації.

• Локальний орієнтир для ліцею №309: якщо станом на 10:00 тривога триває, день, як правило, продовжується дистанційно.

5. Якщо тривога почалася під час уроків

• Урок припиняється, учні організовано переходять до укриття.

• Після прибуття проводиться звірка кількості дітей.

• Першочерговий супровід — молодшим школярам, дітям з ООП та тим, хто потребує допомоги.

• Після відбою адміністрація визначає: повернення до класів, скоригований розклад, продовження роботи в укритті або зміну моделі навчання.

6. Якщо тривога затягнулася

• Після 120 хвилин безперервного перебування в укритті обов’язково переглядаємо подальший формат роботи.

• Оцінюємо стан дітей, вентиляцію, освітлення, санітарні умови, воду та харчування.

• Можливі скорочені заняття, повторення, консультації, асинхронні завдання або припинення освітньої діяльності на користь відновлення і безпеки.

7. Навчання в укритті

• Безпечна місткість укриття і його навчальна спроможність — не одне й те саме.

• Повноцінні уроки проводимо лише там, де є реально обладнані навчальні місця.

• В інших зонах можливі читання, повторення, індивідуальна робота, консультації, спокійні проєктні завдання.

• За вираженого стресу навчальне навантаження зменшуємо.

8. Блекаут, вода, тепло, зв’язок

• Наші генератори не забезпечують автономну роботу всього ліцею — лише визначені критичні потреби.

• Технічний запас води використовується лише для санітарно-технічних потреб, не для пиття чи приготування їжі.

• Запас питної води обмежений. За тривалої відсутності водопостачання потрібне підвезення або зміна моделі навчання.

• За відсутності тепла контролюємо фактичну температуру; за неприйнятних умов скорочуємо очне перебування або переходимо на іншу модель.

• За втрати інтернету використовуємо телефон, SMS, офлайн-інформування та автономні навчальні матеріали.

9. Харчування в надзвичайних умовах

• Штатне мультименю — коли харчоблок працює у звичайному режимі.

• Аварійне меню — спрощений набір безпечних страв при часткових перебоях води, енергії, логістики або тривалих тривогах.

• Мономеню — одна безпечна страва або комплект для більшості учнів, коли вибір із кількох страв неможливий.

• Кейтеринг — якщо власне приготування тимчасово неможливе, але безпечна доставка можлива.

• Резервний набір — якщо гаряче харчування організувати неможливо.

• Якщо зранку триває тривога і діти не прибули, час і обсяг приготування коригуємо, щоб не створювати невиправданих втрат продуктів.

• Дієтичні потреби та алергії враховуються в усіх режимах.

10. Дистанційне навчання

• Дистанційний режим має бути готовим до застосування без створення системи “з нуля”.

• Основне цифрове середовище — Google Workspace for Education та ІКС “Єдина школа”.

• За нестабільного зв’язку використовуємо асинхронні матеріали та автономні навчальні кейси.

• Учень не повинен мати негативних наслідків лише через неможливість приєднатися до уроку під час тривоги, блекауту чи втрати зв’язку.

11. Комунікація з батьками

• Повідомлення мають бути короткими й однозначними: який формат, для кого, з якого часу, який розклад і коли буде наступне повідомлення.

• Опитування батьків допомагає планувати роботу, але не замінює вимог безпеки та оцінки реальної спроможності ліцею.

• У разі втрати цифрового зв’язку використовуємо резервні канали.

12. Повернення до звичайного режиму

• Повертаємося до очної або іншої базової моделі лише після усунення причин, що змусили її змінити.

• Після тривалого альтернативного режиму аналізуємо освітні втрати, участь учнів, доступність матеріалів і організаційні проблеми.

• Алгоритм переглядаємо після змін законодавства, ресурсів ліцею або проблем, виявлених під час практичного застосування.

З додатками, які власне визначають всі альтернативні механізми зв’язку, комунікації, організації харчування тощо, можна ознайомитися за посиланням.

Більше думок читайте в нашій рубриці “Погляд”

Фото - з фейсбук-сторінки Ольги Тимошенко