Освітня омбудсменка запропонувала зміни до Трудового кодексу для захисту прав педагогів

Освітня омбудсменка Надія Лещик передала до Верховної Ради пропозиції до проєкту нового Трудового кодексу України. Вони стосуються робочого часу вчителів, оплати праці, тривалості відпусток, строкових трудових договорів, дисциплінарної відповідальності та захисту від мобінгу.

Про це стало відомо з офіційного сайту освітнього омбудсмена.

Разом із працівниками Служби освітнього омбудсмена Надія Лещик опрацювала законопроєкт № 16010, зареєстрований 2 вересня 2026 року. Під час аналізу вона зосередилася на положеннях, які безпосередньо впливають на трудові права працівників сфери освіти.

Робочий час педагогів

Проєкт Трудового кодексу передбачає, що нормальна тривалість робочого часу працівника не повинна перевищувати 40 годин протягом семи днів. Водночас колективними угодами, договорами та іншими документами роботодавця можна буде встановлювати меншу норму.

Освітня омбудсменка запропонувала передбачити можливість визначення скороченої тривалості робочого часу також спеціальними законами. Це важливо, оскільки норми педагогічного навантаження та скороченого робочого часу вже врегульовані окремими законами для працівників дошкільної, професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

Водночас закони “Про повну загальну середню освіту” та “Про позашкільну освіту” не встановлюють скороченої тривалості робочого часу для педагогів відповідних закладів. Тому Лещик вважає за необхідне внести зміни й до цих законодавчих актів.

Як пропонують змінити оплату праці вчителів

Освітня омбудсменка підтримала положення проєкту, за яким мінімальну заробітну плату не використовуватимуть як розрахункову величину для визначення посадових окладів та інших виплат.

Вона нагадала, що з 1 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України змінив підхід до оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Відповідно до постанови уряду № 1078 від 31 серпня 2026 року, посадові оклади розраховують на основі базової величини 28 885 гривень, яку множать на відповідний коефіцієнт.

За новою схемою посадовий оклад становить:

• для спеціаліста без категорії – 13 865 грн;
• для спеціаліста другої категорії – 14 154 грн;
• для спеціаліста першої категорії – 14 731 грн;
• для спеціаліста вищої категорії – 15 020 грн.

Натомість якби продовжувала діяти норма про посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох мінімальних зарплат, у 2026 році він становив би 25 941 гривню.

Наразі дію відповідної норми статті 61 Закону України “Про освіту” призупинено на 2026 рік. За словами омбудсменки, її дію зупиняли й у попередні роки.

Лещик запропонувала змінити цю норму, щоб узгодити законодавство з оновленою системою оплати праці. Надалі підвищувати зарплати педагогів можна буде, зокрема, шляхом збільшення коефіцієнтів.

Відпустки педагогів позашкільної освіти

Проєкт Трудового кодексу передбачає право керівників закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників на щорічну оплачувану відпустку тривалістю до 56 календарних днів. Освітня омбудсменка підтримала цю пропозицію.

Водночас вона звернула увагу на нерівність у тривалості відпусток педагогів позашкільної освіти порівняно з працівниками інших закладів освіти.

Наразі для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти передбачено 42 календарні дні відпустки. Тому Лещик запропонувала після ухвалення нового Трудового кодексу ініціювати зміни до відповідної постанови Кабінету Міністрів України, щоб чітко встановити для цієї категорії працівників відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Трудові договори та безпека дітей

Окремий блок пропозицій стосується працевлаштування людей, яким заборонено працювати в контакті з дітьми, та припинення трудових відносин із працівниками, які перестали відповідати встановленим вимогам.

Освітня омбудсменка підтримала положення проєкту, яке дозволяє роботодавцю розірвати трудовий договір у разі вчинення аморального проступку працівником, що виконує виховні або навчальні функції. Це стосується також випадків, коли відповідні дії не пов’язані безпосередньо з роботою.

Водночас Лещик наголосила, що чинне законодавство не повністю врегульовує ситуації, коли працівник закладу освіти втрачає право працювати з дітьми вже після працевлаштування. Наприклад, якщо його притягнули до відповідальності за булінг або домашнє насильство чи він вчинив кримінальне правопорушення.

За словами омбудсменки, виникає правова колізія: роботодавець має припинити трудові відносини з людиною, яка не відповідає встановленим вимогам, але законодавство не завжди надає для цього чітку правову підставу. Водночас звільнення без належних підстав може бути визнане незаконним.

Для розв’язання проблеми вона запропонувала:

• заборонити приймати на роботу на посади, що передбачають контакт із дітьми, осіб, яким такий контакт заборонений законом;
• передбачити можливість звільнення працівника, якщо після працевлаштування виникли відповідні обмеження або з’ясувалося, що він подав неправдиву інформацію про їх відсутність;
• встановити строк попередження про таке звільнення – не пізніше ніж за 14 днів;
• визначити перелік документів для працевлаштування, порядок перевірки відповідності працівників установленим вимогам і наслідки виявлення порушень.

Також Лещик запропонувала запровадити щорічне подання педагогами письмової заяви-декларації про відсутність законодавчих обмежень на роботу з дітьми. Подання неправдивих відомостей, на її думку, має стати підставою для звільнення.

Строкові трудові договори та сумісництво

Проєкт передбачає обмеження на послідовне укладення строкових трудових договорів з одним працівником для виконання тієї самої трудової функції. За загальним правилом допускається не більше двох таких договорів, а їхня загальна тривалість у визначених випадках не повинна перевищувати трьох років.

Якщо інтервал між договорами становить не більше 42 днів, їх вважатимуть укладеними послідовно.

Освітня омбудсменка звернула увагу, що в закладах освіти поширена практика укладення договорів із педагогами на один навчальний рік із подальшим звільненням. Оскільки канікули можуть тривати понад 42 дні, запропонований механізм створює ризики для працівників, які послідовно виконують ту саму роботу.

Лещик запропонувала врегулювати це питання в Трудовому кодексі або Законі України “Про освіту”. Крім того, вона вважає, що окремого законодавчого врегулювання потребує сумісництво педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Дисциплінарна відповідальність педагогів

У проєкті Трудового кодексу передбачено різні види відповідальності за порушення трудового законодавства. Водночас окремого механізму дисциплінарної відповідальності працівників документ не встановлює.

Замість догани роботодавець має письмово попередити працівника про можливе звільнення за повторне порушення трудових обов’язків. Таке попередження потрібно зробити протягом 10 днів після встановлення порушення.

На думку освітньої омбудсменки, відсутність догани як дисциплінарного заходу може створювати ризики повторення порушень.

Для врегулювання питання вона запропонувала два варіанти: повернути до проєкту дисциплінарну відповідальність і догану або детально прописати процедуру письмового попередження, порядок фіксації порушень та механізм оскарження таких рішень.

Як пропонують змінити визначення мобінгу

Ще одна пропозиція стосується захисту працівників від мобінгу – цькування на роботі.

Проєкт Трудового кодексу пропонує визначати мобінг як умисні дії роботодавця, працівника або групи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності чи ділової репутації людини, зокрема через фізичний, психологічний або економічний тиск. При цьому мобінгом пропонують вважати не лише систематичні чи повторювані, а й одноразові умисні дії.

Освітня омбудсменка запропонувала вилучити згадку про одноразові дії з цього визначення. Вона пояснила, що це може призвести до необґрунтованих звинувачень у цькуванні через одиничні конфлікти на роботі, а також ускладнити встановлення умисності дій.

Водночас Лещик наголосила, що законодавство про захист від мобінгу потребує вдосконалення. Зокрема, необхідно чіткіше визначити ознаки та форми цькування, оскільки довести факт мобінгу на практиці складно, а судова практика в цій сфері ще формується.

Свої пропозиції щодо проєкту Трудового кодексу України освітня омбудсменка надіслала до Верховної Ради.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, чи потрібно повертати конкурси на посаду директора школи. Позиція омбудсменки та депутата. 

Фото – istockphoto