Теми статті: вчителям, директорам, дошкільна освіта, освітнім управлінцям, розʼяснення
5 Березня 2021
18 330
0
На 2020–2021 роки Міністерство освіти і науки України запланувало дослідження якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS-3. Цю методику перекладено українською, а також відібрано 8 національних та 66 регіональних експертів, які, за сприятливої епідемічної ситуації, проведуть оцінювання цьогоріч.
ECERS-3 передбачає спостереження за простором, навчальною та ігровою діяльністю, повсякденними практиками особистого догляду та іншими елементами освітнього середовища. У МОН говорять, що ця методика призначена не лише для дослідження, але і для повсякденного використання.
Що таке ECERS-3, як відбуватиметься дослідження та як вихователям використовувати методику в повсякденній практиці – “Нова українська школа” розібралася з представницями Українського інституту розвитку освіти (УІРО) та експертками Команди підтримки реформ МОН.
З літа 2020 року в контексті дошкілля часто трапляється абревіатура ECERS-3. Хтось називає це дослідженням або методикою, інші – черговою перевіркою.
Насправді ж ECERS – це міжнародна методика з оцінювання якості освітнього середовища, за якою відбуватиметься дослідження і в Україні. У нас користуватимуться третім виданням – ECERS-3. Називати це дослідження перевіркою не варто, адже на його меті – визначити реальний стан дошкілля в Україні, а не “покарати” керівників або вихователів дитсадків.
ECERS розшифровується як “Early Childhood Environment Rating Scale” – шкала оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. ECERS-3 представлено у форматі шкали, яка складається із 6 підшкал, які поділяються на 35 параметрів та 468 індикаторів.
Шкала ECERS-3 побудована так, що дає змогу оцінити освітнє середовище комплексно, зважаючи на такі виміри – підшкали методики:
“Головна перевага методики – експерти оцінюють не досягнення дітей, а освітнє середовище, яке їх оточує, характер взаємодії педагогів із дітьми та дітей між собою. Також шкала ECERS-3 дає змогу акцентувати увагу не на перевірці, а на дослідженні умов, створених для розвитку дитини“, – розповіла кандидатка педагогічних наук, доцентка, начальниця відділу дошкільної й початкової освіти УІРО Ольга Косенчук.
Якість освітнього середовища за ECERS полягає в тому, як почувається дитина та як пізнає світ, чи безпечно їй емоційно та фізично, чи отримує приклади для наслідування з боку дорослих, які її оточують, чи середовище дійсно доступне для дитини.
Інструмент ECERS був розроблений у 1980 році Тельмою Гармс та Річардом Кліфордом. Тепер методика оновлюється й використовується в понад 20 країнах як основний інструмент для оцінювання освітнього середовища. Методика ECERS – визнаний у всьому світі інструмент вимірювання якості освітнього середовища, що містить у собі комплексний підхід до розуміння раннього розвитку дитини: когнітивний, фізичний та соціально-емоційний домени.
Оцінювання проводять сертифіковані експерти ECERS, які спостерігають за групою дітей від 3 до 5 років протягом 3 годин під час звичайного дня в дитячому садку. Кожен із параметрів підшкал оцінюють від 1 (незадовільно) до 7 (відмінно), відповідно до індикаторів.
Шкала побудована так, що експерт фіксує кожен із 468 індикаторів за принципом “так” чи “ні”. Середній бал за підшкалою обчислюється відповідно до оцінок параметрів.
Дослідження за методикою ECERS-3 в Україні організовує Український інститут розвитку освіти в партнерстві з Командою підтримки реформ МОН, Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні.
“Результати дослідження – підстава для формування освітньої політики, спрямованої на підвищення якості дошкільної освіти. Вони допоможуть нам для оновлення змісту дошкільної освіти та методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу, а також дадуть змогу підвищувати професійну компетентність педагогів відповідно до справді актуальних потреб“, – зазначила перша заступниця директора Українського інституту розвитку освіти Наталія Софій.
Мета дослідження – побачити освітнє середовище українського дошкілля в контексті світової практики та стандартів. Це дасть змогу зрозуміти, що в українських дитсадках уже є та відбувається добре, а що варто покращити чи змінити. Відповідно, кожен заклад, що візьме участь у дослідженні отримає конкретні відповіді щодо своїх сильних сторін та напрямів подальшої роботи.
Ольга Косенчук каже, що пілотне дослідження відбуватиметься у 200 дитсадках, які потраплять до вибірки.
“Тим не менше, усі державні, комунальні та ліцензовані приватні дитсадки вже отримали друковане видання “Шкали оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти (ECERS-3)”. Щоби допомогти вихователям-методистам та іншим співробітникам закладів дошкільної освіти читати, розуміти та використовувати ECERS на практиці, УІРО підготував статтю із порадами для них.
Представники закладів, які не мають методику, можуть повідомити УІРО на [email protected] для сприяння у її отриманні“, – додала вона.
Наталія Софій зазначила, що вже перекладено методики ECERS-3, проведено навчання національних експертів та добір регіональних експертів.
Надалі дослідження здійснюватимуть за такими етапами:
Проведення пілотного та основного дослідження залежатиме від епідеміологічної ситуації та карантинних обмежень для відвідування дитячих садків.
Шкалу ECERS можна “читати” і в повсякденній педагогічній практиці. Тут можна знайти ідеї оформлення середовища чи організації садочкового життя, кажуть експертки.
Наприклад, у виданні йдеться про те, як зацікавити дитину математикою не лише під час математичних занять, а й у повсякденній діяльності, оформити стіни групи наочним матеріалом, організувати вільну гру та взаємодію дітей максимально комфортно для всіх та заохотити дитину до мовлення. Зважаючи на індикатори з найвищою оцінкою – “7”, – можна покращити середовище дитсадка ще до самого дослідження.
Відповідно, жовта книжечка – друковане видання ECERS-3 – може стати помічницею в щоденному житті садка, якщо педколектив надасть собі ж відповіді на такі запитання:
Додамо кілька варіантів того, як садочок може використовувати ECERS, наприклад, для розширення словника дитини чи навчання математики.
Як допомогти дітям у розширенні словника:
Як заохотити дитину до вивчення математики в повсякденному житті:
Про Український інститут розвитку освіти (УІРО)
Український інститут розвитку освіти – державна установа, що творить змістовий та методичний фундамент сучасної конкурентоздатної загальної середньої освіти, розробляє проєкти системних змін у галузі, допомагає закладам освіти та педагогам реалізовувати державну освітню політику. Інститут заснований 2019 року та належить до сфери управління Міністерства освіти й науки України.
Головне завдання установи – бути впроваджувальною агенцією для реалізації докорінної реформи загальної середньої освіти, зокрема, втілення концепції “Нової української школи”. Разом із провідними експертами УІРО розробляє нові стандарти освіти, типові освітні програми, сприяє появі сучасних підручників, професійних стандартів та програм підвищення кваліфікації для педагогів, а також здійснює навчально-методичний супровід інноваційних освітніх проєктів, створює та підтримує електронні освітньо-інформаційні ресурси.
Про Команду підтримки реформ
Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти й науки, яка працює з червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку міністерству в розробленні та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в межах проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA).
Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).
Соломія Бойкович, Тамара Береговська, експертки Команди підтримки реформ МОН, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: автор – santypan, Depositphotos
Обговорення