Профільні школи будуть не тільки у великих містах – про маніпуляцію, що шириться інтернетом

Розпочалась інформаційна атака на старшу профільну школу. Очікувано! Здійснюються найгірші прогнози. Якщо реформа стоїть, якщо зупинені процеси, то це пряма її дискредитація та поле для маніпуляцій.

Окремі народні депутати почали поширювати неправдиву інформацію про те, що ліцеї зможуть бути створені лише в містах із населенням не менше 50 тис. осіб. Мовляв, у деяких областях це будуть виключно обласні центри.

Проте Закон “Про повну загальну середню освіту” говорить інше, у самому низу я наведу усю частину 1 статті 32, щоб усі могли пересвідчитись.

Закон говорить, що заснування ліцеїв – у компетенції обласних рад або рад міст із населенням не менше 50 тис. осіб. Тобто заснувати ліцей можна будь-де, але рішення про це ухвалює обласна рада або місто з населенням не менше 50 тис. осіб. Відчуваєте різницю?

Народні депутати та різні сумнівні ЗМІ забули про обласні ради й дуже своєрідно передали норми Закону.

ЧОМУ ТАК

Для цього маємо згадати, чим має бути ліцей і що таке профільна середня освіта у 10–12 класах.

Проблема: навчальний план старшої школи на сьогодні перенасичений предметами. Вчити 21 предмет водночас – контрпродуктивно. Звідси походить відповідь багатьох батьків та дітей на такий навчальний план: 11-й клас ми не ходимо / не вчимо / аби на трійку шкільні предмети, а натомість готуємося до ЗНО. Самі вчителі, звісно ж, також скаржаться на невмотивованість дітей.

Розв’язання закладене в реформу: старша школа повинна стати профільною. Це означає, що кількість предметів радикально зменшується, залишаються предмети переважно твого профілю (про нього ми ще поговоримо) і, відповідно, кількість годин на ці профільні предмети відчутно збільшується.

Водночас, обрання профілю та реалізація профільного навчання покликані відчутно підвищити мотивацію дітей. Вони вчать переважно те, до чого лежить душа та є хист і, відповідно, не нехтують шкільною освітою, їхня підготовка до ДПА / ЗНО практично збігається з їхньою шкільною програмою в профільній школі.

Для такого розв’язання проблеми потрібні ресурси та повноваження, яких не мають бюджети сіл та маленьких містечок. Необхідно обладнати класи, підвезити учнів та вчителів, самі вчителі і як похідна формування самої профільності, а головне – можливість планування мережі (село чи маленьке містечно не буде зважати на профільність закладів сусідніх населених пунктів, діти будуть вибирати профіль з одного й того ж самого, тобто вибір буде без вибору).

Натомість саме на обласному рівні можна змоделювати мережу так, щоби діти мали справжній вибір профілю (математичний, природничий, технологічний, мовний, гуманітарний тощо), а не вибирали між “універсальним” і “універсальним”. Те ж саме стосується міст із населенням 50 тис+. Кам’янець, Мукачеве, Ніжин, Дрогобич, Костянтинівка, Шостка та інші подібні міста охоплюють чималі громади, щоби планування дало можливість вибирати профілі.

Тому, якщо комусь зараз хочеться звести нанівець норми Закону та ідею профільної старшої школи, то це, за гамбурзьким рахунком, означатиме перекреслення всієї 12-річки. Тому що немає жодного сенсу в трьох роках старшої школи без профілю.

ЧОМУ МАНІПУЛЮВАННЯ НОРМОЮ ЗАКОНУ ОЧІКУВАНЕ

Це пов’язано з тим, що ми дуже довго стоїмо на місці без відповіді на ключові запитання. Закон дає лише наріжні принципи. Далі повинні бути:

• пілоти ліцеїв;
• до цих пілотів повинні бути описані моделі ліцеїв (докладне бачення);
• плани мереж;
• кошти.

Це все місяці погоджень, обговорень із громадськістю, закладання бюджетних коштів. Цього всього немає.

Свято місце пусто не буває. Якщо нічого не відбувається, якщо ніхто не пояснює громадськості можливі варіанти мережі закладів, то починають поширюватися вигадані та невигадані страхи.

Тому, коли реформа зупиняється (ніби й не згортається, але й не рухається) – це ще гірше від того, коли би її відверто згортали, бо йде повзуча дискредитація самої ідеї реформи, після якої суспільство ще довго не буде готове до неї повертатись.

P.S. У коментарях до посту кілька людей почали писати про ситуацію зараз. Перепрошую, ситуація зараз є наслідком ригідності мережі, яку десятиліттями ніхто не формував на основі перспективних планів, на основі розрахунків та даних. Ми плутаємо причини та наслідки. Те, що зараз багато де немає доступу до якісної освіти, є наслідком того, що мережу закладів освіти своєчасно не змінювали НА ПЕРСПЕКТИВУ, зважаючи на розрахунки даних народжуваності, наповнюваності бюджетів, планів ремонту доріг тощо.

Населення в більшості громад зменшується – можна нарікати, але заперечувати цього не можна. Так само, як і в ситуації, коли населення збільшується, потрібно це передбачати та змінювати мережу завчасно!

Також нагадую, що запровадження ліцеїв із профільною середньою освітою має відбутися не пізніше вересня 2027 року.

Витяг із закону:

Стаття 32, частина 1 Закон України “Про загальну середню освіту”

“1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.

Розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч).

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч).

Ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею в його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів.

Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу в складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу освіти.

З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.

Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти”.

Читайте також “Що зараз не так із розбудовою профільних ліцеїв”

Єгор Стадний, віцепрезидент із бакалаврських програм Київської школи економіки, ексзаступник міністра освіти і науки України

Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos