Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід, навчаємось разом, ПрямуємоРазом
24 Лютого 2020
12 037
0
Лідери, менеджери, творці майбутнього. Хто вони – директори шкіл у Фінляндії? Як навчають директорів, які їхні обов’язки і що допомагає долати щоденні виклики – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.
Кваліфікація директорів шкіл здебільшого базується на кваліфікації вчителів. У Фінляндії також є навчальна програма для директорів, яка надає їм достатню кваліфікацію. Отримання кваліфікації університетського рівня, наприклад в Інституті освітнього управління при Університеті Ювяскюля, передбачає наставництво і можливість ознайомитися з роботою директора школи під час навчання.
Тож для того, щоб стати директором у Фінляндії, потрібні педагогічна кваліфікація, досвід роботи вчителем і сертифікат освітнього управління про проходження підготовки.
Свою кар’єру директором Арі Покка, автор книги “Вищий клас. Шкільне управління по-фінськи”, починав у школі для дорослих. Загалом пропрацював директором у фінських школах 25 років, очолював Асоціацію директорів шкіл Фінляндії.
“Головне для директора у школі – забезпечити таку атмосферу, коли учні відчуватимуть себе вільними та щасливими і знатимуть, що їх поважають”, – каже він.
За словами Арі, на початку кар’єри йому дуже допомогло членство в Асоціації фінських директорів шкіл.
Як і в більшості його колег у 90-ті роки, в Арі була єдина можливість здобути кваліфікацію, достатню, щоб претендувати на посаду директора. Це був курс – шкільне управління. Його можна було пройти, навчаючись в Університеті або при Національній Агенції з освіти.
Навчання складалося з лекцій, які здебільшого відбувалися на вихідних, та іспитів. “Було багато теорії і мало практичних завдань, які б допомагали швидше здобути потрібні навички. Я пам’ятаю, як потрібно було скласти тест на знання нюансів освітнього законодавства в країнах ЄС. Але жодним чином у моїй подальшій роботі ці знання не знадобилися”, – каже освітянин.
У 2000-х роках Арі працював у комісії, яка вносила зміни в модель професійної підготовки директорів шкіл: “Ми зробили цю модель більш практичною, зосередженою на освітній навчальній програмі і здобутті лідерських навичок”.
На початку 2000-х Університет Ювяскюля відкрив першу академію для навчання майбутніх директорів шкіл. “Ось уже майже 20 років ця модель здобуття необхідної кваліфікації для директорів шкіл ефективно працює”, – зазначає Арі Покка.
Центр уваги у програмі останнім часом змістився в бік педагогічного керівництва, підвищення кваліфікації персоналу та фінансів.
Директори навчаються без відриву від роботи.
Щоб взяти нового директора, представники навчального закладу запрошують кандидатів на співбесіду. На ній зазвичай присутній увесь учительський склад і представники учнівської спільноти. Завершує процес найму муніципальна рада.
Здебільшого, робота директора починається з випробувального терміну, що триває 6 місяців.
Фінський директор школи з 20-річним стажем Сеппо Пулккінен після півторарчного навчання в Університет Ювяскюля став директором середньої школи, в якій сам колись навчався. Потім були ще дві школи на посаді директора.
Зараз Сеппо працює у школі, де навчаються 940 учнів і працюють 150 вчителів, асистентів вчителів і адміністративного персоналу.
“Я відповідаю за все, що відбувається у школі. Останні 7 років ми будували нову школу. Невдовзі відкриття. Ми об’єднуємо початкову і шведську школи (шведська мова – друга офіційна у Фінляндії – ред.). Моїм завданням було управляти об’єднавчим процесом і водночас контролювати будівельні роботи, не полишаючи педагогічного керівництва”.
Стосунки між учнями та директором передбачають вирішення проблем – від навчання до різних життєвих ситуацій, з якими стикаються школярі, каже Арі Покка. “Саме тому важливо знати своїх учнів та розуміти світ і культуру, в яких вони живуть”.
Найважливіше завдання для директора школи – організувати процес навчання. Це найм персоналу, планування його роботи і створення умов для професійного розвитку. Директор фінської школи – одночасно представник роботодавця і вчительського складу.
Директор відповідає за те, щоб школа організувала навчання відповідно до національної освітньої програми. Професійні рішення, ухвалені директором, можна розділити на дві категорії: ті, що стосуються учнів, і ті, що стосуються вчителів. Директор приймає нових учнів до школи і підписує основні документи після її закінчення.
“Директор має визначати бачення, місію, стратегію і цінності школи”, – каже Арі Покка. Усі ці моменти закладені в Національну освітню програму. І саме директор має влаштувати навчання у своєму навчальному закладі так, щоб кожен учень мав рівний доступ до освіти. Директор має надати школярам найкращі можливості для розвитку і навчання кожного.
Ще одна вагома деталь в обов’язках директора – так званий “моральний компас”, якому слідуватиме школа, а отже – уся громада. “Важливо залучати до вироблення спільних правил усіх – учнів, вчителів, батьків”.
Важливий етап у середній школі – обрання учнями курсів. Потім директор визначає, яку кількість курсів запропонувати, виходячи з наявних фінансів. Розміщення обов’язкових та факультативних предметів, осінні та весняні іспити на атестат зрілості, наявні вчительські ресурси – це чинники, які впливають на складання розкладу занять.
Плануючи розклад, директор має пам’ятати, що всі учні повинні мати збалансоване навантаження протягом дня, місце для уроків і факультативних занять, перерв і обідів.
Також кожна школа складає свій робочий план, який містить найважливіші події навчального року – проєкти розвитку навчання, міжнародні проєкти школи, заходи, подорожі. Зазвичай їх складають восени.
Інформаційні вечори, різні шкільні заходи, тематичні дні та свята – хороші приводи для зустрічі директора з батьками. Директор також є кінцевою ланкою прийому скарги.
Хоча мало хто з директорів має професійну підготовку щодо фінансового управління школами, сама робота вчить управляти шкільними фінансами.
Фінансування фінських шкіл базується на обов’язковому державному трансфертному платежі – навчальний заклад отримує певну суму на кожного студента. Додатково до цього фінансування муніципалітети можуть використовувати власні кошти на шкільне утримання. Більшість бюджетів фінських шкіл йде на зарплати вчителів.
Керівництво школою ділиться між директором, його заступником і секретарем школи.
Якщо школи невеликі, то секретар обслуговує більше однієї школи. Він відповідає за керування системою управління школою, практичне фінансове управління, управління персоналом, запис учнів до школи, закупівлю незначного обладнання, управління даними оцінювання успішності учнів.
Обслуговування і ведення господарства, шкільні медсестра, лікар, психолог і соціальний працівник належать до іншої адміністративної гілки, а отже директор має тільки непряму владу над ними. А саме – узгодження її фінансування.
Збільшення навантаження – головна проблема, з якою стикаються фінські директори шкіл. Це часто спричиняє стрес та вигорання серед керівників навчальних закладів, каже голова Асоціації фінських директорів Антті Іконен.
“84% шкільних директорів Фінляндії щоденно повідомляють, що відчувають себе “дуже зайнятими”. Така тенденція спостерігається роками. Основні причини, через які професія директора не є привабливою, як раніше, – це те, що завдань надто багато, занадто мало часу для педагогічного керівництва і надто багато стресу“, – зазначає він.
Директорам потрібно достатньо часу, щоб зосередитися на педагогічному керівництві. “Значна частина освітнього успіху Фінляндії базується на високопрофесійних учителях. Але чимала частка належить хорошому керівнику, довірі та впевненості, на яких тримається шкільна культура кожного навчального закладу”, – каже Антті.
Вагомий виклик у роботі шкільного директора, на думку Арі Покки, – недостатня підтримка в менеджменті. “Незалежність і автономія шкіл – дуже позитивний і важливий момент. Але з іншого боку, це накладає неабияку відповідальність на плечі однієї людини. Ми провели дослідження і з’ясували, що 30% директорів фінських шкіл відчувають перевтому на роботі”.
Для Арі Покка було нелегко повноцінно віддаватися кожній ділянці директорської роботи: “Важко розриватися між усім – коли складав річний бюджет школи, працював над розкладом, приймав на роботу нових учителів, брався за запровадження новацій. Водночас, я засмучувався, що в мене недостатньо часу на обговорення з учителями педагогічних рішень, навчального плану, методів оцінювання тощо”.
“Педагогічне лідерство не може повноцінно функціонувати за умов шалених мікрозавдань, що передбачає менеджмент, – впевнений Арі Покка. – Потрібно створити ефективну розподільну модель лідерства, заохочувати вчителів брати на себе більше відповідальності в ухваленні щоденних рішень, використовувати активніше підтримку батьків”.
“Директор – це більше ніж лідер школи, – каже Сеппо Пулккінен. – Це людина, якій мають максимально довіряти. Ми спільно з учнями творимо майбутнє. Ми ведемо процес творіння”.
І додає: “Освіта – найпотужніший інструмент, який здатен змінити світ на краще”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Sepy, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення