Як організувати дистанційне навчання: досвід директорів шкіл

Загальні рекомендації міністерства часом бувають надто загальними. Тому для організації дистанційного навчання кожна школа мала напрацювати власні правила, знайти шляхи і використати можливості, які пасують саме їй. І головну роль в цьому відіграє директор школи. 

Своїм досвідом діляться:

• Оксана Добровольська, директорка загальноосвітньої школи №14 в Тернополі
• Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи №210 в Києві

– З якими труднощами ви, як адміністратор, стикнулись під час впровадження дистанційного навчання і як ви їх подолали?

Оксана Добровольська

Дистанційне навчання застало нас зненацька і в перші дні ми не знали, з чого починати і як все організувати. Не було відомо, скільки триватиме карантин, не зрозуміло, як переформатувати навчальні плани, щоб можна було узагальнити теми з певних предметів. Спочатку все було в хаосі.

Ми видали наказ щодо дистанційного навчання. Усі вчителі погодилися, що вони мають працювати в новому режимі, адже якщо в нас карантин, а не канікули, діти повинні отримувати знання. Одразу вирішили використовувати ті засоби дистанційного навчання, які кожному підходять – і відповідають тим можливостям, які мають наші учні та учениці.

Тобто спочатку кожен класний керівник зробив опитування, якими засобами можуть користуватися учні вдома. Вивчивши ситуацію, ми вирішили що краще за все буде працювати у Google classroom – там відтворені наші курси, вчителі можуть завантажувати свої відеоуроки, користуватися додатковими відео чи матеріалами.

Додатково кожен вчитель, відповідно до своїх потреб і маючи педагогічну свободу у виборі методів, використовує ті онлайн-інструменти, які йому зручні. В нашій школі педагоги обрали Skype-конференції, в яких вони проводять онлайн-уроки відповідно до розкладу – такі уроки дуже подобаються дітям і навіть батьки писали про них схвальні відгуки. Все ж таки живе спілкування, хоч і через комп’ютер, дітям потрібне найбільше. Додатково використовуємо Viber та електронну пошту, де діти можуть відправляти виконані завдання.

Дмитро Ламза

Коли 11 березня нам повідомили про дистанційну освіту і карантин, для нас це було несподівано та незрозуміло. Перше, що я зробив, – зібрав педколектив на нараду, де вчителі почали говорити: “Ми не знаємо, не вміємо цим користуватися”.

Також вчителі сильно перейматися своїми персональними даними, інтернет-шахрайством. Тому я почав їм пояснювати, як працює будь-яка система онлайн-трансляцій. Писав їм на дошці, малював і показував графіки з поясненнями. Ця нарада тривала десь півтори години, але наприкінці майже всі отримали відповіді на свої запитання.

Перший тиждень ми налаштовувалися, пробували, працювали переважно через Viber. Але коли ми зрозуміли, що дистанційна освіта буде продовжуватись, весняні канікули стали для нас часом, за який ми отримали ще одну “вищу освіту” – з дистанційного навчання.

Всі вчителі нашої школи пройшли курс з роботи в Zoom, ми почали вчити проводити онлайн-уроки – починаючи з понеділка канікулярного тижня ми активно працювали. Уже в четвер я приймав у вчителів неофіційний “залік”. З 89-ти вчителів залишилося тільки чотири, які не засвоїли нові знання. Я дякую своїм заступникам – Златиній Світлані Миколаївні та Столяр Олені Миколаївні, які долучилися до цього процесу і разом зі мною запустили цю величезну махіну дистанційної освіти.

– Чи були вчителі, які потребували технічної або організаційної підтримки і як ви вирішили це питання?

Оксана Добровольська

Перед нарадою ми поговорили з вчителями інформатики та іншими вчителями, які протягом навчального року застосовували технічні засоби, – це вчителька початкової школи і заступник директора з початкової школи. Тоді зібрали Skype-конференцію з вчителями і сказали: “Якщо у вас виникають якісь проблеми, ви можете звертатися до цих вчителів у індивідуальному порядку – і вони вам нададуть допомогу”.

Буквально два-три дні – і всі вчителі добре включилися в роботу. Ми хвилювалися про людей більш поважного віку – але й вони зараз не мають жодних проблем, всі працюють і їм навіть подобається. Проте, звісно, підготовка займає дуже багато часу – набагато більше, ніж до звичайних уроків.

Дмитро Ламза

Спочатку в учителів були суто організаційні питання: немає техніки, сучасного телефона, інтернету вдома і таке інше. Тоді я запропонував вчителям взяти під розписку шкільні ноутбуки, які використовувались у школі в повсякденній роботі – в різних класних кабінетах або в розпорядженні адміністрації. Якщо була проблема з інтернетом – я зв’язувався з провайдером, спілкувався особисто і налагоджував їм інтернет. Навіть було таке, що я телефонував сусідці, просив, аби вона дала можливість тимчасово покористуватися інтернетом.

Після того, як всі вчителі пройшли навчання з роботи дистанційно, ми спілкувались у вчительській Viber-групі, де я виставляв меми та короткі інструкції, як працювати дистанційно. Якщо виникали питання, я ще раз пояснював телефоном. В окремих випадках я навіть їздив додому до педагогів – із дотриманням всіх санітарних норм та рекомендацій МОЗ, які тоді ще не були такими жорсткими. Після цього я бачив результат.

“Умовою дистанційки має бути соціальна відповідальність – як дітей і батьків так, звісно, і вчителів”, – переконана Оксана Добровольська. Фото: автор – [email protected], Depositphotos

– Як ви проводите педради під час карантину?

Оксана Добровольська

Ми проводимо їх у Skype, всі вчителі мають там акаунти. Також маємо групу колективу школи у Viber, де є оперативна інформація.

Дмитро Ламза

В понеділок в перший день після канікул о 9:00 я провів першу онлайн-педраду. Коли весь колектив вийшов в онлайн-трансляцію, ми одне одного бачили, чули – це було так круто, так урочисто! Це було невеличке свято, яке називається конференція школи. Ми поспілкувалися, і о 10:00 розпочався перший дистанційний урок, на цей день вже був графік онлайн-уроків.

– Який зараз розклад уроків у вашій школі?

Оксана Добровольська

Ми ще на початку домовились, що всі працюють на базі свого звичайного розкладу і уроки починаються у звичний час – о 8:30. Я маю доступ до всіх курсів, тож слідкую, щоб не було перенавантаження. Моніторинг також робить заступник з початкової школи. Вчителі зробили спільну інтерактивну дошку, і всі бачать, чим вони користуються.

Дмитро Ламза

Ми вирішили починати уроки трошки пізніше – о 10:00. Нічого не буде, якщо вчителі і діти трохи більше посплять, головне – щоб уроки відбувалися. Ми регулярно виставляємо у Facebook-групу розклад, який оновлюємо, щоб діти не “засиджувались” на одному розкладі.

Кожен вчитель підбирає, коли йому зручно працювати, уроки тривають максимум 35 хвилин, є перерви, зокрема й рухливі. До цього активно долучаються вчителі фізичної культури та хореографії. Також обов’язково кожного тижня ми робимо якийсь челендж для дітей.

– Чи використовуєте ви в своєму навчальному плані телеуроки Всеукраїнської школи онлайн?

Оксана Добровольська

Я надала вчителям можливість вибору. Якщо вчитель вважає за потрібне – він може сказати дітям подивитись телеуроки, навіть для порівняння. На жаль, їхні теми зараз не збігаються з нашими, але для повторення – так, цілком можливо. Вчителі можуть використовувати телеуроки як додаткові матеріали.

Дмитро Ламза

Наші дистанційні уроки і школа онлайн йдуть в один час. Спочатку батьки розгубилися і не знали, що робити, але ми пояснили їм, що онлайн-уроки можна дивитись у записі.

Так, наші вчителі їх використовують: на кожному своєму уроці обговорюють попередній урок на телебаченні, аби отримати від дітей зворотний зв’язок і відчути, наскільки вони розуміють тему.

– Як відбувається ваша взаємодія з батьками?

Оксана Добровольська

Ми зрозуміли, що треба спілкуватися з батьками, тому що дистанційне навчання вимагає серйозної допомоги з їхнього боку. Наші діти не готові до самоосвіти, вони не мають мотивації, щоб сісти і працювати самостійно – не важливо, з книжкою або з комп’ютером.

Ми розуміли, що всім зараз важко, і проханнями заохочували батьків допомагати дітям, але потроху надавати їм більше самостійності – насправді просто правильно організувати робочий день дитини. Тоді дитина буде розуміти, що вона, як і раніше, перебуває у школі, але ця школа перенесена додому.

Звісно, не всі батьки це сприймають, вони вважають, що роблять частину роботи за вчителів. Але вчителі дуже стараються і намагаються зробити так, щоб батьки якнайменше виконували додаткові завдання з дітьми. Тут кожна мама і тато повинні вирішити для себе: ми лише надаємо можливості, а вони або користуються ними, або ні.

Дмитро Ламза

У перший тиждень було важко, тому що батьки не могли звикнути до нової системи – якщо вчителів ми навчили, то навчити всіх батьків не мали змоги. Перше, що я написав в соцмережі – “Друзі, якщо щось не так – пишіть мені в приватні повідомлення, я протягом лічених хвилин вирішу ваше питання”.

Одна з претензій батьків була в тому, що вони заплуталися, який вчитель на якій платформі працює, кожен вимагає своє. Дійсно, у вчителів є свобода вибору платформи. Хтось працює в Zoom, хтось вибрав Skype, хтось – Google Classroom, хтось вибрав конференції у Viber. Але я сказав батькам: “У вас є можливість запропонувати вчителю працювати в тому ресурсі, який вам більш зручний. Я не даю вказівок вчителю, у вас є можливість вибрати – і вчитель мені потім просто повідомить, що ви разом обрали”.

Були також ситуації, коли в домі двоє школярів і один комп’ютер – ми намагалися допомогти, за можливості змінивши розклад. Але зрозуміло, що незадоволення залишиться. Начебто ми зробили все можливе, аби дитина отримувала знання, але водночас ми обмежили батькам можливість працювати і взагалі доступ до комп’ютера – техніка зайнята, інтернет перевантажений. Тож до кожного треба підходити індивідуально, знаходити компроміс – тільки тоді буде результат.

– Чи налагоджено у вашій школі зворотний зв’язок?

Оксана Добровольська

У нас у Viber є спільний чат ініціативної групи батьків школи. Наша шкільна психологиня провела в цій групі опитування щодо ставлення до дистанційного навчання. Ми побачили, що ставлення загалом схвальне, але умовою дистанційки має бути соціальна відповідальність – як дітей і батьків так, звісно, і вчителів.

Дмитро Ламза

Після першого тижня дистанційного навчання я зробив опитування в інтернеті – мені було цікаво, яка методика подобається, що не подобається, які зауваження. Це була Google-форма, яку я розповсюдив через батьківські групи класів. Так, були зауваження, якісь казуси, але з 780-ти опитаних 97 відсоткам сподобалося, як в школі організоване дистанційне навчання.

Я завжди кажу батькам: “Ваша скарга – це подарунок для мене”. Адже ніхто краще вас не побачить і не почує, що насправді відбувається і що можна покращити. Тому я кажу: “Скаржтеся, кажіть, повідомляйте про все, що вам не подобається”.

“Особисто в мене кожного вечора о 18:00 зустріч з усіма учнями у Facebook-групі нашої школи. Я питаю, що нового вони дізналися, навчилися, які були проблеми і як вони взагалі провели цей день”, – каже Дмитро Ламза. Фото: автор – GaudiLab, Depositphotos

– Який досвід ви отримали після першого місяця дистанційного навчання?

Оксана Добровольська

Ми зрозуміли, як використовувати весь наш педколектив без винятку під час дистанційного навчання. Наприклад, вчителів груп подовженого дня вчителі початкової школи залучають до створення відеоуроків, вони шукають інформацію або пропонують теми. Наша шкільна психологиня активно працює з дітьми в Google Classroom.

До того ж, саме зараз наша школа бере участь у пілотному проєкті впровадження в школі СЕЕН (соціально-емоційного та етичного навчання). В кожного є свій індивідуальний розклад.

Головне питання зараз – майбутнє оцінювання учнів. Є рекомендації з оцінювання від міністерства, але вони недосконалі, тому ми найближчим часом будемо збирати Skype-конференцію і виробляти свої. Будемо приходити до спільної думки, як оцінювати, якщо доведеться закінчувати навчальний рік в онлайн-режимі.

Дмитро Ламза

Єдина проблема дистанційного навчання – нестача часу. Перша половина дня іде на уроки, а потім – зворотний зв’язок. Ми до ночі передивляємось світлини з роботами, перечитуємо відповіді, переслуховуємо аудіоповідомлення і передивляємось відео – тож вчителям часто просто не вистачає часу на себе.

Особисто в мене кожного вечора о 18:00 зустріч з усіма учнями у Facebook-групі нашої школи. Я питаю, що нового вони дізналися, навчилися, які були проблеми і як вони взагалі провели цей день. Вони мене бачать, я їх ні, але вони пишуть мені в чаті і я з ними розмовляю. Ми робимо математичні вечори, танцювальні, вечір загадок, вікторини – робимо незвичайне. І вони цим палають, хочуть навчатися, хочуть щось робити.

Ще одне питання – технічної підтримки дистанційного навчання з боку держави. Чому, наприклад, не можна зробити посилений інтернет-трафік для учнів і вчителів? Ми зараз багато говоримо про медиків, робота яких дуже важлива, – але ж і вчителі зараз роблять надважливу справу. Вони виховують майбутніх медиків, майбутніх солдатів, зрештою, виховують усіх майбутніх надважливих працівників. І ми теж зараз на передовій.

Алгоритм роботи з організації дистанційного навчання в школі:

1. Інвентаризація наявних навичок, технічних можливостей та необхідного обладнання у педагогів та учнів.
2. Вибір загальноприйнятних та зручних платформ для проведення дистанційних уроків, їхнє тестування в педколективі.
3. Підвищення комп’ютерної грамотності вчителів – “експрес-курси” для тих, хто цього потребують (силами “просунутих” вчителів).
4. Складання розкладу уроків і частковий перерозподіл педпрацівників з урахуванням особливостей дистанційних уроків, норм навантаження дітей та технічних можливостей сімей.
5. Організація технічної підтримки, що працюватиме впродовж всього дистанційного навчання (силами вчителів, що мають відповідні навички).
6. Організація системи електронного спілкування з класами – налагодження системи сповіщення про розклад, комунікації з дітьми, отримання домашніх завдань тощо.
7. Організація системи зворотного зв’язку з батьками.
8. Проведення періодичних педагогічних нарад із колективом школи для спільного обговорення перебігу дистанційного навчання, обміну досвідом, спільного пошуку рішень допомоги слабшим учням чи учням, які мають проблеми з організацією дистанційного навчання.
9. Організація заходів для неформального спілкування і психологічної підтримки.
10. Розробка системи оцінювання, яка б відповідала особливостям дистанційного навчання і не перевантажувала дітей та учителів.

Зоя Звиняцьківська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber