Готовність шкіл до зими: чому наявність генератора ще не гарантує навчання під час відключень

За результатами моніторингу 10 887 закладів загальної середньої освіти, понад 90% українських шкіл мають спроможність автономно працювати під час тривалих відключень електроенергії – понад вісім годин. Водночас повну або переважну енергетичну автономність забезпечили у 83% закладів.

Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України.

Під час оцінювання враховували п’ять критеріїв: тривалість автономної роботи, наявність альтернативного джерела електроживлення, автономного водопостачання й теплопостачання, а також водовідведення. Переважна готовність означає відповідність чотирьом із п’яти критеріїв.

Найвищі показники готовності зафіксували у прифронтових областях. Зокрема, у Харківській області вони становлять 99,3%, у Запорізькій – 91,3%. Натомість найнижчі результати мають Волинська область – 41,6%, Чернігівська – 43,1% та Одеська – 53,3%.

Найскладніша ситуація в Києві: повну готовність до автономної роботи підтвердили близько 2% шкіл, переважну – 23%.

Водночас у межах державної субвенції 2026 року продовжують посилювати енергетичну стійкість закладів освіти. Ще дев’ять шкіл завершили встановлення та введення в експлуатацію систем автономного енергозабезпечення. Загалом фінансування на це передбачили для 314 закладів.

Обладнання встановили у школах Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Полтавської та Сумської областей. Зокрема, йдеться про сонячні електростанції, системи безперебійного живлення, накопичувачі енергії та зарядні станції.

Ще у п’яти закладах освіти основні роботи завершили, наразі там готуються до введення обладнання в експлуатацію. Це Смолінський ліцей №2 на Кіровоградщині, Бучанський ліцей №3 на Київщині, Вільховецький ліцей на Закарпатті, Комишанський ліцей на Сумщині та Миколаївський фаховий коледж фізичної культури.

Чому наявність генератора не гарантує автономності школи

Водночас співзасновниця громадської організації “Смарт освіта” Івана Коберник в етері телемарафону “Єдині новини” закликає обережно оцінювати показники енергетичної готовності шкіл. За її словами, наявність генератора ще не означає, що заклад зможе повноцінно працювати під час тривалих відключень.

“Думаю, тут ідеться про номінальні речі. Наприклад, у школи запитують: “Чи є у вас генератор?”. Відповідають, що є, і закладу зараховують відповідний показник. Але важливо розуміти, якої потужності цей генератор, на що його вистачає: зарядити телефон, освітити пункт незламності чи забезпечити освітній процес? Чи є для нього пальне?” – пояснила експертка.

Вона також звернула увагу на різницю між показниками регіонів. Зокрема, Коберник не погодилася з оцінкою підготовки Чернігівської області, де, за її словами, 70 закладів мають альтернативне енергоживлення. Експертка припускає, що в Києві такої кількості шкіл із відповідним обладнанням може не бути.

Крім того, навіть потужні генератори потребують значних обсягів пального. Наприклад, обладнання на 100 кВт може споживати 10–20 літрів на годину. Тому важливо не лише встановити його, а й забезпечити регулярне постачання пального. Це, наголошує Коберник, належить до відповідальності засновника школи.

За її словами, у Святошинському районі Києва школи отримують талони на пальне, тоді як у Голосіївському їх мають лише сім закладів із великими генераторами.

Які проблеми з енергозабезпеченням мають київські школи

Медіа “Нова українська школа” також надіслало запити до районних управлінь Києва щодо стану укриттів та енергетичного обладнання в школах. Із десяти районів на запити про укриття відповіли лише три.

Щодо енергозабезпечення, першою надала відповідь Деснянська районна адміністрація. Після додаткового уточнення з’ясувалося, що генератори є в багатьох школах району, а деякі заклади мають обладнання потужністю 100 кВт, здатне забезпечувати потреби всієї школи.

Водночас, за словами Коберник, під час оцінювання готовності закладів важливо враховувати не тільки наявність обладнання, а й те, чи вистачає його потужності для роботи критично важливих систем.

Окремо експертка наголосила на необхідності облаштування укриттів для продовження навчання. За інформацією Київської міської військової адміністрації, лише 161 школа зі 412 у столиці може проводити уроки в укриттях.

Серед важливих умов підготовки закладів до зими Коберник також назвала проведення інтернету в укриття, облаштування вентиляції, гідроізоляцію та встановлення рекуператорів.

Вона зазначила, що прифронтові школи вже мають досвід організації навчання в умовах обмежених ресурсів. Зокрема, там запроваджують навчання у кілька змін, розподіляють класи за днями відвідування, а в окремих закладах проводять заняття навіть у суботу.

Ще один підхід – визначення пріоритетних предметів для очного навчання. Йдеться про українську мову, літературу, історію, математику та природничі науки.

На думку експертки, Києву варто переймати досвід прифронтових регіонів, адже підготовка до зими потребує комплексних рішень. Самої наявності генератора недостатньо – школа має бути спроможною забезпечити роботу укриття, вентиляції та інших необхідних систем, щоб діти могли безпечно продовжувати навчання.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що Уряд виділив 2,3 млрд грн на підготовку шкіл, коледжів і вишів до зими та посилення енергонезалежності.

Фото – depositphotos