Під силу кожному – як розвивати в учнів ораторські навички

Як допомогти учням лаконічно й доступно доносити свою ідею іншим – розповідає Анастасія Отрошко, яка займається підготовкою підлітків до виступів на онлайн-конференції TEDx JAS “Боротьба зі змінами клімату”, до перегляду якої можуть долучитися всі охочі. Реєструйтесь і 17 жовтня об 11:00 дивіться, як учні ділитимуться своїми ідеями щодо розв’язання кліматичних проблем.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ НАВИЧКИ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ

Зараз немає сфери, в якій це було би непотрібно. Учні виступають скрізь: від уроків, де презентують проєкти і дослідження, – до учнівських олімпіад і конференцій.

ЧИ КОЖЕН МОЖЕ НАВЧИТИСЯ ГАРНО ВИСТУПАТИ З ПРОМОВОЮ

Так, але це залежить від внутрішньої мотивації. На наших заняттях ми намагаємося спершу її вибудувати, заохотити учасників до роботи. І вже коли є мотивація, учасник має розуміння, навіщо це потрібно і як все робити – тоді виходить гарний результат.

Як мотивувати учнів:

• Скерувати. Насамперед, ми спрямовуємо дітей, щоби вони зрозуміли, для чого їм потрібне ораторське мистецтво. У кожного своя відповідь “навіщо”: хтось хоче поділитися ідеєю, хтось – знайти однодумців, а хтось – покращити свої виступи англійською.
• Дати відчуття спільноти. Наші учасники не працюють окремо, вони працюють разом, дають одне одному зворотний зв’язок, допомагають виконувати одне одному мікрозавдання під час підготовчого періоду.

ЯК РОЗВИВАТИ ОРАТОРСЬКІ НАВЧИКИ НА УРОКАХ

• Потрібно скерувати дітей на те, щоби вони знайшли свою ідею: про що вони хочуть говорити? Важливо не нав’язувати своє бачення, бо неправильних ідей немає. Завдання педагога – розкрити ідею, спрямувати дитину на дослідження і критичну оцінку.

Починати цей процес потрібно з обговорення напрямів, які цікавлять учнів.

Також варто скеровувати дітей на вивчення інших досліджень. Адже часто учні бувають зациклені й не дивляться на те, що в обраній галузі робили інші. Якщо ж педагог на це зверне увагу – можливо, дитина в процесі доопрацює або змінить свою ідею.

• Створити психологічний комфорт і дружнє середовище, щоби ніхто не боявся висловлюватися, а критику сприймав як розвиток емоційного інтелекту й покращення ідеї.

Що робити, якщо дитина добре розуміє матеріал, але погано формулює

• Є візерунок оповіді: особистий досвід, ситуація, проблема чи ідея, спосіб її вирішення. Часто учні мають ідею заради ідеї і не мають розуміння, для чого ми щось досліджуємо й виносимо на публіку. Основна порада – дати відповідь на запитання “навіщо”? Що ти хочеш донести цією ідеєю, яку проблему розв’язати? Потім – як розв’язатии? І найперше – як ми прийшли до цієї ідеї, чому вона з’явилася?
• Учням ми даємо пораду: уявіть, що спілкуєтеся не з дорослою аудиторією, а з молодшим братом чи сестрою. Це допомагає формулювати доступніше.

ЩО РОБИТИ ЗІ СТРАХОМ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ

• Багато тренуватися.
• Аналізувати інші виступи. Ми беремо тільки хороші, щоби не кристалізувати негативний досвід. Обговорюємо, що сподобалося, що ні. Варто звертати увагу, наскільки розкрита тема, наскільки частини зв’язані. Як спікер/-ка працює з аудиторією, інтонацією, наголосами, тоном, як використовує реквізит, наскільки презентація відповідає тому, що він / вона говорить, наскільки впевнено поводиться.
• Записувати відео й давати оцінку одне одному.
• Працювати з соцмережами. Ми працюємо з Instagram, TikTok і Telegram: проводимо челенджі. Діти себе записують, передають естафету одноліткам і так тренуються. Потім на заняттях ми аналізуємо ці записи.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – NinaMalyna, Depositphotos