“Чому в наш дім залетів снаряд?”. Історія 5-річної Марини з Херсонщини, якій відірвало ніжку

Ворожий снаряд влучив у кімнату, де переховувалась 5-річна Марина з сім’єю, унаслідок чого дівчинці відірвало ніжку.

Її історію опублікували на фб-сторінці лікарні “Охматдит”.

Марина обожнює грати у футбол і мріє стати перегонницею, а ще — кататися на самокаті, навіть вміє самостійно його лагодити. Вдома в Марини є 8 котів, ім’я кожного з яких вона пам’ятає. Війна розділила життя дитини на “до” та “після”.

Марина з мамою Наталею до війни

За 2 тижні від початку повномасштабного російського вторгнення селище Марини на Херсонщині потрапило під російську окупацію. Мама дівчинки Наталя розповідає: жили без світла, газу, води та зв’язку. На щастя, був запас продуктів, який врятував від голоду. Сусіди готували їжу на багатті, родині, кажуть, пощастило — був газовий балон.

Утім будинок родини перебував в облозі — його, фактично, оточили росіяни з усіх боків. Люди боялися виходити навіть за хвіртку. У селі безперестанку точилися запеклі бої: були й поранені, й убиті. Родина зізнається, що за два місяці в облозі навчилися розрізняти вибухи: літаки, гради, міномети…

“Моя дитина каже: “О, це вихід, зараз буде прихід”. Навіть 5-річна Марина розрізняє ці звуки”,— каже мама Наталя.

2 квітня під час мінометних обстрілів родина ховалася в найбільш захищеній кімнаті посередині будівлі, бо підвалу чи укриття в будинку немає. Однак снаряд через дах потрапив саме в цю кімнату, у якій було 8 людей. Марина та її мама постраждали найбільше. Дівчинці майже відірвало ногу, а мамі пошкодило нижні кінцівки численними осколками. Мама й донька стікали кров’ю.

Дідусь зміг витягти онуку з-під завалу. Врятувало те, що росіяни не забрали в сім’ї машину, як робили це із сусідами. Тож поранена родина якнайшвидше намагалася дістатися до лікарні. Найближчу лікарню розбомбили, тож довелося їхати 40 кілометрів під обстрілами. Дорогою 5-річна Марина декілька разів непритомніла. На блокпостах машину намагалися розстріляти рашисти, але родині знову пощастило.

Першу медичну допомогу Марині надали українські воїни: зробили знеболювальний укол, наклали турнікет і викликали броньований реанімобіль. Так, дівчинка змогла дістатися до Криворізької лікарні № 8. Маму Марини направили в інший медичний заклад.

Марині ампутували ногу вище коліна, але врятували життя. Упродовж 6 днів дівчинка була в реанімації. Поруч із дитиною була її тітка.

У перший день, коли Марина прийшла до тями та побачила тітку, сказала: “А ти знаєш, що в мене більше немає ніжки?”. Тітка розповідає, що дівчинка довго плакала та запитувала: “Чому я? Чому в наш дім залетів снаряд? Чому мені відірвало ногу?”.

“Під час перев’язки Марина зажмурює очі — не через біль, вона просто не хоче бачити свою ніжку”, — пишуть в Охматдиті.

Марині вдалося побачитися з мамою за 3 тижні після жахливого випадку.

У лікарні Кривого Рогу Наталі зробили дві операції. Був ризик, що жінці також ампутують ногу. Лікарям вдалося зберегти нижні кінцівки, але довелося ампутувати палець на нозі. Поки жінка не може ходити.

Бабуся та дядько дівчинки досі залишаються в окупованій Херсонщині. Єдине бажання 5-річної Марини зараз: “Я хочу, щоби це більше ніколи не повторилося”.

Усі фото: Охматдит