Зразкове освітнє середовище: європейський досвід

Україна розпочала перехід від інспектування шкіл до системи забезпечення якості шкільної освіти. Створена у 2017 році Державна служба якості освіти та її територіальні підрозділи будуть здійснювати зовнішнє оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти – інституційний аудит.

Поки триває розроблення стандартів та рекомендацій із забезпечення якості шкільної освіти та порядку проведення інституційного аудиту, ми вивчаємо досвід різних країн щодо критеріїв та складових ідеальної школи. У цьому матеріалі говоримо про освітнє середовище та те, які підходи застосовують для його формування у Литві, Чехії, Норвегії та Великобританії.

Кожна країна по-своєму уявляє ідеальну школу та її складові. Однак, усі сходяться на тому, що здорове й безпечне освітнє середовище школи є основою якісної освіти. У чотирьох країнах, про які йдеться у статті, освітнє середовище в загальній оцінці шкіл враховують по-різному. Якщо у Чехії це стає контекстом для аналізу і висновків, то в Норвегії може стати причиною притягнення до кримінальної відповідальності. Розглянемо ці приклади детальніше.

Чехія

У чеському шкільному аудиті враховують характеристики регіону, в якому розташована школа, а саме – демографічний та соціоекономічний контекст, її привабливість як для учнів, так і кваліфікованих педагогів. Фінансове та матеріальне забезпечення школи, учнівський склад також мають значення під час аналізу освітнього середовища.

Втім, уся ця інформація жодним чином не впливає на оцінку школи. Це лише орієнтири – дані, які допомагають прояснити ті чи інші процеси та стають частиною пазлу загальної ситуації в усій Чехії. Адже, маючи такі дані, можна порівняти школи, зробити висновки, який регіон потребує більше підтримки. Також це дає сигнал засновникам, на що потрібно звернути особливу увагу для вдосконалення середовища та підвищенні рівня освіти.

Школа має забезпечити фізичну безпеку учнів, учителів та інших шкільних працівників. Це правило стосується всіх без винятку шкіл. Чеська ідеальна школа – та, в якій зробили все необхідне для запобігання нещасним випадкам, та учні якої знають та дотримуються правил безпеки.

Також це школа, яка вживає заходів, щоб запобігти розвитку ризикованої поведінки серед учнів. У такої школи є чітко складений алгоритм дій у разі виникнення таких ситуацій і вона послуговується ними без затримки (кожна школа розробляє його самостійно). Також важливу роль тут грає комунікація із батьками, які можуть надати необхідну інформацію і разом простежити, чи певні дії мають потрібний ефект.

Зразкове освітнє середовище – це відкритий та дружній до дитини простір. Щоб його створити, потрібно комунікувати як з батьками, так і дітьми, просити про зворотний зв’язок й ідеї, як покращити школу. Школа – це не лише місце для уроків і роботи над собою. Насамперед, це простір, до якого хочеться йти і в якому приємно бути. Також це середовище, в якому учні почуваються вмотивованими, потрібними й вислуханими. Тут культивують здоровий спосіб життя і вчать співпраці.

Литва

У новій литовській Концепції хорошої школи йдеться про те, що шкільна освіта має змінюватися так само швидко, як змінюється світ. Школа не може залишатися позаду й має тримати руку на пульсі.

Згідно з новою Концепцією, шкільне середовище повинне бути динамічним, відкритим та функціональним. “Класи без кордонів”, створення свого фізичного простору самими учнями, наповнення віртуального простору (шкільний веб-сайт та його взаємодія з іншими ресурсами) – усе це є основою зразкового для навчання середовища. Тут діти почуваються господарями, адже це їхні малюнки, проекти, аплікації прикрашають стіни. Адже це їхні нотатки, ескізи, моделі й плани висять зусібіч.

Щоб продемонструвати роботу іншим, вона не обов’язково має бути завершеною чи ідеальною. Литовські колеги наголошують, що не лише результат має значення, але й процес, осмислення, дискусія, спроби й помилки на шляху до пізнання нового. А такий сміливий швидко змінюваний простір тільки сприяє цьому.

Норвегія

У Норвегії звертають особливу увагу на адаптивність школи до потреб усіх, зокрема й дітей з особливими освітніми потребами. Якщо учень або хтось із батьків вважає, що простір є недостатньо інклюзивним, то може надіслати школі запит для виправлення ситуації. У такому випадку, відповідно до Громадського Адміністративного Акту, школа має відреагувати негайно.

Окрім того, школа має формувати в учнів навички здорового способу життя, а також усіляко сприяти розвитку відчуття соціальної приналежності. Йдеться про відчуття своєї потрібності суспільству й рівності з іншими. Важливим тут є скандинавський закон Янте, який передбачає, що ніхто не є ані кращим, ані гіршим за інших. Основи розуміння цього й відповідної поведінки у норвежців закладають ще у школі.

“Ніхто не є ані кращим, ані гіршим за інших” – важливий принцип для норвежців. Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphtos

Якщо хтось із педагогів дізнається чи запідозрить, що у класі є випадки дискримінації чи булінгу, жорстокості чи расизму, він чи вона відразу докладно вивчає проблему і звітує про це шкільному керівництву. У разі крайньої необхідності – негайно втручається напряму. Якщо сам учень чи хтось із батьків просить вжити заходів, школа має швидко відреагувати, відповідно до вже згаданого Громадського Адміністративного Акту.

Як і в Литві, норвезькі учні також залучені до створення здорової, комфортної школи. Щоправда, тут це більш формалізовано. У норвезькій школі має функціонувати так званий “робочий комітет із питань середовища”, до якого можуть входити два члени учнівського самоврядування (разом з директором, представниками засновника і батьками). Цих учнів призначають відповідальними за шкільне середовище, які будуть відстоювати інтереси школярів і брати участь у розробці систем для забезпечення здорової й безпечної школи. До речі, подібний комітет також функціонує у франкомовній громаді Бельгії.

Участь у комітеті не гарантує, що їхні думки буде враховано, проте майданчик, щоб доносити свою думку, їм забезпечено. За необхідності, учні можуть отримати додаткове навчання з питань безпеки і здоров’я дітей. Це, до речі, під час уроків. Отже, у Норвегії серйозно ставляться до шкільного середовища і підвищення обізнаності учнів, як зробити його максимально комфортним і безпечним.

Якщо керівництво школи чи хтось із вчителів не сприяє чи заважає реалізовувати все вище зазначене, до них можна застосувати штраф, а то й ув’язнення тривалістю до 3-х місяців. Співучасть карається так само.

Що стосується усунення проблем у психосоціальному середовищі школи, то школі дається 5 років на розвиток потрібних програм та запобігання проявам дискримінації, расизму чи цькування. Якщо ж протягом 5 років змін у школі не сталося, до неї застосують положення Загального Кримінального Кодексу. Водночас, у всіх скандинавських країнах є зовнішня підтримка шкіл та можливість консультування.

Великобританія

У Великобританії до шкільних інспекцій ставляться надзвичайно відповідально і суворо. Британський Офіс стандартів з питань освіти, послуг та навичок для дітей кожні 5 років розробляє нову стратегію своєї діяльності. Стратегію оприлюднюють, тож і батьки, і педагоги можуть бачити, в якому напрямі рухається Офіс і що він вважає головним.

“У Великобританії до шкільних інспекцій ставляться дуже відповідально”. Фото: автор – pressmaster, Depositphotos

У Стратегії на 2017-2022 є ось такі пункти щодо оцінювання середовища. По-перше, інспектори Офісу насамперед відвідують школи в зоні ризику. Тобто, Офіс передбачив, що якість освітніх послуг у певній школі знизиться або це вже сталося. По-друге, фокус на тих навчальних закладів, в яких учні можуть бути в зоні ризику. Йдеться про нелегальні незареєстровані школи, які Офіс закриватиме, і ті, де трапляються випадки екстремізму й радикалізації.

Для інспекторів це видається абсолютно недопустимим, адже кожна британська школа повинна мати програму попередження подібних явищ і швидко реагувати на ознаки ризикованої поведінки серед школярів.

Серед усіх країн, чий досвід ми проаналізували, вперше зустрічаємося із термінами “екстремізм” та “радикалізація”. Можливо, це пов’язано із загальною програмою держави щодо боротьби із тероризмом (остання стратегія із цього питання оприлюднена у червні 2018 року).

У зразковій британській школі ефективно працює система захисту. Тобто керівництво школи створило культуру “пильності”, яка сприяє благополуччю учнів. У такій школі до дітей прислухаються, вони почуваються в безпеці. Керівництво зразкової школи, її колектив та учні працюють разом, щоб запобігати будь-яким проявам прямої чи непрямої дискримінації та упереджень. Педагоги мають одразу розпізнавати, що дитина щось переживає чи стала жертвою цькувань, насмішок чи сексуальної експлуатації. У такому випадку, перш ніж втручатися самотужки, вчитель має терміново відзвітувати керівництву.

Якщо ж такі випадки зафіксував інспектор під час свого візиту, то для нього Офіс розробив покрокову інструкцію. У ній, зокрема, йдеться про те, що, якщо дитина звертається до інспектора з такою заявою, то він має: зупинити будь-які інші свої дії, щоб зосередитися на тому, що каже дитина; не підганяти її, не переривати чи вимагати більше інформації, ніж може дати дитина; не обіцяти тримати цю інформацію в таємниці; не залишати дитину наодинці, поки вона ділиться інформацією із керівництвом – подбати, щоб з нею був хтось із працівників.

Інспектори під час візиту мають проаналізувати, наскільки шкільне середовище допомагає учням зростати і розвиватися. Особливу увагу приділяють дітям у складних життєвих обставинах. Такими тут вважають тих, які перебувають під опікою, на усиновленні чи отримують від держави стипендію на шкільне харчування. Інспекція вивчить, що школа робить, щоб результати всіх учнів, особливо з англійської та математики, стабільно росли.

Також британці говорять про неприпустимість “безладного” середовища. Тобто такого, в якому не всі залучені до спільних активностей. Це, на думку працівників Офісу, заважає індивідуальному та груповому розвитку учнів і спричиняє ризики. А от у злагодженому просторі учні співпрацюють, показують повагу та толерантність одне до одного, здатні себе контролювати. Вони поважають різноманітність та рівність. Крім того, вони почуваються в безпеці та розуміють, як цю безпеку зберігати. У такому просторі педагоги також стимулюють дискусії про екстремізм та радикалізацію. Це дає можливість усім висловитися, а педагогам – виявити ризики на ранній стадії.

Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)

Фото: автор – racorn, Depositphotos