Науково-методична експертиза підручників – як її проводять і для чого

Сучасні, практично зорієнтовані, цікаві, не перенавантажені – як зробити такими шкільні підручники. Вчителі, вчителі-методисти, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, які пройшли шість місяців навчання, готові фахово та незалежно оцінювати проєкти підручників та навчально-методичних матеріалів до них.

“Нова українська школа” записала головне з вебінару “Науково-методична експертиза освітніх матеріалів для закладів загальної середньої освіти” від Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС, що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом.

У статті йдеться про:

• навіщо потрібен дискурс-аналіз;

• на що звертати увагу авторам підручників;

• фінський досвід підручникотворення.

ЩО ТАКЕ ДИСКУРС-АНАЛІЗ І НАВІЩО ВІН ПОТРІБЕН

Дискурс-аналіз освітнього контенту стосується всіх різновидів експертиз.

“Дискурс – це насамперед мовлення, занурене в конкретне соціокультурне середовище, у певні обставини життя”, – каже експертка третього кластеру Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Тетяна Харламова.

Часто автори підручників не можуть позбутися застарілого дискурсу і транслюють його в освітні матеріали. Експертка наводить приклад підручників 90-х років незалежної України, коли більшість персонажів ходили у вишиванках і жили в хатах під стріхами.

І досі в багатьох підручниках є контент, присвячений релігійним святам і обрядам однієї конфесії – православної.

“Тобто в багатонаціональній країні ми використовуємо одну форму дискурсу – православної християнської культури”, – наголошує Тетяна Харламова й наводить приклад ще одного застарілого дискурсу з підручника:

“Усе живе росте, дихає, живиться, дає потомство і вмирає. Але тільки людина вміє думати, розмовляти, працювати”. Це застарілий дискурс, адже науково доведено, що тварини мають свої способи комунікації і кооперації.

Ще один приклад:

“Завдання: прочитай, визнач жанр твору.

Про книги в бібліотеці

День добігав до вечора. У бібліотеці ставало зовсім тихо.

Тільки ще сонечко краєм промінчиків заглядало на полиці, де лежало багато книг. Та раптом, не втримавшись від розмов, одна маленька книжечка прошепотіла іншій:

– Ти знаєш, мене вже так довго ніхто не відвідував! Мабуть, я стаю нікому не цікавою… А так хотілося б ще дарувати хороший настрій читачам!

Уважно вислухавши, інша книжечка відповіла:

– Не одна ти сумуєш! До мене теж рідко приходять читачі, але я сподіваюся і чекаю, що вони до нас повернуться. От уяви на мить, якщо на деякий час не стане інтернету, модних мобільних телефонів, до кого тоді діти будуть звертатися про допомогу? Звичайно, прийдуть до нас у бібліотеку. Просто зараз такий час, що ми відпочиваємо.

– Ой, як ти мудро розмірковуєш!

Книги ще довго шепотіли між собою, заспокоюючи одна одну…”

“Навіть уявити сьогодні, що не працюватиме інтернет – це ціла катастрофа. Насправді автор вважає, що коли були тільки книги, не було інтернету й мобільних телефонів, це був більш гармонійний світ. Тобто книги, чекають часу Ч”, – зазначає Тетяна Харламова.

Окрім того, візуальний дискурс підручників НУШ і досі містить персонажів радянських мультфільмів (Незнайка, Мальвіна, Чебурашка), зображення школярів, які сидять в архаїчному театрі, художників, які мають одяг 19 століття.

“Видно, що автор підручника тяжіє до світу своєї юності”, – каже Тетяна.

За її словами, сучасні малюнки й зображення свідчать про те, що автор застосовує сучасні підходи до візуалізації, а отже – розмовляє сучасною мовою.

Під час експертизи підручників фахівчиня радить застосовувати логічну матрицю дискурс-аналізу:

1. Відповідність текстів освітніх матеріалів реаліям сучасного життя, артикульованим у суспільстві цінностям:

• Чи не використовуються застарілі терміни, слова, поняття. Чи немає росіянізмів, полонізмів тощо.
• Чи відповідають наукові положення, викладені в навчальних матеріалах, сучасному стану відповідної наукової галузі.
• Чи не є архаїчними чи стереотипними ситуації, моделі стосунків між людьми тощо.

2. Відповідність ілюстративного простору освітніх матеріалів сучасним реаліям, навколишньому світу, який оточує дитину: одяг, образи, предмети побуту, техніки тощо.
3. Відсутність “прихованих” дискурсів. Наприклад, піднесення однієї культури, народу і “приховування” ролі всіх інших.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА – НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Науково-методична експертиза передбачає аналіз таких аспектів:

• зміст, обсяг і глибина закладеної в підручнику інформації повинні відповідати змісту Державного стандарту початкової / середньої освіти й Типовій освітній програмі;
• матеріали підручника мають відповідати віковим особливостям учнів;
• підручник має містити достатньо деталізоване й водночас неперевантажене змістове наповнення навчального предмета;
• формулювання визначень понять та завдань повинні бути точними, відповідати сучасним досягненням науки, техніки та технологій;
• у підручнику має бути проблемний виклад матеріалу, що передбачає створення проблемних ситуацій;
• у підручнику має бути викладено систему знань із навчального предмета, подано критичне осмислення матеріалу, ціннісні уявлення про фундаментальні наукові поняття та концепції;
• у підручнику має бути збалансовані теоретичний і практичний матеріали, а отримані знання використовуватися на практиці;
• навчальний матеріал має бути представлений з урахуванням спіралевидного принципу нарощування знань, тобто наступності, системності й послідовності;
• навчальні тексти та завдання підручника мають містити українознавчий компонент, мати виховний і соціальний потенціали, відображати загальнолюдські та національно-культурні цінності;
• підручник має передбачати варіативність способів організації навчально-пізнавальної, практичної і проєктно-дослідницької діяльності учнів на кожному уроці;
• змістове наповнення підручника має спрямовуватися на формування функціональної грамотності учнів, розвиток їхніх здібностей, ключових компетентностей та наскрізних умінь, які забезпечуватимуть досягнення очікуваних результатів навчання;
• у підручнику має бути дотримано оптимальне співвідношення практико-орієнтованих завдань від репродуктивного до творчого рівнів, а також виважена послідовність таких завдань відповідно до когнітивних рівнів та структурних компонентів ключових компетентностей;
• вводити нові знання варто через використання міжпредметних зв’язків та інтеграції матеріалу різних освітніх галузей.

НАУКОВІСТЬ ФІНСЬКИХ ПІДРУЧНИКІВ

У Фінляндії автор підручника є одночасно письменником і педагогом. Він думає про те, як підручник будуть використовувати в класі, як його зміст відповідає віку та рівню знань учнів, які наукові поняття є необхідними, корисними та значущими, каже очільник проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Яркко Лампіселкя.

“Мова підручника має бути зрозумілою. Повинно бути достатньо малюнків та схем. Автор підручника розуміє різницю між “повинен знати” й “цікаво знати””, – додає Яркко.

Розробляючи зміст, фінські автори підручників враховують те, що учні мають:

• пам’ятати матеріал: розпізнавати, пригадувати;
• розуміти: інтерпретувати, наводити приклади, класифікувати, узагальнювати, робити висновки і прогнози, порівнювати, будувати моделі;
• аналізувати: виокремлювати, інтегрувати, структурувати;
• застосовувати: виконувати завдання, планувати проєкти;
• оцінювати: координувати, моніторити, тестувати;
• створювати: висувати гіпотези, проєктувати.

Також автори підручників мають враховувати, що для вимірювання знань у фінських школах застосовують такі підходи:

• Фактичне вимірювання передбачає знання термінології, конкретних деталей і елементів.
• Концептуальне вимірювання передбачає знання класифікацій та категорій, принципів і узагальнень, теорій, моделей і структур.
• Процедурне вимірювання передбачає знання предметних умінь і алгоритмів, предметно-специфічних прийомів і методів, критеріїв для визначення того, коли треба використовувати відповідні процедури.
• Метакогнітивне вимірювання передбачає стратегічні знання, самопізнання.

Підручники передусім повинні бути наближеними до життя дитини й розвивати пізнавальні навички. Водночас підручник не може бути єдиним джерелом для проведення уроку.

“Підручник – це лише один із інструментів для вчителя. Учитель має розуміти, що в нього є багато можливостей для викладання й не боятися застосовувати їх”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – photography33, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.