Яка ситуація з децентралізацією управління освітою в громадах – дослідження

В Україні презентували результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Децентралізація управління освітою в територіальних громадах України”.

Дослідження опубліковане на сайті децентралізації.

30,7% управлінців органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) сказали, що в них немає стратегічного документа щодо розвитку освіти. Водночас 60,2% відповіли про наявність такого документа.

Більшість управлінців ОМС і ОДА зійшлися в тому, що потребують єдиного стратегічного документа щодо децентралізації управління освіти в Україні – 79,5% і 58,3% відповідно. 20,8% управлінців ОДА і 6,8% ОМС відповіли, що такий документ скоріше не потрібен.

Також більшість управліців ОДА (62,5%) і 60% управлінців органів центральної виконавчої влади (далі – ЦОВВ) заявили, що у сфері управління освітою повноваження відповідних органів чітко розділені між обласним і місцевим рівнями. Проти цього твердження виступили 37,5% управлінців ОДА і 17,5% ЦОВВ. Також по 37,5% управлців ЦОВВ і ОДА заявили про дублювання повноважень органів управління освітою обласного та місцевого рівнів.

Водночас 95,8% управлінців ОДА і 67,5% ЦОВВ відповіли, що законодавство у сфері освіти потребує узгодження щодо повноважень органів влади обласного та місцевого рівнів.

Окремий блок дослідження присвячений підвищенню кваліфікації. Відсотки розподілилися так:

• навчання з питань децентралізації управління: проходили – 2,5% управлвнців ЦОВВ і 20,8% управлінців ОДА; не проходили – 95% і 70,8% відповідно;
• автономізація / демократизація управління: проходили – 44,8% керівників закладів освіти і 19,9% учителів; не проходили – 52,1% і 72,1% відповідно;
• з питань управління освітою: проходили – 70,8% управлінців ОДА, 52,3% управлінців ОМС і 86,7% керівників ЗО; не проходили – 25%, 44,3% і 9,6% відповідно;
• чи потребують навчання з питань управління освітою: потребують – 62,5% управлінців ОДА, 87,5% управлінців ОМС і 95,9% керівників ЗО; не потребують – 16,7%, 2,3% і 0,4% відповідно.

Наступний блок – бюрократизація. Про найбільший обсяг паперової роботи сказали управлінці ОМС і керівники закладів освіти. Також усі опитувані категорії заявили про практику подання тієї самої інформації, але в іншій формі різним органам.

64,8% управлінців ОМС заявили про середній рівень сформованості мережі закладів освіти у громаді. 19,3% заявили про високий рівень, 11,4% і 1,1% – про низький і дуже низький відповідно.

Серед перешкод у формуванні оптимальної мережі закладів освіти:

• погані умови для підвозу учнів – 30,4%;
• небажання / опір громади оптимізовувати заклади – 28,6%;
• неготовність ОМС ухвалювати рішення про оптимізацію мережі – 21,4%;
• несприйняття оптимізації мережі працівниками ЗО – 16,1%;
• наповнення закладів, класів – 10,7%;
• застаріле матеріально-технічне забезпечення ЗО, великі фінансові затрати – 10,7%;
• нечітко виписані законодавчі акти – 5,4%;
• нерозвʼязане питання щодо створення ліцею – 3,6%.

42% і 42,1% управлінців ОМС та директорів відповідно сказали, що в громаді є практика ухвалення громадського бюджету. 43,2% і 53,1% управлінців ОМС і директорів відповіли, що в закладах освіти відбуваєтсья значне поліпшення освітньої інфраструктури. Ще 44,3% і 39,6% управлінців ОМС і директорів заявили про незначне поліпшення.

Також 88,6% управлінців ОМС сказали, що їхні громади співпрацюють з іншими громадами, зокрема з питань освіти.

Більше дивіться в дослідженні:

Завантажити документ

Дослідження провів Швейцарсько-український проєкт DECIDE. Загалом опитано 6 500 респондентів:

• 40 управлінців центральних органів виконавчої влади;
• 24 управлінці обласних державних адміністрацій;
• 88 управлінців органів місцевого самоврядування;
• 125 керівників ЗО;
• 325 учителів;
• 3 009 учнів 8–11 класів;
• 1 692 батьків учнів 1–11 класів;
• 1 301 член громади.

Похибка вибірки:

• 2,2% для учнів 8–11 класів;
• 4,8% для батьків учнів;
• 5,4% для вчителів.

“Нова українська школа”