Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

17 Листопада 2026

Від онлайн-курсів до друкованих книжок: навіщо команда “Зміст” створила нові підручники для старшокласників

Команда освітнього проєкту “Зміст” розробила чотири підручники для учнів 10 класу. Вони мають не просто давати школярам готові знання, а вчити дискутувати, критично мислити, працювати зі штучним інтелектом і самостійно аналізувати прочитане. Над створенням книжок працювали автори, літературознавці та дизайнери, а перші видання вже проходять апробацію.

Про це розповіла освітня менеджерка, стратегічна кураторка проєкту “Зміст” Олена Северенчук.

Ще кілька років тому команда “Змісту” зосереджувалася передусім на цифрових освітніх матеріалах. За цей час вона підготувала близько 40 модельних навчальних програм, понад 3000 покрокових матеріалів для вчителів, запустила освітню платформу та онлайн-курс, а також навчала педагогів самостійно створювати навчальні курси.

Тому ідея випускати традиційні друковані підручники спочатку не надто захоплювала команду. Освітня менеджерка та стратегічна кураторка проєкту Олена Северенчук зізналася, що тривалий час навіть виступала проти такого формату.

“Якщо навколо так багато цікавих джерел, навіщо зациклюватися лише на умовних трьох сотнях сторінок обраних авторів? Я лобіювала гнучкі інструменти на кшталт цифрових бібліотек. І досі вважаю, що в наш час не можна бути настільки прив’язаними до одного джерела”, – пояснила вона.

Втім, запит на друковані книжки виявився сильнішим за початкові сумніви. До того ж команда вирішила переосмислити сам підхід до підручника, щоб він не був просто збірником інформації, яку учень має запам’ятати.

“Тримати щось у руках завжди надійніше. А якщо переосмислити підходи й естетичну складову – то тим паче! “Що ж, нехай”, – подумала я після чергових переконань моєї дорогої Анастасії Онатій, і понеслося!” – розповіла Северенчук.

За її словами, під час роботи над книжками команда мала дві принципові вимоги: підручник повинен спонукати дітей думати й шукати нестандартні рішення, а також бути естетично привабливим.

“Ніяких калин, верб, неоковирно відмальованих персонажів, поєднань бордового із зеленим та синім і оцього всього до болю знаного”, – наголосила освітня менеджерка.

Наразі в апробації перебувають чотири видання для старшої профільної школи:

  • українська мова (основний рівень) – автори Анастасія Онатій і Тарас Ткачук, видавництво “Літера”;
  • інтегрований курс природничих дисциплін (основний рівень) – за редакцією Руслана Шаламова, видавництво “Ранок”;
  • інтегрований курс української та зарубіжних літератур – автори Настасія Євдокимова, Марина Губіна та Ігор Хворостяний, видавництво “Ранок”;
  • українська література (поглиблений рівень) – автори Ігор Хворостяний, Віра Агеєва та Ростислав Семків, видавництво “Ранок”.

Окрім основного матеріалу, кожен підручник матиме додаткові активності на платформі “Змісту”. Це дасть змогу вчителям доповнювати уроки різними завданнями та навчальними матеріалами.

Підручник з літератури, у якому можна сперечатися з авторами

Одне з нових видань – підручник з української літератури поглибленого рівня – презентували в суботу в Книгарні “Є” на вулиці Лисенка.

Северенчук особливо відзначила його дизайн: за задумом команди, книжка має нагадувати сучасний літературний журнал. Над візуальним оформленням працювало дизайн-бюро Дмитра Буланова.

Однак головна особливість видання – не лише зовнішній вигляд, а й принципово інший спосіб вивчення літератури. Замість переказування творів і заучування біографій учні аналізуватимуть тексти, дискутуватимуть із літературознавцями та шукатимуть помилки у відповідях штучного інтелекту.

Зокрема, автори заклали в підручник підхід “читання зблизька” (close reading). Він передбачає уважну роботу з окремими фрагментами твору, дослідження метафор, слів, авторських рішень і прихованих сенсів. Для цього розробили спеціальний алгоритм із семи кроків.

Ще одна особливість – до письменників учні повертатимуться протягом кількох років. Наприклад, творчість Лесі Українки вивчатимуть у 10, 11 та 12 класах, але щоразу на складнішому рівні й з новими запитаннями.

Замість звичних біографічних довідок у підручнику використали авторські есе літературознавців. Письменники постають не лише як історичні постаті, а як живі люди зі своїми амбіціями, почуттями, захопленнями та суперечностями.

“Українська література – це не суцільна історія страждань. Це історія інтелектуальної сміливості, любові, гумору, іронії, творчих експериментів і великих амбіцій”, – підкреслила Северенчук.

Окрема рубрика “Право на незгоду” заохочуватиме школярів сперечатися з авторами підручника. Учні зможуть не погоджуватися з інтерпретаціями Віри Агеєвої, Ігоря Хворостяного чи Ростислава Семківа, але мають аргументувати свою позицію та підтверджувати її текстом.

Також у книжці передбачили рубрику “Промпт”, присвячену роботі зі штучним інтелектом. Школярі вчитимуться правильно формулювати запити, перевіряти відповіді ШІ та знаходити в них вигадані факти й помилкові інтерпретації.

Наприкінці кожного параграфа учні створюватимуть власний інтелектуальний продукт – есе, маніфест, проєкт, інфографіку або творчу роботу. Доповнюватимуть друковане видання відео, літературні подкасти, мультимедійні завдання та матеріали для самоперевірки.

Водночас новий підхід вимагає від учителів і школярів звикання. За словами Северенчук, педагоги, які беруть участь в апробації, визнають, що працювати з таким підручником непросто, хоча й цікаво. Деякі з них просять додати короткі біографії письменників і більше завдань на відтворення інформації.

Однак автори поки не планують спрощувати концепцію.

Головна ідея команди – змінити роль школяра на уроці літератури. Він має бути не пасивним слухачем, який запам’ятовує готові відповіді, а читачем, дослідником, критиком і співрозмовником, здатним сформувати власну думку.

Методичний посібник про підручник – за посиланням.

Фото – Олена Северенчук


Обговорення